Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/432/20
Провадження по справі № 2/514/241/20
30 березня 2020 року смт Тарутине
Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Тончева Н.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 4.04 га в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З урахуванням положень ч.3 ст. 14 ЦПК України справа передана для розгляду головуючому судді Тончевій Н.М..
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з положеннями п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України визначають способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного або окремого провадження.
Так, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.05.2008, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року передбачено, що у випадку коли особа, яка прийняла спадщину в установлений законом строк, вона може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 4.04 га в умовних кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на вказану вище земельну ділянку. При зверненні до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що ним пропущено строк для прийняття спадщини та він не проживав постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Аналізуючи викладене, та приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про визнання права власності, вбачається, що ним в позовній заяві не наведено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свою позовну вимогу, оскільки зі змісту позовної заяви не вбачається наявності спору про право, а саме, що права, свободи чи законні інтереси позивача порушені, не визнаються або оспорюються відповідачем, не зазначає позивач і доказів, що підтверджують вказані обставини.
Таким чином, зазначенні у позовній заяві позовні вимоги потребують уточнень з урахуванням регламентованих законом способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених, ст. 16 ЦК України або інших способів захисту, не заборонених законом.
Крім того, частиною 2 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Проте, до суду подана позовна заява, яка не підписана позивачем.
Також, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Згідно з вимогами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Звертаю увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».
Однак, до позовної заяви додані документи, які не засвідчені з дотриманням вимог наведеного вище стандарту.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях 175 та 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що, оскільки зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що він має право скористатись послугами адвоката або на безоплатну правову допомогу згідно з Конституцією України та ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» .
Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: надання правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Враховуючи вище наведене, позивачу ОСОБА_1 роз'яснюється право на звернення безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції із зверненням про надання одного з видів правових послуг, передбачених даним законом.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний термін, після отримання ним даної ухвали суду, для усунення зазначених вище недоліків.
Попередити позивача про те, що у разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Тончева