"25" березня 2020 р. Справа № 596/38/20
Провадження № 3/596/123/2020
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Митражик Е.М.
за участю: секретаря судового засідання Кузик М.Я.
особи відносно якої розглядається справа
про притягнення її до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1
захисника-адвоката Чернецького В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в селищі Гусятин матеріали справи, які надійшли від Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 050797 від 27.12.2019 року, складеного поліцейським СРПП Гусятинського ВП ГУНП в Тернопільській області Кочмар В.В. «27.12.2019 року о 21:25 год. в селищі Гусятин по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Mondeo на іноземній реєстрації RJA 53118 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, різкий запах алкоголю з роту, почервоннія обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП».
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що на місці він не відмовлявся від проходження обстеження за допомогою Драгера, але його не надали, а зразу повезли в лікарню. Вважає, що було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння. В лікарні він дійсно відмовився від прроходження огляду на стан сп'яніння, оскільки не було лікаря-нарколога, який мав право проводити огляд та в нього були сумніви щодо приладу, наявного в лікарні. Крім того, зазначає, що в якості свідка в протоколі зазначений потерпілий в ДТП, яка сталась з його( ОСОБА_2 ) вини- ОСОБА_3 , який не може бути неупередженим та лікаря ОСОБА_4 , від проведення огляду яким в лікарні він відмовився.
Захисник - адвокат Чернецький В.І. в судовому засіданні підтримав доводи ОСОБА_1 та просив закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, поскільки працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
При розгляді справи встановлено наступне.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 11, суддя згідно зі ст.245 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України 07 листопада 2015 р. №1395 з подальшими змінами (Далі-Інструкція), Розділ IX передбачає особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідно до п. 3 розділу IX Інструкції, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан спяніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Згідно п. 6 розділу IX Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на пропозицію працівника патрульної поліції водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, ОСОБА_1 погодився.
Проте, всупереч вимогам вищенаведеним нормам закону, огляд ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції не проводився, а відразу ж був направлений в медичний заклад.
Наведене підтвердив ОСОБА_1 та допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 , який пояснив, що не бачив, щоб на місці ДТП ОСОБА_1 продував прилад для визначення на стан сп'яніння. В медичному закладі при відмові пройти огляд на стан сп'яніння, він був присутній.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем- анестезіологом приймального відділення Гусятинської КРЛ, курси лікаря-нарколога не проходив. Працівники поліції доставили ОСОБА_1 , який від освідчення на стан алкогольного сп'яніння відмовився, про що він зазначив в документах. На місці, де сталась ДТП, він присутнім не був, тому йому невідомо, чи продував на місці зупинки ОСОБА_1 спеціальний технічний прилад чи ні.
Дослідивши письмові докази, відеозапис з нагрудної камери, долучений до матеріалів справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , приходжу до висновку, що матеріали провадження не містять доказів які б свідчили про те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки в селищі Гусятин по вул. Незалежності або висловив незгоду з його результатами, що було б підставою для направлення останнього поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Всупереч 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу IX Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, ОСОБА_1 після висловленої ним згоди на проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці, такий огляд з використанням спеціальних технічних засобів не проводився.
Тобто, має місце недотримання працівниками поліції вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, внаслідок яких протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися допустимим доказом у справі і як наслідок не може бути прийнятий судом на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП України.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27.12.2019 року, вони були присутні 27.12.2019 року біля 22 год. 20 хв. в при відмові ОСОБА_1 пройти огляд на стан спіняння на місці за допомогою Алкотестера «Драгер» та пройти огляд на стан спіняння в Гусятинській лікарні.
Проте, допитані в судовому засіданні в якості свідків ці особи спростували свої письмові пояснення в тій частині, що були очевидцями відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, а підтвердили, що були присутніми при відмові ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
На підставі наведеного, долучені до матеріалів справи письмові пояснення не можуть слугувати належним доказом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Так, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч.2 ст.52 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи повинні діяти у точній відповідності із законом.
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що подію та склад адміністративного правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, то приходжу до висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 245, 247 п.1, 251, 252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Повне судове рішення виготовлено 27 березня 2020 року.
Суддя: Е.М. Митражик