Якимівський районний суд Запорізької області
іменем України
Справа № 330/531/20
2-а/330/11/2020
"30" березня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Федорець С.В.,
при секретарі судового засідання Шеліповій Ю.О.,
за участю представника позивача Подрєзової І.М.,
відповідача Мальцева О.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного провадження в залі Якимівського районного суду Запорізької області адміністративну справу за позовом Якимівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (адреса розташування: Україна, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Центральна, буд. 99) до громадянина Туркменістану ОСОБА_1 (адреса тимчасового перебування: АДРЕСА_1 ) про продовження строку затримання в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про продовження строку його затримання в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2019 року було ухвалено затримати громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на термін до шести місяців, тобто до 09.10.2019 року та помістити його у Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, для здійснення ідентифікації особи та подальшого забезпечення примусового видворення з України.
10 квітня 2019 року відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації його особи та подальшого забезпечення примусового видворення з України.
11 квітня 2019 року за вих. № 2320-320/23.1-19 Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області направлено запит до Посольства Республіки Туркменістан в Україні стосовно документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документом для повернення в Республіку Туркменістан, оскільки у іноземця відсутній діючий документ, що посвідчує його особу. Однак відповідь на запит не надійшла.
16 серпня 2019 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області направлено повторний запит за вих. № 2320-758/23.1-19 до Посольства Республіки Туркменістан в Україні стосовно документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із проханням повідомити рішення з даного питання, проте відповідь з дипломатичного представництва Республіки Туркменістан позивачу не надійшла.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2019 року продовжено термін тримання відповідача в Чернігівському ПТПІ до 09 січня 2020 року.
30 жовтня 2019 року Управлінням ДМС України в Запорізькій області до Посольства Республіки Турменістан було втретє направлено запит стосовно оформлення документа для повернення в країну походження ОСОБА_1 , однак відповідь на запит не надійшла.
05 листопада 2019 року на запит Якимівського РС УДМС України в Запорізькій області стосовно необхідності заповнення заяви-анкети ОСОБА_1 для отримання документу в Посольстві Республіки Туркменістан в Україні на повернення до країни громадянської належності з Чернігівського ПТПІ надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 відмовляється заповнювати документ з власних міркувань, вважаючи себе громадянином Російської Федерації.
11 листопада 2019 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області було направлено запит до Генерального Консульства РФ у м. Харкові стосовно підтвердження належності або неналежності ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації.
02 грудня 2019 року засобами електронного зв'язку позивачем була отримана інформація про відсутність будь-яких даних стосовно ОСОБА_1 на території Російської Федерації. В консульські установи відповідач ОСОБА_1 не звертався з питань набуття громадянства Російської Федерації.
16 грудня 2019 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області знову було направлено запит до Генерального Консульства РФ у м. Харкові з питання можливого документування свідоцтвом для в'їзду в Російську Федерацію з метою подальшого набуття громадянства РФ за територіальним походженням. Проте 30 січня 2020 року Генеральним Консульством РФ надано роз'яснення щодо неможливості оформлення документа для в'їзду в Російську Федерацію.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 03 січня 2020 року термін тримання громадянина Туркменістану ОСОБА_1 у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства було продовжено на три місяці, тобто до 09 квітня 2020 року.
29 січня 2020 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області вчетверте було направлено запит до Посольства Республіки Туркменістан в України щодо документування ОСОБА_1 свідоцтвом на повернення в Республіку Туркменістан. Однак відповіді не надійшло.
28 лютого 2020 року зареєстровано та направлено вже вп'яте запит до Посольства Туркменістану стосовно ідентифікації особи ОСОБА_1 . Того ж дня отримано пояснення відповідача з Чернігівського ПТПІ щодо не бажання покидати територію України.
В телефонному режимі, спілкуючись з Консулом Посольства Республіки Туркменістан в Україні, було з'ясовано, що перевірка по запитам Якимівського РС УДМС України в Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 триває, на теперішній час його особу не ідентифіковано.
Під час роботи за заявою громадянина Туркменістану ОСОБА_1 УДМС України в Запорізькій області проводилась робота з питання заповнення заяви-анкети для документування свідоцтвом на повернення в Республіку Туркменістан, проте, іноземець категорично відмовився від заповнення анкети з власних міркувань, пояснюючи свою позицію не бажанням повернення в країну своєї громадянської належності.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Туркменістану ОСОБА_1 терміном на шість місяців, тобто до 09 жовтня 2020 року.
Представник позивача Подрєзова І.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Крім того пояснила, що має намір вжити всіх можливих заходів для документування ОСОБА_1 паспортом громадянина Турменістану.
Відповідач громадянин Туркменістану ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти продовження терміну його тримання у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України до шести місяців.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, дослідивши матеріали адміністративної справи прийшов до наступного.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2019 року по адміністративній справі № 330/667/19 провадження 2-а/330/14/2019 адміністративний позов Якимівського районного сектору УДМС України в Запорізькій області до громадянина Туркменістану ОСОБА_1 про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України було задоволено повністю.
10 квітня 2019 року відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою ідентифікації його особи та подальшого забезпечення примусового видворення з України.
11 квітня 2019 року за вих. № 2320-320/23.1-19 Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області направлено запит до Посольства Республіки Туркменістан в Україні стосовно документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документом для повернення в Республіку Туркменістан, оскільки у іноземця відсутній діючий документ, що посвідчує його особу.
16 серпня 2019 року Якимівським РС направлено повторний запит за вих. № 2320-758/23.1-19 до Посольства Республіки Туркменістан в Україні стосовно документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із проханням повідомити рішення з даного питання, проте відповідь з дипломатичного представництва Республіки Туркменістан позивачу не надійшла.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2019 року по справі № 330/2283/19 термін тримання відповідача ОСОБА_1 в Чернігівському ПТПІ було продовжено на три місяці, а саме до 09 січня 2020 року.
30 жовтня 2019 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області до Посольства Республіки Турменістан було втретє направлено запит стосовно ОСОБА_1 , відповідь на запит не надійшла.
Як зазначає позивач, в телефонному режимі з представником Посольства було з'ясовано про необхідність заповнення заяви-анкети щодо документування ОСОБА_1 свідоцтвом на повернення до Туркменістану, але до теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 категорично відмовляється заповнювати анкету, не бажаючи повертатися до країни своєї громадянської належності, та з власних міркувань стверджує, що хоче повернутися до Російської Федерації, як уродженець цієї країни.
11 листопада 2019 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області було направлено запит до Генерального Консульства РФ у м. Харкові стосовно підтвердження належності або неналежності відповідача ОСОБА_1 до громадянства Російської Федерації.
29 листопада 2019 року засобами електронного зв'язку позивачем була отримана інформація про відсутність будь-яких даних стосовно відповідача ОСОБА_1 на території Російської Федерації. Крім того, як зазначає позивач, в консульські установи відповідач не звертався з питань набуття громадянства Російської Федерації.
16 грудня 2019 року Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області знову направлено запит до Генерального Консульства РФ у м. Харкові щодо можливості документування свідоцтвом для в'їзду в Російську Федерацію. Проте 30 січня 2020 року Генеральним Консульством РФ надано роз'яснення щодо неможливості оформлення документа для в'їзду в Російську Федерацію.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 03 січня 2020 року по справі № 330/2283/19 термін тримання відповідача ОСОБА_1 в Чернігівському ПТПІ було продовжено ще на три місяці, а саме до 09 квітня 2020 року.
29 січня та 28 лютого 2020 року Якимівським РС УДМС України направлялись запити до Посольства Республіки Туркменістан щодо документування відповідача ОСОБА_1 свідоцтвом на повернення в Республіку Туркменістан, однак, в телефонному режимі консул Посольства Республіки Туркменістан повідомив, що перевірка по запитам Якимівського РС УДМС України в Запорізькій області стосовно ОСОБА_1 триває, на теперішній час його особу не ідентифіковано.
Крім того, під час роботи за заявою громадянина Туркменістану ОСОБА_1 УДМС України в Запорізькій області проводилась робота з питання заповнення заяви-анкети для документування свідоцтвом на повернення в Республіку Туркменістан, проте, іноземець категорично відмовився від заповнення анкети з власних міркувань, пояснюючи свою позицію не бажанням повернення в країну своєї громадянської належності.
Враховуючи вищевикладене, на даний час вжиті Якимівським РС УДМС України в Запорізькій області заходи не забезпечили можливість ідентифікації особи ОСОБА_1 для подальшого здійснення його примусового видворення з України через відсутність співпраці з боку іноземця з працівниками УДМС України в Запорізькій області та працівниками Чернігівського ПТПІ та через відсутність відповіді з дипломатичного представництва Республіки Туркменістан в Україні.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч. 11, 12, 13 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи правові позиції сторін, беручи до уваги, що на час розгляду справи відповідь з дипломатичного представництва Республіки Туркменістан стосовно документування ОСОБА_1 документом для повернення в Республіку Туркменістан (оскільки у іноземця відсутній діючий документ, що посвідчує його особу), не надійшла, що перешкоджає ідентифікації особи відповідача та забезпечення його подальшого примусового видворення, тому наявні підстави для продовження строку затримання відповідача в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статей 2, 4, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 245, 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Якимівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області до громадянина Туркменістану ОСОБА_1 про продовження строку затримання в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземця ОСОБА_1 , - задовольнити.
Продовжити термін тримання громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на шість місяців, тобто до 09 жовтня 2020 року у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, для вирішення питання щодо ідентифікації його особи та подальшого забезпечення примусового видворення з України.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана у тридцятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя: