Справа №491/1178/19
(в порядку ст.ст.280-282 ЦПК України)
30 березня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
До Ананьївського районного суду Одеської області звернулася із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 25 лютого 2014 року позивач з відповідачем по справі ОСОБА_2 зареєстрували шлюб в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського місцевого управління юстиції, актовий запис серії НОМЕР_1 .
Від спільного шлюбу є двоє неповнолітніх дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначає позивач, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому що в них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми.
Можливості зберегти сім'ю немає, подружні відносини між позивачем та відповідачем припинилися з листопада 2015 року, та з цього часу спільне господарство не ведеться.
Також позивач зазначає, що за таких обставин подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам.
30 січня 2020 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, про що головуючим суддею у справі було постановлено відповідну ухвалу (а.с.22).
У судове засідання, що призначене на 30 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце проведення якого була повідомлена належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідкою про доставку смс- повідомлення у вигляді судової повістки (а.с.37). Проте, в матеріалах справи міститься письмова заява позивачки від 27 лютого 2020 року про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує. Також в цій же заяві позивачка зазначила, що просить суд залишити їй прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.29).
Відповідач у судове засідання, котре призначене на 30 березня 2020 року не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений належним чином, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення про виклик відповідача до суду на 30 березня 2020 року (а.с.36).
При цьому, з урахуванням ч.11 ст.128 ЦПК України, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач будучи належним чином повідомлений про призначені судові засідання жодного разу до суду не з'явився (а.с.26,36). Будь-яких заяв та клопотань на адресу суду від нього не надходило.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 30 січня 2020 року та в оголошенні про виклик ОСОБА_2 від 30 січня 2020 року було роз'яснено відповідачеві його право подати відзив на позовну заяву та право пред'явити до суду зустрічний позов.
Як вбачається із матеріалів справи, що відповідачем в установлений судом строк відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України до суду не було подано.
Крім того, відповідно до статті 193 ЦПК України відповідачем до суду не було пред'явлено зустрічного позову.
Враховуючи викладене, положення ч.3 ст.223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, заяву позивача про розгляд справи за її відсутності, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за учасників справи.
При цьому, ч.4 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При цьому, з наведених вище обставин вбачається, що відповідач, неодноразово був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому у судові засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1 та 2 частини 1 статті 280 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень ч.1 ст.281 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати постановлено відповідну ухвалу.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 02 грудня 2014 року Шевченківським РВ ГУДМС України в місті Києві (а.с.6).
З копії довідки №89 виданої 16 червня 2017 року Управлінням соціального захисту населення Ананьївської РДА Одеської області вбачається, що позивач ОСОБА_1 , взята на облік внутрішньо-переміщеної особи та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: Луганська область, м.Алчевськ.
Встановлено, що позивач та відповідач уклали шлюб 25 лютого 2014 року, який був зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, про що було складено відповідний актовий запис за №84, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Також встановлено, що позивач та відповідач від вказаного шлюбу мають неповнолітніх дітей, а саме: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.10-11).
Згідно довідки №890 про склад сім'ї виданої 18 травня 2017 року Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу її сім'ї входять: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що предебачено частиною 1 статті 4 ЦПК України.
Зі змісту частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається з пояснень позивача вказаних в позовній заяві, зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності,поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приймаючи до уваги те, що позивачка та відповідач тривалий час не підтримують шлюбних стосунків, та те що їх шлюб носить лише формальний характер, вважає можливим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України, однак враховуючи бажання позивача, вважає за можливе залишити судові витрати по справі за позивачем.
Згідно зі статтею 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до статті 283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: Луганська область, м.Алчевськ, відомості щодо паспортних даних невідомі, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 02 грудня 2014 року Шевченківським РВ ГУ ДМС України в місті Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , який зареєстрований 25 лютого 2014 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, актовий запис №84 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;
Відповідач:ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , м.Алчевськ , відомості щодо паспортних даних невідомі, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Суддя: О.О. Желясков
Рішення набуло законної сили «____»_______________20__року.