Справа № 2а-281/10/2570
17 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
представника позивача Мозирко В.О.,
відповідача ОСОБА_1,
представника відповідача Аніщенко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу, -
26 січня 2010 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівській області (далі - РУ Департаменту САТ ДПА України в Чернігівській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення суми фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн. Свої вимоги мотивують тим, що під час перевірки 10 грудня 2009 року працівниками Ніжинської ОДПІ в Чернігівській області проведена перевірка кіоску, який розташовано за адресою: Ніжинський район, с. Бруківка, вул. Леніна та належить ФОП Козинцю А.В. Перевіркою встановлена роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а саме реалізована 1 пляшка напою «Бренді-Кола» та 1 пачка цигарок «Прилуки». Також встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях, які не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, а саме: зберігались слабоалкогольні напої «Бренді-Кола» в кількості 12 пляшок на суму 63,60 грн., тютюнові вироби в асортименті на суму 597,30 грн. За розглядом матеріалів перевірки 17 грудня 2009 року винесено рішення № 250422/13/32/124 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800 грн. згідно з абзацами 5, 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні пояснивши, що тютюнові вироби в асортименті на суму 597,30 грн. були придбані позивачем для власних потреб.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні пояснивши, що рішення від 17 грудня 2009 року № 250422/13/32/124 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій 29.12.2009 р. було оскаржено до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України. Також зазначив, що згідно підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України зобов'язаний був надіслати вмотивоване рішення за скаргою платника податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника). Оскільки рішення було направлено на адресу відповідача 25.01.2010 р., то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до абзацу 25 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право субєкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності.
Частиною 6 статті 15 вищезазначеного Закону встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензіїї.
Відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Єдиний державний реєстр місць зберігання - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Статтею 15 вказаного Закону визначено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів повинно здійснюватися в місцях зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Судом встановлено, що під час перевірки 10 грудня 2009 року працівниками Ніжинської ОДПІ в Чернігівській області на підставі наказу від 25.11.2009 р. № 656 та направлень на перевірку від 10.12.2009 р. № 487, № 488 проведено перевірку кіоску, який розташовано за адресою: Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Бруківка, вул. Леніна, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1. (код ДРФО НОМЕР_1), про що складено акт від 10.12.2009 р. № 0239/25/13/23/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме: 10.12.2009 р. реалізовано 1 пляшку слабоалкогольного напою «Бренді-кола» та 1 пачку цигарок «Прилуки».
Реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ не видавався.
Також перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці не внесеному до Єдиного реєстру місць зберігання, а саме: зберігались алкогольні напої в асортименті, в кількості 12 пляшок на суму 63,60 грн., тютюнові вироби в асортименті, в кількості 106 пачок на суму 597,30 грн.
На підставі даного акту, керуючись абзацами 5 та 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», було прийнято рішення від 17.12.2009 року № 250422/13/32/124 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій: у розмірі 1700 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії; у розмірі 1700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії; у розмірі 1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; у розмірі 1700,00 грн. за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, яке було отримане відповідачем 11.12.2009 року (а.с. 12).
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядку).
Відповідно до статті 17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та передбачає застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Згідно з пунктом 13 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.
Позивачем 29.12.2009 р. на рішення про застосування фінансових санкцій від 17.12.2009 р. № 250422/13/32/124 до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України було подано скаргу.
Листом від 25.01.2010 р. № 333/32-0417 про розгляд скарги ОСОБА_1, яким позивачу було визнано, що посадові особи органів податкової служби діяли на підставі, в межах повноважень, передбачених Законами України, і рішення про застосування фінансових санкцій від 17.12.2009 р. № 250422/13/32/124 є правомірним, який надіслано на адресу відповідача 27.01.2010 р. (а.с. 37).
Суд приходить до висновку, що посилання представника відповідача на поширення дії підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 на спірні правовідносини є помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом ДПА України від 03.03.1998 р. № 93, зі змінами та доповненнями (далі - Положення про порядок розгляду скарг), визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку, зокрема податкових повідомлень про визначення сум податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкових вимог щодо податкового боргу.
Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків стосовно податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань з податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Враховуючи зазначене, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 та Положення про порядок розгляду скарг не поширює свою дію на порядок оскарження рішень про застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, а відповідно до статті 12 зазначеного Закону Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. Тобто цими нормами закріплено право суб'єкта господарювання оскаржити рішення органу державної податкової служби до вищестоящого органу.
У зв'язку з тим, що відповідно до пункту 6.1 Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України від 21.08.2001 р. № 331, регіональні управління Департаменту підпорядковані безпосередньо Департаменту, рішення про застосування фінансових санкцій, прийняті регіональними управліннями Департаменту, можуть бути оскаржені суб'єктом господарювання до Департаменту, або до ДПА України, або безпосередньо до суду, а рішення, прийняті Департаментом, можуть бути оскаржені до ДПА України або до суду.
Строк розгляду таких скарг встановлюється виходячи з загальних строків розгляду звернень фізичних та юридичних осіб. В той же час сам лише факт ненадання відповіді на скаргу в установлені строки не є підставою для звільнення суб'єкта господарювання від юридичної відповідальності або скасування відповідного рішення про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України не було порушено строк надання відповіді на скаргу відповідача, оскільки з дати надходження скарги (29.12.2009 р.) по дату надання відповіді (27.01.2010 р.) не пройшло місяця (а.с. 32-33, 37).
Згідно з пунктом 10 Порядку у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівській області до ФОП ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. в дохід Державного бюджету, на р/р 31115106700005, банк: ГУДК України в Чернігівській області, одержувач Державний бюджет м. Ніжина, МФО 853592, код 22825965.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата складання та підписання повного тексту постанови -24 березня 2010 р.
Суддя О.Є. Ткаченко