№ 2а- 155/2010р.
26 лютого 2010 року м.Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
при секретарі - Якушевій Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС взводу ДПС ДАІ станції Новоолексіївка Херсонської області ОСОБА_2, Державної патрульної служби ДАІ станції Новоолексіївки Херсонської області про визнання дій незаконними, скасування постанови, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІДПС взводу ДПС ДАІ станції Новоолексіївка Херсонської області ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 16.11.2009 року до участі у справі залучено у якості другого відповідача - ДПС ДАІ станції Новоолексіївки Херсонської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.10.2009 року інспектором взводу ДПС ДАІ станції Новоолексіївка Херсонської області ОСОБА_2 постановою про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Постанова є необґрунтованою, безпідставною, а дії відповідача є незаконними. Оскільки, як зазначає позивач, він не порушував пункт ПДД, тобто рухався із значно нижчою швидкістю, ніж та, що була, нібито, зафіксована за допомогою «Визир». Крім того, на вказаній ділянці взагалі були відсутні будь-які дорожні знаки, які б обмежували швидкість дорожнього руху. Даних про те, що правопорушення було зафіксовано в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом «Візір», що має функції фото - та кінозйомки, не має, зазначений засіб знаходився в руках інспектора. На прохання позивача йому не були надані відповідні документи щодо реєстрації, можливості та права використовувати зазначений фіксуючий засіб. На підставі викладеного, позивач просить визнати дії інспектора взводу ДПС ДАІ станції Новоолексіївка Херсонської області ОСОБА_2 незаконними, скасувати постанову ВТ№042110 від 05.10.2010р..
У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначив, що підтримує позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, повідомлені належно, по причини неявки суду не сповістили.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
З матеріалів справи убачається, що 05.10.2009 року інспектором взводу ДПС ДАІ станції Новоолексіївка Херсонської області прапорщиком ОСОБА_2 постановою про адміністративне правопорушення на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначеною постановою серії ВТ №042110 встановлено, що ОСОБА_1, 05.10.2009 року, о 07 год.46 хвилини, на 491 км. ад Сімферополь-Харків, керуючи транспортним засобом «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 39 км./год., рухався зі швидкістю 129 км./год., чим порушив пункт 12.6 «г» ПДР України, що було зафіксовано за допомогою приладу «Визир». До постанови додається протокол № 022891.
За приписами статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП відповідальність за даним Законом настає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Стаття 251 КУпАП закріпляє право використовувати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису як докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За правилами статті 14-1 КУпАП за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Як вбачається з протоколу від 05.10.2007 року, правопорушення було зафіксовано за допомогою приладу «Визир», проте, будь-яких доказів у вигляді фотознімку показань зазначеного приладу суду не надано. Відомостей, що застосований для фіксації адміністративного правопорушення спеціальній технічній засіб "Визир" працює згідно викладеним вимогам КУпАП в автоматичному режимі, також не надано.
Будь-яких доказів, що автомобіль, швидкість якого зафіксована приладом, рухався саме в зоні дії дорожнього знаку, який обмежує максимальну швидкість руху до 90 км/год., у матеріалах справи не міститься.
На виконання ухвали Київського районного суду м. Сімферополя від 16.11.2009 року про витребування доказів відповідачами також не було надано матеріали про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Згідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 8 КУпАП відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення в частині скасування постановиви в справі про адміністративне правопорушення.
Щодо позовних вимог про визнання дій інспектора ДАІ незаконними, то вони не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів вини відповідача, він діяв у межах своїх повноважень і у способи, що передбачені законами України.
Увалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за можливе через положення частини 2 статті 11 КАС України та з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, вийти за межи заявлених позовних вимог для забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та ухвалити рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Повний текст постанови виготовлений: 01.03.2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8, 11,17, 159-163, 167 КАС України,-
Постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову від 05.10.2009 року серія ВТ№042110 в справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанова була проголошена у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя: