Справа № 2-592/2009 року
10 березня 2009 року у Києво-Святошинський районний суд в складі головуючого судді Дубас Т.В., при секретарі Рудіч М. П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, AT «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, -
встановив:
У грудні 2008 року Відкрите акціонерне товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.
В позовній заяві зазначено, що 01 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» був укладений договір страхування транспортних засобів за № V 2.0.02860, предметом якого є страхування автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
17 вересня 2007 року в с Забір»я Києво-Святошинського району Київської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району по факту дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_1 за порушення нею вимог п. 1О.І. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10. 2001 року були складені адміністративні матеріали і направлені до Києво-Святошинського районного суду Київської області для подальшого прийняття рішення. 20 вересня 2008 року до ВАТ СК «ПЗУ Україна» звернувся страхувальник з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв»язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування за № V 2.0.02860. 04 жовтня 2007 року Відкрите акціонерне товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі Страхового акту за № V 2.0.02860. L 02 .02. від 16 січня 2008 року та розрахунки суми страхового відшкодування до нього, виходячи із звіту про експертну оцінку вартостя матеріальних збитків № 273 від 04 жовтня 2007 року, здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 2 836, 21 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 31755 від 21 січня 2008 року.
Цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_2, була застрахована в ГУ «AT «Українська пожежно-страхова компанія» за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності ( поліс) за яким відповідачка ОСОБА_1 взяла на себе обов»язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якого застрахована. Отже, оскільки в довідці ВДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталась саме з вини відповідача, та враховуючи те, що на момент ДТП відповідач мав поліс цивільної відповідальності виданий ГУ «AT «Українська пожежно-страхова компанія» , просив суд стягнути з
відповідача ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в розмірі 510, 00 грн (п»ятсот десять гривень 00 копійок), в якості франшизи, стягнути з відповідача AT «Українська пожежно-страхова компанія» на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в розмірі 2 326, 21 грн. ( дві тисячі триста двадцять шість гривень двадцять одну копійку), в якості виплати страхового відшкодування.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася про день слухання справи повідомлена, направила до суду заяву в якій просить розглянути справу в її відсутності, позов визнала.
Відповідач AT «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з»явились, про день слухання справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частини ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода завданої джерелом підвищеної небезпеки ( п. 1 ст. 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов»язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до ст. 1188 Цивільного кодексу України, яка передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, зазначено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що 17 вересня 2007 року в с Забір»я Києво-Святошинського району Київської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.
Ці обставини стверджуються як поясненнями представника позивача, а також постановою про притягнення відповідача за скоєне правопорушення до адміністративної відповідальності, протоколом органів ДАІ, складеною ними схемою, іншими доказами, які суд оцінює відповідно до правил ст.62 ЦПК України.
Судом встановлено, що загальна сума страхового відшкодування згідно висновку спеціаліста становить 2836, 21 грн. На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.
На підставі статей 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст. ст. 22, 35 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» с 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 15, 15-1, ЗО, 62, 202, 202-1, 203, ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1, AT «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в якості франшизи суму в розмірі 510, 00 грн( п»ятсот десять гривень 00 копійок.
Стягнути з відповідача AT «Українська пожежно-страхова компанія» на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в розмірі 2 326, 21 грн. ( дві тисячі триста двадцять шість гривень двадцять одну копійку), в якості виплати страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_1 та AT «Українська пожежно-страхової компанії» на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» солідарно державне мито в розмірі 51, 00 грн. ( п»ятдесят одну гривню 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30, 00 грн. ( тридцять гривень 00 копійок).
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.