Справа № 2а-1374/2010 р.
25 березня 2010 р. Київський районний суд м. Сімферополя, розглянувши в порядку письмового провадження в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації АР Крим про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації АР Крим про зобов'язання провести перерахунок та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 р., відповідно до ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами пов'язаними з народженням та похованням», мотивуючи тим, що вона має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та їй не в повному обсязі виплачується допомога по догляду за дитиною, виплачується у меншому розмірі ніж це передбачено вказаними нормами.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, представником позивача надано заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги підтримала.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності та письмові заперечення, згідно з якими позов не визнали, просили відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
Згідно з наказом від 12.03.2008 № 338-к позивачка працює спеціалістом рекламно - інформаційного пункту ГРУ, РУ, СФ, ВФ та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3х років.
За спірний період, згідно з довідкою УТСЗН позивач отримував з травня 2008 року про березень 2010 року по 130 грн. щомісяця.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням".
Статтею 1 Закону визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи, якщо інше не передбачено законодавством. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" УПСЗН з 2 кварталу 2007 р. зобов'язані виплачувати спірну допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Скасування Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" соціальної гарантій застрахованим особам отримувати допомогу в порядку та розмірах, встановлених статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", встановлення Законом України "Про державну допомогу дітям війни". Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 розміру виплат допомоги по догляду за дитиною в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами. зумовленими народженням та похованням", обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених зазначеним Законом.
Скасування права застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку пунктом 25 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розповсюдження на зазначених осіб пункту 22 "Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" призвело до звуження обсяг цього права і водночас фактично скасовано конституційну гарантію забезпечення належних умов існування застрахованих осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку. .
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 "У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1. пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України пункт 25 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" , Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Суд враховує, що відповідно до пунктів 6, 7 Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при визначені розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно керуватися статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а не положенням Закону України '' Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними
Аналізуючи можливість застосування до порядку та розміру виплати у 2008 році застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності га витратами, зумовленими народженням та похованням» та статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" суд виходить з наступного.
До 01.01.2008 року на осіб, застрахованих в системі державного соціального страхування, які мали право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", розповсюджувалася без виключень дія зазначеного Закону щодо встановлення підстав, розміру та порядку виплати допомоги.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в назві та тексті Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено право на отримання застрахованими особами зазначеної допомоги, та виключені статті 42 та 43, які передбачали порядок та розміри виплати зазначеної соціальної гарантії.
В свою чергу Законом України "Про Державний бюджет України па 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", з якої було виключено слово «незастрахованим».
Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року всі зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" були визнані неконституційними та їх дія на 2008 рік була повністю поновлена.
Приймаючи до уваги, що на розгляд Конституційного суду не вносилися питання конституційності статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", фактично у 2008 році питання порядку та розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюються статтями 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням" та статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Як вже зазначалося, згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Керуючись зазначеними принципами права, суд встановлює, що до правовідносин, які складаються з приводу нарахування та виплаті у 2008 - 2010 році застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно застосовувати положення саме Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Судом встановлено, що зазначений Закон є спеціальним для регулювання зазначених відносин для застрахованих осіб, ніж Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" Більш того, виключення зі статей 13,15 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" слова "незастрахованих", визначило цей Закон загальним для регулювання відносин щодо виплати допомоги всім особам. Приймаючи до уваги, що спеціальним законом визначені інші умови, порядок та розмірі виплат допомоги для застрахованих осіб, суд вважає, що в цьому випадку необхідно керуватися саме нормами спеціального закону, тобто Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Крім того, суд також зазначає, що закони про Державний бюджет на певний рік не можуть будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин, що стосується також і внесення змін стосовно порядку, підстав та розмірів виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, про що зазначено в Рішенні Конституційного суду від 22.05.2008 року, норми якого являються преюдиціальними для судів загальної юрисдикції.
Судом також враховано, вже після визнання неконституційними скасування статей 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Законом України № 309-VI від 03.06 2008 року були внесені зміни до зазначеного вище Закону, але такі зміни не торкалися прав застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, і після внесення змін 03.06.2008 року застраховані особи як і раніше отримали право на допомогу саме на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Суд також зазначає, що взагалі залишилися незмінними права на отримання застрахованими особами державного соціального страхування у зв'язку з витратами, зумовленими народженням.
Приймаючі до уваги, що Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 "Про затвердження Порядку про призначення та виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування" прийнята на виконання абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" який визнано неконституційним, вищевказана Постанова суперечить статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Приймаючи до уваги, що зміни, внесені до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми'' на виконання п.25 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України ''Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107, який визнано неконституційним, вищевказана Постанова також суперечить статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який мас вищу юридичну силу.
Приймаючи до уваги, що Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 та Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 не відповідають статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням", суд зобов'язаний застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Стосовно питання про поновлення строку звернення до суду з позовом для захисту прав позивача, встановленого ст.. 99 КАС України, суд вважає за можливим поновити позивачу строк звернення до суду, у зв'язку з тим, що позивач не має юридичної освіти, займалась вихованням малолітньої дитини, що не дало фізичної та матеріальної можливості для звернення з позовом до суду.
В частині позовних вимог про зобов'язання до певних дій на майбутнє суд відмовляє, оскільки вирішує спори про правовідносини, які відбулися чи відбуваються між сторонами, та не в змозі передбачити їх дії(бездіяльність) на майбутнє.
Також відносно вимог про визнання дій відповідача неправомірними, суд відмовляє, виходячи з того, що відповідач лише виплачує допомогу, та не наділений повноваженнями щодо вільного розпорядження бюджетними коштами.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на його користь невиплаченої суми за період з 22.05.2008 р. у розмірі 11734 грн. 26 коп. тому, що обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум та її виплата законом покладені на Управління праці та соціального захисту населення. Враховуючи, що до компетенції адміністративного суду поширюються спори фізичних осіб із суб'їєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, питання перерахунку та стягнення належних до виплати грошових сум не відноситься до компетенція адміністративного суду .
На підставі викладеного, підлягають задоволенню вимоги позивачки про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації АР Крим виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2008 року по березень 2010 року у розмірі встановленому ст. 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
На підставі ст.ст. 2, 21, 22, 56, 150 Конституції України, ст. 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", керуючись ст..ст. 7, 17, ч.2 ст. 21, 86, 94, 122, 159-163, 167 КАС України,-
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації АР Крим виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2008 року по березень 2010 року у розмірі встановленому ст. 43 . ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
У задоволені решти вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів, апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя.
Суддя: