Якимівський районний суд Запорізької області
іменем України
Справа № 330/2553/19
2/330/82/2020
"03" березня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:
судді Ковальчук О. А.
за участю секретаря Шанцевої Н.В.,
прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Кісілічак С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка Запорізької області цивільну справу за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЗП 142163571979 від 22.12.2016 року, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.04.2019 року №35 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 », визнання недійсним договору оренди землі від 25.04.2019 року, укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_2 , зобов'язання повернення земельної ділянки, знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості.
встановив:
Керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави звернувся з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЗП 142163571979 від 22.12.2016 року, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.04.2019 року №35 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_2 », визнання недійсним договору оренди землі від 25.04.2019 року, укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_2 , зобов'язання повернення земельної ділянки, знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості. Одночасно з позовною заявою керівником Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області була подана заява про забезпечення позову, яка ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 25.10.2019 року була задоволена. Позовні вимоги мотивовані тим, що Мелітопольською місцевою прокуратурою Запорізької області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин встановлено факти порушення вимог Земельного та Водного кодексів України при реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,2486га, що стало підставою для подальшої передачі в оренду земельної ділянки без проведення аукціону. З'ясовано, що рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 по справі №908/620/19, яке набрало законної сили 04.07.2019, -визнано незаконним та скасовано рішення 59 сесії 6 скликання Кирилівської селищної ради «Про передачу земельної ділянки у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» №37 від 09.10.2015 року, яким, за рахунок земель житлової та громадської забудови смт.Кирилівка, передано у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» земельну ділянку площею 0,2486га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення селищної ради, КП «Розвиток курортної зони» оформлено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, про що внесено запис про інше речове право: 12028549 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Вказаним рішенням селищної ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку відділу містобудування та архітектури Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області № 248 від 03.08.2015 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до спірної земельної ділянки встановлені обмеження у вигляді використання її без права капітальної забудови.
Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - земельна ділянка, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи - 0,2486 га, строк дії обмеження - безстрокове.
Разом з цим, встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (інвестор) та КП «Розвиток курортної зони» укладено інвестиційний договір від 15.02.2016 року №8-15/02, який у подальшому рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 по справі №908/620/19 за позовом заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, Комунального підприємства «Розвиток курортної зони», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання повернути земельну ділянку, визнання недійсним інвестиційного договору, яке набрало законної сили 04.07.2019 року, визнано недійсним, що в свою чергу є передумовою для анулювання майнових наслідків його вчинення.
Зокрема, вказаним судовим рішенням від 11.06.2019 року по справі №908/620/19 встановлено, що на момент відведення у користування КП «Розвиток курортної зони» спірної земельної ділянки вона належала до земель водного фонду та щодо неї існували відповідні обмеження, а саме -можливість передачі у постійне користування виключно для цілей, визначених у ч.3 ст. 59 Земельного кодексу України.
Згідно з умовами вказаного інвестиційного договору, комунальне підприємство надає земельну ділянку для забудови інвестору, з подальшим оформленням права власності за інвестором. При цьому, інвестор сплачує на користь комунального підприємства кошти у розмірі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки.
Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного договору Інвестор (ФОП ОСОБА_2 ) зобов'язується профінансувати та виконати на земельній ділянці будівельно-монтажні роботи - звести на підставі дозвільної і проектної документації планові об'єкти нерухомості, ввести в експлуатацію від свого імені закінчених будівельних об'єктів, отримати та вставити необхідне обладнання для об'єктів будівництва і інфраструктури, встановити огорожу ділянки, підключення планових об'єктів нерухомості до створеної інфраструктури.
У подальшому, на підставі вказаного інвестиційного договору, на спірній земельній ділянці, здійснено будівництво будинку охоронця загальною площею 14,9 кв.м «А-1».
Рішенням виконавчого комітету Кирилівської селищної ради від 22.12.2016 року №146 вказаному об'єкту нерухомого майна присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
Право власності на вказаний об'єкт нерухомості 29.03.2017 зареєстровано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 121367842303), про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за №19767836.
Таким чином, не дивлячись на пряму заборону власника - Кирилівської селищної ради на будівництво об'єктів нерухомості на земельній ділянці рекреаційного призначення, яка не була для відведена для цієї мети у порядку встановленому законом, ФОП ОСОБА_2 здійснено забудову земельної ділянки на узбережжі Азовського моря, що прямо суперечить вимогам ст.ст. 85, 90 Водного кодексу України та ст. 59 Земельного кодексу України.
Окрім цього, несанкціонована забудова узбережжя Азовського моря фактично порушує гарантоване Конституцією України право кожного громадянина на вільний доступ до водних об'єктів та належний відпочинок біля них.
Згідно з інформацією Департаменту ДАБІ у Запорізькій області №1008-1.15/1084 від 15.08.2019 року відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, 22.12.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області внесені дані про готовність об'єкта до експлуатації: «Будівництво будинку охоронця: Запорізька область, Якимівський район, смт.Кирилівка, вул.Коса Пересип», замовник -КП «Розвиток курортної зони». 26.12.2016 року вищевказаній декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво будинку охоронця» присвоєно номер ЗП142163571797 .
Таким чином, на паперовому вигляді декларації про готовність до експлуатації об'єкта «Будівництво будинку охоронця» зазначено № ЗП142163571797 від 26.12.2016 року.
Також, як вбачається п.4 декларації про готовність об'єкта до експлуатації об'єкта при будівництві будинку охоронця № 142163571797 , замовником якого виступав КП «Розвиток курортної зони», технічний нагляд об'єкту здійснював - ФОП ОСОБА_3 ( АТ № НОМЕР_4 ).
Водночас, за інформацією наданою ФОП ОСОБА_3 №2 від 24.05.2019, технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по будівництву будинку охоронця площею 14,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювався, з КП «Розвиток курортної зони» договір на здійснення технічного нагляду за вищевказаною адресою в період 2016-2017 років не укладався і відповідно роботи не виконувалися, що свідчить про внесення недостовірних відомостей до декларації.
Отже, з урахуванням того, що забудова ОСОБА_2 відбувались з порушеннями законодавства України, яке унормовує та регулює захист публічної власності Українського народу - прибережної захисної смуги Азовського моря, особливий правовий статус якої покликаний забезпечити вільний доступ кожного до морського узбережжя, збереження унікальних рекреаційних та природних властивостей моря, необхідно зобов'язати ОСОБА_2 знести самочинно збудований будинок охоронця та повернути земельну ділянку територіальній громаді смт.Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради, оскільки таке будівництво порушує інтереси Держави, територіальної громади смт.Кирилівки та кожного громадянина України.
Встановлено, що рішенням 23 сесії 7 скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №13 від 18.04.2019 припинено право постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за КП «Розвиток курортної зони», на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 18.04.2019.
З'ясовано, що рішенням 23 сесії VII скликання Кирилівської селищної ради № 35 від 18.04.2019 року ОСОБА_2 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для прийняття рішення про передачу в оренду ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки без проведення аукціону стало набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, а саме: будинок охоронця, загальною площею 14,9 кв.м.
Як зазначалось вище, спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015 виділено КП «Розвиток курортної зони» для розміщення об'єктів рекреаційного призначення без права капітального будівництва, тобто, не з метою її забудови та без дозволу на будівництво в порядку ст. 375 ЦК України.
При цьому, рішення уповноваженого органу, яким би на підставі ст.20 ЗК України вказану ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови відсутнє, земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015 відноситься до земель водного фонду, оскільки її категорія визначена законом.
Згідно зі Схеми, виготовленої ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відстань спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015 від урізу води Азовського моря становить 274,65 метри та від урізу води Молочного лиману - 65,25 метрів.
Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду в силу положень ст.58 Земельного кодексу України. Окремого рішення уповноваженого органу щодо віднесення земельної ділянки до земель водного фонду Закон не вимагає.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Аналізуючи вищевикладені факти, рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 року №35 прийнято з порушенням вимог земельного і водного законодавства, повинно бути визнано незаконним та скасовано.
Також, як зазначалось вище, рішенням 23 сесії VII скликання Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 № 35 ОСОБА_2 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, на підставі вказаного рішення сесії, 25.04.2019 року між Кирилівською селищною радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі строком на 49 років, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 26.04.2019 року за №31383321. Відповідно до п.п.2-3 Договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка площею 0,2486га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.07.2017, індексний номер витягу: 84047519.
Підставою для передачі в оренду ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки без проведення аукціону стало набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, а саме: будинок охоронця загальною площею. 14,9 кв.м «А-1», будівництво якого здійснювалось на підставі інвестиційного договору, який рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 по справі №908/620/19 визнано недійсним.
З урахуванням того, що вказане будівництво будинку охоронця суперечить вимогам ст.ст. 59, 60, 62, 83, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 85. 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», порушує права інших осіб, на підставі вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України - вважається самочинним та підлягає знесенню, то відсутня правова підстава для передачу земельної ділянки в оренду без проведення конкурсу.
Враховуючи викладене, договір, укладений між Кирилівською селищною радою та ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним, оскільки порушує інтереси територіальної громади смт.Кирилівка та інших осіб.
Повернення спірної земельної ділянки із користування відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норм ст. 216 ЦК України у зв'язку з порушенням з боку Відповідачів низки вимог Водного та Земельного кодексів України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.
Виходячи з наведеного позивач просить скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІП категорії складності - будівництво будинку охоронця (1212.9, категорія складності II), замовник КП «Розвиток курортної зони» за адресою: вул.Приморський бульвар, 67, смт.Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, 72563, код ЄДРПОУ 31791572, якій 26.12.2016 року присвоєно № ЗП142163571797 згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно декларація № ЗП142163571797, видана 22.12.2016 року. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний номер: 1213678423203, номер запису про право власності: 19767836, а саме: на об'єкт нерухомого майна: будинок охоронця, загальною площею 14.9 кв.м, опис: А-1, за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 . Визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області 18.04.2019 року №35 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_4 », яким ОСОБА_5 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років для розміщення об'єктів рекреаційного призначення площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати недійсним договір оренди землі від 25.04.2019 року, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_2 , реєстраційний номер іншого речового права 31383321. Зобов'язати ОСОБА_6 повернути Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши її від самочинно збудованого об'єкту нерухомості, а саме: будинок охоронця «А-І» загальною площею 14,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1213678423203. Стягнути з відповідачів судові витрати за подання позовної заяви.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі, на підставах викладених в позовній заяві, та просить їх задовольнити, а також стягнути з відповідачів в вних долях судові витрати, які складаються з судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову в сумі 10565 гривень 50 копійок.
Відповідач Державна архітектурно-будівельна інспекція України судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, надав заяву про розгляд справи без участі її представника. 18.12.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в частині позовних про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності за № ЗП 14216351797 від 22.12.2016 року, на тих підставах, що декларація про готовність до експлуатації є виключно документом замовника, який несе відповідальність за данні зазначені в поданій декларації. Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює виключно реєстраційну функцію та вносить до реєстру данні зазначені у поданій декларації, тобто фактично відповідач здійснює реєстраційну функцію. Отже при реєстрації спірної декларації Державна архітектурно-будівельна інспекція України діяла в межах повноважень та ц відповідності до норм законодавства (а.с.137-138).
Відповідач Кирилівська селищною радою Якимівського району Запорізької області в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду, надала заяву про розгляд справи без участі її представника. 16.12.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не погоджується з позовними вимогами в частині визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області 18.04.2019 року №35 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_6 », яким ОСОБА_5 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років для розміщення об'єктів рекреаційного призначення площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсним договору оренди землі від 25.04.2019 року, укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_6 .. Вважає, що оспорюване рішення Кирилівської селищної ради та договір земельної ділянки відповідають нормам чинного законодавства. Рішення Кирилівської селищної ради №35 від 18.04.2019 року «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_6 » було прийнято у відповідності до всіх норм чинного законодавства. Договір оренди землі від 25.04.2019 року укладений між Кирилівською селищною радою та ОСОБА_6 та в подальшому зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно від 26.04.2019 року був на виконанні відповідного рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки в оренду. Однак, посилаючись на явні, на думку прокурора, порушення земельного та водного законодавства Кирилівською селищною радою при прийнятті рішення про передання спірної ділянки в оренду ОСОБА_6 , прокурор не зазначає щодо наявності умислу на спричинення шкоди інтересам держави або суспільства, не наводить доказів з приводу застосування передбачених законодавством заходів до винних осіб. Крім того, сумнівною є підстава вважати, що дана цивільна справа зачіпає державні інтереси та вимагає втручання прокурора у захист інтересів громадян, яка сама прийняла оскаржуване рішення. Отже на підставі викладеного Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області вважає позовні вимоги першого заступника прокурора Запорізької області не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.130-131).
Відповідач ОСОБА_6 повторно не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив (а.с.173,183,194). Відповідач не подав відзив на позовну заяву та всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Позивач надав відповіді на відзив відповідачів Державної архітектурно-будівельна інспекції України та Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, в яких зазначив, що доводи Державної архітектурно-будівельна інспекції України, що під час реєстрації вона діяла в мажах повноважень не ґрунтується на норми чинного законодавства з огляду на наступне. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 року визнано незаконним та скасовано рішення 59 сесії 6 скликання Кирилівської селищної ради «Про передачу земельної ділянки у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» №37 від 09.10.2015 року, яким передано у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» земельну ділянку площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400: 08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, на підставі інвестиційного договору, укладеного між ФОП « ОСОБА_6 та КП «Розвиток курортної зони» на спірні ділянці здійснено будівництво будинку охоронця загальною площею 14,9 кв.м. «А-1». Таким чином, не дивлячись на пряму заборону щодо будівництва об'єктів нерухомості на земельній ділянці рекреаційного призначення ФОП ОСОБА_6 здійснено забудову земельної ділянки на узбережжі Азовського моря, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства. Згідно інформації ДАБІ у Запорізькій області №1008-1.15/1084 від 15.08.2019 року відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів 22.12.2016 року ДАБІ у Запорізькій області винесені дані про готовність об'єкта до експлуатації. Як вбачається з п. 4 декларації про готовність об'єкта при будівництві будинку охоронця №142163571797, замовником якого виступав КП «Розвиток курортної зони», технічний нагляд об'єкту здійснював ФОП ОСОБА_3 . Водночас, за інформацією наданою ФОП ОСОБА_3 №2 від 24.05.2019 року технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по будівництву будинку охоронця площею 14,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювався, з КП «Розвиток курортної зони» договір на здійснення технічного нагляду за вищевказаною адресою в період 2016-2017 років не укладався і відповідні роботи не виконувалися, що свідчить про внесення недостовірних відомостей до декларації. Доводи, викладені у відзиві не спростовують законності та обґрунтованості позовних вимог прокурора (а.с.148-151). Доводи, що селищна рада, як представницький орган територіальної громади має право самостійно на власний розсуд здійснювати право розпорядженням землями територіальної громади, є безпідставними, оскільки договір оренди землі від 25.04.2019 року, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_7 порушує права та інтереси власника вказаної земельної ділянки - територіальної громади смт Кирилівка (а.с.153-155).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, суд вважає, що позовна заява законна, обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що рішенням 59 сесії 6 скликання Кирилівської селищної ради № 24 від 14.07.2015 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення об'єктів рекреаційного призначення КП «Розвиток курортної зони»» надано КП «Розвиток курортної зони» дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3700 га для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в постійне користування за рахунок земель житлової та громадської забудови смт Кирилівка Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (а.с.45).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №139818573 від 02.10.2018 року, земельна ділянка, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи - 0,2486 га, строк дії обмеження - безстрокове (а.а.57-58).
Рішенням 23 сесії 6 скликання Кирилівської селищної ради № 37 від 09.10.2015 року «Про передачу земельної ділянки в постійне користування КП «Розвиток курортної зони» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передано в постійне користування КП «Розвиток курортної зони» за рахунок земель житлової та громадської забудови смт Кирилівка земельну ділянку загальною площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47). Також, вказаним рішенням селищної ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48-50).
Відповідно до висновку відділу містобудування та архітектури Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області № 248 від 03.08.2015 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до спірної земельної ділянки встановлені обмеження у вигляді використання її без права капітальної забудови (а.с.56).
15.02.2016 року між ФОП ОСОБА_6 (інвестор) та КП «Розвиток курортної зони» укладено інвестиційний договір №8-15/02. Згідно з умовами вказаного інвестиційного договору, комунальне підприємство надає земельну ділянку для забудови інвестору, з подальшим оформленням права власності за інвестором. При цьому, інвестор сплачує на користь комунального підприємства кошти у розмірі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки. Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного договору Інвестор (ФОП ОСОБА_6 ) зобов'язується профінансувати та виконати на земельній ділянці будівельно-монтажні роботи - звести на підставі дозвільної і проектної документації планові об'єкти нерухомості, ввести в експлуатацію від свого імені закінчених будівельних об'єктів, отримати та вставити необхідне обладнання для об'єктів будівництва і інфраструктури, встановити огорожу ділянки, підключення планових об'єктів нерухомості до створеної інфраструктури (а.с.64-66).
У подальшому, на підставі вказаного інвестиційного договору, на спірній земельній ділянці, здійснено будівництво будинку охоронця загальною площею 14,9 кв.м «А-1».
Згідно з інформацією Департаменту ДАБІ у Запорізькій області №1008-1.15/1084 від 15.08.2019 відповідно до даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (а.с.74), 22.12.2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області внесені дані про готовність об'єкта до експлуатації: «Будівництво будинку охоронця: Запорізька обл., Якимівський район, смт.Кирилівка, вул.Коса Пересип», замовник -КП «Розвиток курортної зони». 26.12.2016 вищевказаній декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво будинку охоронця» присвоєно номер ЗП142163571797 . Таким чином, на паперовому вигляді декларації про готовність до експлуатації об'єкта «Будівництво будинку охоронця» зазначено № ЗП142163571797 від 26.12.2016 року. Також, як вбачається з п.4 декларації про готовність об'єкта до експлуатації об'єкта при будівництві будинку охоронця № 142163571797 , замовником якого виступав КП «Розвиток курортної зони», технічний нагляд об'єкту здійснював - ФОП ОСОБА_3 (а.с.67-73). Однак, за інформацією наданою ФОП ОСОБА_3 №2 від 24.05.2019 року, технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по будівництву будинку охоронця площею 14,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювався, з КП «Розвиток курортної зони» договір на здійснення технічного нагляду за вищевказаною адресою в період 2016-2017 років не укладався і відповідно роботи не виконувалися, що свідчить про внесення недостовірних відомостей до декларації (а.с.75).
Згідно зі Схеми, виготовленої ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відстань спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015 від урізу води Азовського моря становить 274,65 метри та від урізу води Молочного лиману - 65,25 метрів (а.с.76).
Згідно інформації Державного агентства водних ресурсів України №3516/9/11-18 від 19.06.2018 року проекти землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки Держводагенством не погоджувався (а.с.77).
За інформацією Кирилівської селищної ради від 22.06.2018 № 1091 проект землеустрою із встановлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт Кирилівка не затверджений (а.с.78).
Відповідно до інформації Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації №05552/08-46 від 19.06.2018 року протягом 2015-2016 років проекти землеустрою, замовником яких було КП «Розвиток курортної зони», до Департаменту на розгляд не надходили (а.с.79).
Рішенням виконавчого комітету Кирилівської селищної ради від 22.12.2016 року №146 будинку охоронця, який розташований на земельній ділянці площею 0,2486 га кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с.80).
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, складеного 01.08.2017 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельна ділянка кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 була передана у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» з порушенням вимог ст.ст. 87,88,89 Водного кодексу України, ст.ст. 59,60, 186-1 Земельного кодексу України та п. 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Мінприроди України №434 від 05.11.2004 року (а.с.81-84).
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 01.08.2017 року, під час перевірки земельної ділянки площею 0,2486 га кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься до земель рекреаційного призначення, комунальної власності встановлено, що земельна ділянка використовується (знаходиться) в прибережній захисній смузі та використовується для розміщення об'єктів рекреаційного призначення в порушення вимог чинного законодавства (а.с.85-86).
Рішенням 23 сесії 7 скликання Кирилівської селищної ради № 35 від 18.04.2019 року ОСОБА_6 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46).
Так, на підставі вказаного рішення сесії, 25.04.2019 року між Кирилівською селищною радою та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі строком на 49 років, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 26.04.2019 року за №31383321. Відповідно до п.п.2-3 Договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка площею 0,2486га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, яка знаходиться в межах АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, що належать ОСОБА_6 на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.07.2017, індексний номер витягу: 84047519 (а.с.88-96).
Підставою для передачі в оренду ОСОБА_6 вищевказаної земельної ділянки без проведення аукціону стало набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, а саме: будинок охоронця загальною площею. 14,9 кв.м «А-1», будівництво якого здійснювалось на підставі інвестиційного договору
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 року по справі №908/620/19 визнано незаконним та скасовано рішення 59 сесії 6 скликання Кирилівської селищної ради «Про передачу земельної ділянки у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» №37 від 09.10.2015 року, яким, за рахунок земель житлової та громадської забудови смт.Кирилівка, передано у постійне користування КП «Розвиток курортної зони» земельну ділянку площею 0,2486га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 для розміщення об'єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано недійсним інвестиційний договір від 15.02.2016 №8-15/02, укладений між КП «Розвиток курортної зони» та ФОП ОСОБА_6 . Зокрема, вказаним судовим рішенням встановлено, що на момент відведення у користування КП «Розвиток курортної зони» спірної земельної ділянки вона належала до земель водного фонду та щодо неї існували відповідні обмеження, а саме -можливість передачі у постійне користування виключно для цілей, визначених у ч.3 ст. 59 Земельного кодексу України (а.с.28-44).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.06.2019 року по справі №908/620/19 було встановлено, що рішенням 23 сесії 7 скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №13 від 18.04.2019 року припинено право постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за КП «Розвиток курортної зони», на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 18.04.2019 року (а.с.37).
Мелітопольською місцевою прокуратурою Запорізької області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин встановлено факти порушення вимог Земельного та Водного кодексів України при реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 0,2486га, що стало підставою для подальшої передачі в оренду земельної ділянки без проведення аукціону.
Право власності на вказаний об'єкт нерухомості 29.03.2017 зареєстровано за ОСОБА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 121367842303), про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за №19767836.
Таким чином, не дивлячись на пряму заборону власника - Кирилівської селищної ради на будівництво об'єктів нерухомості на земельній ділянці рекреаційного призначення, яка не була для відведена для цієї мети у порядку встановленому законом, ФОП ОСОБА_6 здійснено забудову земельної ділянки на узбережжі Азовського моря, що прямо суперечить вимогам ст.ст. 85, 90 Водного кодексу України та ст. 59 Земельного кодексу України.
Окрім цього, несанкціонована забудова узбережжя Азовського моря фактично порушує гарантоване Конституцією України право кожного громадянина на вільний доступ до водних об'єктів та належний відпочинок біля них.
Частинами 1, 4 ст. 376 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Статтею 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів шляхом реєстрації відповідної декларації, а також питання щодо її скасування вирішується відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
З постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» від 05.04.2014 № 85, «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 09.07.2014 №294, «Питання функціонування органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.04.2014 №150 вбачається, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контроль та нагляд. Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
Департамент архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області є структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України у відповідній області, та відповідно не є юридичною особою та не може бути відповідачем у справі.
Отже, Департамент архітектурно-будівельної інспекції України є належним відповідачем у справі.
Враховуючи те, що КП «Розвиток курортної зони» незаконно розпорядилось спірною земельною ділянкою шляхом укладення інвестиційного договору від 15.02.2016 №8-15/02, а також те, що до декларації про готовність об'єкта до експлуатації були внесені недостовірні відомості, є підстави для ухвалення судового рішення про скасування реєстрації декларації ЗП 142163571797 про готовність об'єкта до експлуатації.
Разом з цим, декларація про готовність об'єкта до експлуатації стала підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно (номер запису про право власності: 19767836), а саме: на будинок охоронця, загальною площею 14.9 кв.м, та у ОСОБА_6 виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.
Право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, підлягає обов'язковій державній реєстрації, що випливає зі ст. 4 Закону.
Відповідно до положень зазначеного Закону державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Необхідно зазначити, що позовні вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно є похідними від вимог у приватно-правовому спорі, стосуються виникнення та припинення цивільних прав, у зв язку з чим має місце спір про право цивільне, та такий спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.06.2018 у справі № 814/114/17 та від 23.05.2018 у справі № 802/233/16.
Таким чином, після скасування реєстрації вказаної декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та запису про державної реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідно до вимог ст. 376 ЦК України нерухоме майно (будинок охоронця) вважається самочинним будівництвом.
Вказане самочинне будівництво будинку охоронця суперечить вимогам ст.ст. 59, 60, 62, 83, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 85. 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», порушує права інших осіб, на підставі вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З урахуванням того, що забудова ОСОБА_6 відбувались з порушеннями законодавства України, яке унормовує та регулює захист публічної власності Українського народу - прибережної захисної смуги Азовського моря, особливий правовий статус якої покликаний забезпечити вільний доступ кожного до морського узбережжя, збереження унікальних рекреаційних та природних властивостей моря, необхідно зобов'язати ОСОБА_6 знести самочинно збудований будинок охоронця та повернути земельну ділянку територіальній громаді смт.Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради, оскільки таке будівництво порушує інтереси Держави, територіальної громади смт.Кирилівки та кожного громадянина України.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.
Підставою для прийняття рішення про передачу в оренду ОСОБА_6 вищевказаної земельної ділянки без проведення аукціону стало набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, а саме: будинок охоронця, загальною площею 14,9 кв.м.
Як зазначалось вище, спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015 виділено КП «Розвиток курортної зони» для розміщення об'єктів рекреаційного призначення без права капітального будівництва, тобто, не з метою її забудови та без дозволу на будівництво в порядку ст. 375 ЦК України.
При цьому, рішення уповноваженого органу, яким би на підставі ст.20 ЗК України вказану ділянку віднесено до земель житлової та громадської забудови відсутнє, земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:08:007:0015 відноситься до земель водного фонду, оскільки її категорія визначена законом.
Відповідно до ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
Згідно зі ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, -зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережна захисна смуга вздовж морів, навколо морських заток і лиманів встановлюється шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Так, згідно зі ст. 62 Земельного кодексу України та ст. 90 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.
Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.
Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачено нормами закону (ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Надання у власність або користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахувань обмежень, зазначених у ст. 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам ст. ст. 83, 84 цього Кодексу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 310/5834/13-ц (постанова від 23.05.2018) та № 469/1393/16-ц (постанова від 30.05.2018).
Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду в силу положень ст.58 Земельного кодексу України. Окремого рішення уповноваженого органу щодо віднесення земельної ділянки до земель водного фонду Закон не вимагає.
Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.
У зв'язку з цим, спірна земельна ділянка вибула із володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить підставу для прийняття рішення про передачу в оренду земельної ділянки під обґрунтований сумнів.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Аналізуючи вищевикладені факти, рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 №35 прийнято з порушенням вимог земельного і водного законодавства, повинно бути визнано незаконним та скасовано.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, плятою та шостою статті 203 ЦК України (ч. 1 статті 215 ЦК України).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), що встановлено ч. З ст. 215 ЦК України.
Частинами. 1, 4 ст. 376 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З урахуванням того, що вказане будівництво будинку охоронця суперечить вимогам ст.ст. 59, 60, 62, 83, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 85. 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», порушує права інших осіб, на підставі вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України - вважається самочинним та підлягає знесенню, то відсутня правова підстава для передачу земельної ділянки в оренду без проведення конкурсу.
Враховуючи викладене, договір, укладений між Кирилівською селищною радою та ОСОБА_6 підлягає визнанню недійсним, оскільки порушує інтереси територіальної громади смт.Кирилівка та інших осіб.
Повернення спірної земельної ділянки із користування відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норм ст. 216 ЦК України у зв'язку з порушенням з боку Відповідачів низки вимог Водного та Земельного кодексів України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.
Щодо підстав здійснення представництва прокурором встановлено, що органом, який міг здійснювати захист інтересів держави у даних правовідносинах могла бути Кирилівська селищна рада. Разом з цим, остання допустила незаконне виділення земельних ділянок на березі моря, тому селищна рада обґрунтовано визначена відповідачем у справі. Оскільки у одній справі одна й та ж особа не може бути одночасно позивачем та відповідачем, прокурор при здійсненні представництва інтересів держави набуває самостійного статусу позивача. За вказаних обставин доведення факту неналежного здійснення повноважень уповноваженим органом не вимагається, адже він не є позивачем і не міг самостійно звернутись з позовом про скасування своїх рішень. Таким чином, необхідність захисту прокурором інтересів держави у даних правовідносинах полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення територіальній громаді селища Кирилівка землі, що незаконно передана у користування.
Також, позов прокурора ґрунтується на основоположних принципах доступу до правосуддя, які визначені ст.6 Конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод, ст. ст. 55, 64 Конституції України. Так, статтею 55 Конституції. України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, яке є обов'язковим до виконання на території України, передбачено, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави. Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.
Предметом спірних правовідносин є землі водного фонду, площа яких до 2014 року складала більше 1 млн. 250 тис. га, та які забезпечують екологічну рівновагу в масштабах країни. Основна функція земель прибережної захисної смуги - «природний буфер» між водним об'єктом та створеними людиною виробничо-господарськими та будівельними системами, які здатні негативним чином впливати на стан та якість вод. Одночасно законодавче встановлений їх статус покликаний на забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування.
Упродовж 2015-2016 років Кирилівською селищною радою прийнято 22 рішення, якими КП «Розвиток курортної зони» передано у постійне користування земельні ділянки водного фонду у межах прибережно-захисної смуги Азовського моря та Утлюцького лиману, розташованих на Федотовій Косі та Косі Пересип , загальною площею 9,7 га. У подальшому комунальним підприємством укладались інвестиційні договори, на підставі яких здійснюється несанкціонована забудова земель на узбережжі Азовського моря. Передача таких земель не державним підприємствам (передбаченим ч. З ст. 59 Земельного кодексу України) позбавляє державу можливості досягнення вищевказаної мети, можливості контролювати стан використання таких земель, у тому числі пляжів, що є безпосереднім порушенням її інтересів.
Також, статтею 59 Земельного кодексу України передбачено виключний перелік державних підприємств, яким землі прибережних смуг можна надавати в постійне користування. Іншим суб'єктам господарювання такі землі мають передаватись в оренду (ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України) та тільки для чітко визначеної мети.
Крім того, «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою повернути спірну земельну ділянку є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціальне значущого питання - передачі у користування особам земель водного фонду, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення державі земельної ділянки. Положення ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України, які визначають ширину прибережної захисної смуги, в такій самій редакції діяли і на час виникнення спірних правовідносин, офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів у актуальному стані є публічними та загальнодоступними. Повернення спірної земельної ділянки із користування відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми ст.ст. 216, 1212 ЦК України в зв'язку з порушенням органом державної влади низки вимог Водного та Земельного кодексів України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.
Крім того, Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могли і повинні знати про те, що ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги Азовського моря та Утлюцького лиману, а тому вибула з володіння територіальної громади з порушенням вимог закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність ОСОБА_6 під час набуття земельної ділянки.
Вимоги прокурора про повернення спірної землі територіальній громаді обумовлені потребою захисту інтересів держави з метою забезпечення охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод (стаття 95 Водного кодексу України).
Аналіз фактичних обставин позову та норм матеріального права свідчить про наявність порушення інтересів держави та територіальної громади смт. Кирилівка, а також про загрозу порушення таких інтересів, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури.
Звернення прокурора до суду з позовом у цій справі спрямовано саме на захист інтересів держави у сфері земельних відносин щодо використання земельних ділянок водного фонду, які є власністю Українського народу. При цьому, захист інтересів держави включає також інтереси громади Кирилівської селищної ради як власника спірної земельної ділянки, якою незаконно розпорядився її представницький орган місцевого самоврядування - Кирилівська селищна рада. Саме у зв'язку з цим у Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області наявні підстави для представництва, які передбачені ч. 3 сг. 23 Закону України «Про прокуратуру». Таким чином, прокурором при зверненні з позовом до суду виконано вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України щодо обґрунтування підстав для представництва.
На цих підставах, суд дійшов висновку про те, що позов прокурора необхідно задовольнити.
Крім того, згідно до ст. 79 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору відносяться до судових витрати.
У відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, на думку суду, судові витрати, понесені позивачем при сплаті судового збору, підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 13, 14, 19, 131-1 Конституції України, ст.ст. 4, 85, 88, 90 Водного кодексу України, ст. ст.58, 59. 60, 61, 62, 116, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 16, 21, 331, 376, 393 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд
вирішив:
Позовні вимоги керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЗП 142163571979 від 22.12.2016 року, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.04.2019 року №35 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_6 », визнання недійсним договору оренди землі від 25.04.2019 року, укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_2 , зобов'язання повернення земельної ділянки, знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості задовольнити у повному обсязі.
Скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІП категорії складності - будівництво будинку охоронця (1212.9, категорія складності II), замовник КП «Розвиток курортної зони» за адресою: вул.Приморський бульвар, 67, смт.Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область, 72563, код ЄДРПОУ 31791572, якій 26.12.2016 року присвоєно № ЗП142163571797 згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно декларація № ЗП142163571797, видана 22.12.2016 року.
Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний номер: 1213678423203, номер запису про право власності: 19767836, а саме: на об'єкт нерухомого майна: будинок охоронця, загальною площею 14.9 кв.м, опис: А-1, за адресою: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 .
Визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області 18.04.2019 року №35 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_6 », яким ОСОБА_5 надано в оренду земельну ділянку строком на 49 років для розміщення об'єктів рекреаційного призначення площею 0,2486 га, кадастровий номер 2320355400:08:007:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним договір оренди землі від 25.04.2019 року, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_2 , реєстраційний номер іншого речового права 31383321.
Зобов'язати ОСОБА_6 повернути Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:08:007:0015 за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши її від самочинно збудованого об'єкту нерухомості, а саме: будинок охоронця «А-І» загальною площею 14,9 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1213678423203.
Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3521 гривні 84 копійки.
Стягнути з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3521 гривні 84 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Запорізької області в особі Мелітопольської місцевої прокуратури кошти, витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3521 гривні 84 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення. Повне судове рішення складено 26.03.2020 року.
Суддя