Справа № 2-919/2009
10 березня 2010 року м.Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - судді Кагітіної І.В.,
при секретарі - Якушевій Г-М.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,
представника третьої особи - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи - виконавчий комітет Київського району м. Сімферополя, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя», Інспекція Державної архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, Сімферопольська міська рада, про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні власністю та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
10.12.2009 року ОСОБА_6 , ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_7, треті особи - виконавчий комітет Київського району м. Сімферополя, Комунальне підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя», Інспекції ДАБК в АР Крим про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні власністю та стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право власності від 19.06.2006р. ОСОБА_6 , ОСОБА_1М є власниками квартири АДРЕСА_1. Позивачі вказують, що під їх квартирою на цокольному поверсі знаходиться нежиле приміщення, яке належить на праві власності відповідачу та використовується ним як крамниця. В жовтні 2009р. відповідач, без погодження з ними та без отримання відповідної документації прибудував до своєї крамниці тамбур, дах якого знаходиться на одному рівні з вікном квартири позивачів, даний факт був зафіксований у акті ЖЕУ-2. Цим будівництвом з боку відповідача суттєво порушені права позивачів, виникли умови для можливого безперешкодного проникнення через вікно інших осіб, збирання дощової води та бруду на даху тамбуру, що сприяє проникненню нечистот до квартири, позбавлення можливості відкривати вікно. Зведена будівля не відповідає вимогам ДБН, тому позивачі були змушені звертатись із заявами про порушення своїх прав до відповідних організацій та установ. На підставі наведеного, позивачі просять усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю - квартирою №8 по вул. Кечкеметській, 96А в м. Сімферополі шляхом зносу самовільно зведеного прибудованого тамбуру, що примикає до нежитлового приміщення крамниці автозапчастин «Автобан» на цокольному поверсі, яке належить ОСОБА_7 Також позивачі просили стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., яка має вираз у постійних переживаннях з приводу можливого проникнення сторонніх осіб до їх квартири, в порушенні звичного укладу життя, погіршення здоров'я, позбавленні права вільного користування вікном.
Ухвалою суду від 27.02.2010р. до участі у справі залучено у якості третьої особи - Сімферопольську міську раду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки тамбуру ними не було побудовано. За технічним паспортом та ДБН це навіс, який введений до експлуатації у відповідності до законодавства. Відсутність тамбуру підтверджено також інформацією Державної архітектурно-будівельного контролю в АР Крим.
Представник виконкому Київської районної ради м. Сімферополя не підтримав позов з урахуванням відповіді Державної архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 29.01.2010 року.
Представник третьої особи Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя» у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Представник третьої особи Інспекції Державної архітектурно-будівельного контролю в АР Крим у судове засідання не з'явились, просили розглянути справу за їх відсутністю. У письмових поясненнях зазначили, що позивачка зверталась до них з заявою про усунення незаконної прибудови. Контрольною перевіркою з виходом на місце не було встановлено проведення будівельних робіт по зведенню об'єкту будівництва.
Представник третьої особи - Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, письмових пояснень суду не надав.
Суд, заслухавши сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_1 є власниками квартири АДРЕСА_2, відповідно до Свідоцтва про право власності ЯЯЯ№570009 від 19.06.2006р. (а.с.6-7).
Відповідач по справі ОСОБА_7 є власником нежилих приміщень, крамниці у цокольному поверсі будинку № 96 А по вул. Кечкеметська в м. Сімферополі, відповідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень ВСК №039849, укладеного між ним та ОСОБА_8 09.12.2005р. (а.с.13-14).
Згідно технічного паспорту у склад нежитлового приміщення відповідача входить навіс площею 2.2 х2.9 м., який не є самовільно зведеним, що підтверджено Протоколом інспекції державного архітектурного контролю від 07.02.2005 року, актом державної технічної комісії з прийняття закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.07.2005 року, (а.с.33, 43, 44, 53).
Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_6 в обґрунтування своїх вимог посилалися на той факт, що відповідачем самовільно побудовано тамбур, який перешкоджає їм у користуванні та розпорядженні власністю.
На підтвердження цих обставин надали акт ЖЕУ-2, технічну характеристику тамбуру, якими встановлено, що власником крамниці «Автобан» побудований тамбур, розміром 3,5х3,0 м.. Відлив вікна кухні квартири АДРЕСА_3 на першому поверсі знаходиться на одному рівні з дахом тамбуру. По трьом сторонам тамбуру знаходиться рекламний щит висотою 0,5м. (а.с.10,60).
Зазначений акт без дати та характеристику суд не приймає до уваги, як доказ щодо підтвердження факту порушення прав позивачів на користування та розпорядження власністю, оскільки він містить тільки фіксування знаходження тамбуру та його розташування. При цьому, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим у 2010 році при візуальному огляді не встановлено наявності тамбуру та порушення розмірів навісу, який там знаходиться, що убачається з їх листа від 29.01.2010 року (а.с.72).
Доказів на спростування вказаного позивачами не надано, не повідомлено джерело їх існування. Показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, які є знайомими позивачки ОСОБА_1, підтверджено тільки факт наявності прибудови та не містять жодного посилання на те, як конкретно порушено право власності позивачів. Звернення до компетентних органів та їх відповіді не містять встановлених фактів з приводу спору. (а.с.9,10).
Судом у порядку ст. 10 ЦПК України було роз'яснено позивачеві та представникові право на проведення судової експертизи для обґрунтування заявлених позовних вимог, чим вони не скористались.
Крім того, позивач ОСОБА_1 у судому засіданні пояснила, що порушення права власності полягає у тому, що до їх квартири можуть проникнути сторонні особи, на даху тамбуру буде збиратись сміття. Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист прав на майбутнє не передбачено законодавством.
За таких обставин, підстав для задоволення вимог позивачів про усуненні перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом знесення самовільного прибудованого тамбуру не підлягає задоволенню.
Крім того, позивачами заявлено позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, але вони мають похідний характер і пов'язані з порушенням їх прав незаконними діями відповідача, чого судом не встановлено, то і в цій частині у позові слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_1 до ОСОБА_7, треті особи - виконавчий комітет Київського району м. Сімферополя, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя», Інспекція Державної архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, Сімферопольська міська рада про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю: квартирою 8 по вулиці Кечкеметській, 96А шляхом знесення самовільного прибудованого тамбуру, що примикає до нежитлового приміщення крамниці з продажу автозапчастин «Автобаз»; стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: