Рішення від 30.03.2020 по справі 491/1135/19

Справа №491/1135/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О. О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьїв в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ананьївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що вона з відповідачем мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в відомостях якого батьком зазначений відповідач ОСОБА_2 .

Як зазначає позивач, що дитина знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини їй не надає та не приймає участі в утриманні дитини.

Тому, вона самостійно, власними силами, матеріально забезпечує, доглядає та виховує неповнолітнього сина, а також виконує всі інші обов'язки, покладені на неї законом для належного утримання їхньої дитини.

Всупереч вимогам закону, відповідач проживаючи окремо від дитини ухиляється від виконання свого обов'язку щодо утримання, оскільки матеріально не утримує сина, не приймає участі у його вихованні та не виконує жоден з тих обов'язків, які покладені на нього законом як на батька дитини.

За таких умов, позивач не має можливості належним чином самостійно, без участі батька утримувати їхнього спільного сина.

06 грудня 2019 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, про що головуючим суддею у справі було постановлено відповідну ухвалу (а.с.11-12).

В ухвалі про відкриття провадження у справі було роз'яснено відповідачеві про його право на подання до суду відзиву на позовну заяву та право для пред'явлення зустрічного позову.

При цьому, відповідно до вимог ч.7 ст.178 ЦПК України відповідачем у встановлені судом строки відзив на позовну заяву до суду не було подано.

Тому, з урахуванням вимог ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачем зустрічний позов, який передбачений ст.193 ЦПК України до суду не було пред'явлено.

У судове засідання, що призначене на 30 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце проведення якого була повідомлена належним чином (а.с.29). При цьому, в матеріалах справи міститься письмова заява позивача від 30 січня 2020 року про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує (а.с.18).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання, котре призначене на 30 березня 2020 року не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був повідомлений належним чином (а.с.28). Однак, 26 лютого 2020 року на електронну пошту суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги позивача підтримує і заперечень не має (а.с.31).

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників справи та беручи до уваги заяву позивача та відповідача, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивачки, представника позивачки та відповідача.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20 вересня 2016 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області (а.с.4).

Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями адресно-довідкового підрозділу Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області, які були надані суду 06 грудня 2019 року (а.с.10).

Судом встановлено, що позивач та відповідач мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 04 листопада 2016 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.5).

Як вбачається з довідки №1550 про склад сім'ї, виданої 12 листопада 2019 року Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області, що до складу сім'ї позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 входять: чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до частини 1 статті 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XIIта набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею статті 51 Конституції України гарантовано, аст.180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання них окремо від дитини не впливає на об'єм їх прав та не звільняє від обов'язків відносно дитини.

У відповідності до статті 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 статті 183 СК України визначено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до частини 5 статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто 28 листопада 2019 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням викладеного суд беручи до увагу заяву позивачки та заяву відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 28 листопада 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Оскільки позивачка у справах звільнена від сплати судового збору та враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 200, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданого 17 грудня 2007 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 20 вересня 2016 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня пред'явлення позову 28 листопада 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданого 17 грудня 2007 року Ананьївським РВ ГУМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , в прибуток держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню, у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін у справі:

Позивач:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

Відповідач:ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя: О. О. Желясков

Рішення суду набуло законної сили "___"____________________ 20__ року.

Попередній документ
88480093
Наступний документ
88480095
Інформація про рішення:
№ рішення: 88480094
№ справи: 491/1135/19
Дата рішення: 30.03.2020
Дата публікації: 01.04.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ананьївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Розклад засідань:
30.01.2020 10:00 Ананьївський районний суд Одеської області
25.02.2020 09:30 Ананьївський районний суд Одеської області
30.03.2020 15:30 Ананьївський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЖЕЛЯСКОВ О О
суддя-доповідач:
ЖЕЛЯСКОВ О О
відповідач:
Штеклейн Віктор Вікторович
позивач:
Штеклейн Наталя Володимирівна