Справа № 212/490/20
2/212/1403/20
27 березня 2020 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
22 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь 2238,62 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 6256,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 21 серпня 2019 року о 19.25 годині ОСОБА_2 у м. Кривий Ріг Покровський район мікрорайон 7-й Зарічний поблизу будинку 18, керуючи транспортним засобом Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до інших осіб та скоїв наїзд на позивача. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 була травмована та їй завдано матеріальні збитки в сумі 2238,62 грн. Крім матеріальних збитків, позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні негативних наслідків в результаті ДТП як безпосередньо під час вчинення адміністративного правопорушення, так і після нього, а саме нервовий стрес, душевні переживання з приводу отриманих тілесних ушкоджень. Для відновлення нормального душевного стану позивачу потрібен був час. Розмір моральної шкоди оцінює у 6256 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 лютого 2020 року відкрито провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня вручення копії ухвали.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Вивчивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 21 серпня 2019 року о 19.25 годині водій ОСОБА_2 у м. Кривий Ріг, Покровському районі по мкр. 7-й Зарічний поблизу будинку № 18, керуючи транспортним засобом Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху транспортним засобом заднім ходом проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до інших осіб та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 була травмована та завдано матеріальних збитків.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Постанова набрала законної сили 15 жовтня 2019 року (а.с. 22-23).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В результаті ДТП позивачу були завдані ушкодження та відповідно до копій медичних документів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.08.2019 року по 02.09.2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми КП «КМКЛ № 2» КМР з приводу: побутової травми 21.08.2019 року (збита автомобілем). СТ. Забій п/шкіряної гематоми лоба. ЗТГК. Забій грудної клітини. Забій кінцівок. Розповсюджений остеохондроз хребта. З 03.09.2019 року по 17.10.2019 року ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога КНП «КМЛ № 16» КМР.(а.с. 7, 13, 14).
Відповідно до пунктів 8, 9 частини 2 статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Суд дійшов висновку, що позивачу заподіяно майнову шкоду внаслідок ДТП та її позов в цій частині підлягає задоволенню, але частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з копій рецептів, виданих лікарем ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 , від 23.08.2019, 27.08.2019 та копій чеків від 23.08.2019, 28.08.2019, 25.08.2019, 03.09.2019, 04.09.2019, позивач витратила кошти на загальну суму 897,95 грн. (а.с. 8, 10, 11).
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, позивач на підтвердження її витрат надала: письмові записи з переліком лікарських засобів та їх вартості на суму 248,50 грн., господарських товарів на суму 151 грн., продуктів харчування на суму 410 грн. (а.с. 9), на а.с. 11 письмово вказана вартість за таксі 02.09.2019 70 грн. із лікарні додому, знімок 60 грн., витрати на дорогу до л.№6 126 грн., на а.с. 12 письмові записи з переліком лікарських засобів на суму 67,20 грн., а також позивачем надані товарні чеки із зазначенням отриманих послуг «Ксерокс», «Ксерокопія» від 05.09.2019, 23.10.2019 та накладну «Цифрові послуги» на загальну суму 162 грн. (а.с. 11,12).
Дані докази не є належними та допустимими, оскільки письмові записи про вартість товарів та послуг не підтверджують факт їх закупівлі позивачем, а вказані вище товарні чеки та накладні не підтверджують витрати, пов'язані саме із наслідками ДТП, а тому суд не приймає їх в якості письмових доказів.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають письмово підтверджені витрати пов'язані із лікуванням в сумі 897,95 грн.
Щодо вимог позову в частині відшкодування моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_1 , суд прийшов до такого висновку.
Статтею 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно до ч. 2,3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Отже, визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер та ступінь діяння, особи, яка заподіяла шкоду, похилий вік позивача, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , стан її здоров'я, моральні страждання позивача та інші наслідки даних обставин, та виходячи з засад розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в заявленому позивачем розмірі 6256 грн., тим самим задовольнивши позов в повному обсязі в цій частині.
Також суд вважає, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1681,60 грн. - за дві позовні вимоги майнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 23, 1166, 1168, 1187, 1195 ЦК України, ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 178, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 897 (вісімсот дев'яносто сім) гривень 95 коп., у відшкодування моральної шкоди 6256 (шість тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано без проголошення 27 березня 2020 року.
Суддя: О. В. Колочко