Справа № 946/1870/20
Провадження № 1-кс/946/579/20
про задоволення самовідводу
30 березня 2020 року слідча суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні клопотання про проведення процесуальної дії від 25.03.2020 року,
26.03.2020 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні клопотання про проведення процесуальної дії від 25.03.2020 року у кримінальному провадженні №12020160150000113, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Ухвалами слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.03.2020 року прийнято самовідвід судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , скаргу ОСОБА_2 направлено до канцелярії Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст.35 КПК України
Протоколом повторного автоматичного визначення слідчого судді від 30.03.2020 року вищезазначену скаргу розподілено на слідчу суддю Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали скарги, слідча суддя приходить до наступних висновків.
З матеріалів скарги встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 19.01.2020 року близько 18 години 30 хвилин біля кафе «Кораблик», розташованого за адресою: м.Ізмаїл Одеської області, вул. Фортецька, 2-п, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 з пістолету травматичної дії.
За вказаним повідомленням до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12020160150000113 про кримінальне правопорушення за ознаками ч.4 ст.296 КК України.
13.02.2020 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
24.03.2020 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 з клопотанням про проведення у порядку п.8 ч.3 ст.42 КПК України процесуальних дій у кримінальному провадженні.
25.03.2020 року постановою слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_2 щодо зміни кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12020160150000113.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник оскаржив її до слідчого судді.
Статтею 75 КПК України наведені обставини, що виключать участь слідчого судді в кримінальному провадженні. Так, згідно з пунктом 4 частини 1 вказаної статті слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
За змістом ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Також, положеннями ч.5 ст.9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст.9 Конституції України, ст.ст.1, 8, 9 КПК, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п.1 ст.6 Конвенції.
Як встановлено слідчою суддею, потерпілий у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 є сином ОСОБА_8 , який працює суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Хоча потерпілий у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 не є родичем слідчої судді ОСОБА_1 , однак та обставина, що він є родичем іншого судді, який працює тривалий час разом із слідчою суддею ОСОБА_1 може за об'єктивним критерієм викликати недовіру не тільки у підозрюваного ОСОБА_2 , а й у стороннього спостерігача, а тому зазначена практика Європейського суду з прав людини має бути застосована у даному кримінальному провадженні, що, зокрема, вбачається із поданих потерпілим та долучених до клопотання матеріалів.
Крім того, слідча суддя зазначає, 13.02.2020 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12020160150000113 від 19.01.2020 року, яке, згідно протоколу автоматизованого розподілу, було розподілене слідчій судді ОСОБА_1 .
14.02.2020 року надійшло клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 про відвід слідчої судді ОСОБА_1 , оскільки потерпілий є сином її колеги, що викликає сумніви щодо її неупередженості.
14.02.2020 року ухвалою судді ОСОБА_10 вищевказаний відвід був задоволений.
18.03.2020 року за вих. №946/884/20/4168/2020 матеріали клопотання слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 направлено до Одеського апеляційного суду.
Таким чином, слідча суддя дійшла висновку про те, що у сторонніх спостерігачів та учасників кримінального провадження є об'єктивно обґрунтовані підстави вважати, що родинні стосунки між потерпілим та одним із суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області можуть позначитися на безсторонності інших суддів цього ж суду, у тому числі і на безсторонності слідчої судді ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, з метою недопущення сумніву щодо об'єктивного та неупередженого розгляду скарги, підтримання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві, є доцільним відвести слідчу суддю Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.35, 75-82 КПК України, слідча суддя, -
Відвести слідчу суддю Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від розгляду скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про відмову у задоволенні клопотання про проведення процесуальної дії від 25.03.2020 року.
Справу №946/1870/20 передати до канцелярії Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді в порядку, встановленому частиною 3 статті 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1