Справа № 214/7807/19
2-а/214/3/20
Іменем України
23 березня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Джемерчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби Герман Василя Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №7218/20500/18 від 19.12.2018 року, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №7218/20500/18 від 19.12.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, винесену заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом Василем Миколайовичем, посилаючись на те, що згідно зазначеної постанови в результаті проведеної перевірки щодо виявлення транспортних засобів, які були ввезені громадянами - резидентами на митну територію України в митному режимі «транзит» та не вивезені в строки встановлені ст. 95 Митного кодексу України, за допомогою баз даних, а саме АСМО «Інспектор» ЄАІС ДФС було встановлено, що ним було ввезено автомобіль марки «AUDI A6», р/н ( НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та станом на 24.11.2018 року не вивезено та в інший митний режим не заявлено, а також з'ясовано, що даний транспортний засіб слідував з метою транзиту на митну територію України, відповідно до ч. 1 ст. 381 Митного кодексу України, на підставі чого його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. Однак такі дії відповідача у даному випадку позивач вважає протиправними, позаяк на даний час автомобіль розмитнений за діючим законодавством України та під час здійснення процедури розмитнення ним було сплачено всі необхідні платежі та збори, у зв'язку з чим на підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України він звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, на підставі абзацу другого пункту 9-3 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв'язку із здійсненням митного оформлення автомобілю. Разом з тим, позивач зазначив, що в порушення вимог Митного кодексу України його не було повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи та в порушення приписів ст. 526 Митного кодексу України постанову про накладення на нього адміністративного стягнення було прийнято за його відсутності. Крім того, позивач не отримував спірну постанову, а про її існування йому стало відомо лише 04.10.2019 року, коли він випадково знайшов своє прізвище у Єдиному реєстрі боржників та ознайомився зі змістом постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Разом з тим, від представника Волинської митниці Держмитслужби Галини Пойди надійшов до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають фактичним обставинам справи, оскільки провадження у справі проведено повно та об'єктивно, матеріалами справи доведено вину та наявність у діях позивача ознак порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 МК України. При цьому, зазначено, що позивач належним чином викликався рекомендованим листом до Волинської митниці для надання пояснень щодо порушення термінів транзитного переміщення автомобіля і був повідомлений про те, що у випадку неявки протокол може бути складений без його участі, але позивач на розгляд вказаних матеріалів так і не прибув. Примірник протоколу про адміністративне правопорушення було направлено листом на адресу позивача. З будь-якими клопотаннями щодо неможливості вивезення транспортного засобу позивач до митниці не звертався, документи про аварію, дію непереборної сили чи неможливість доставити вказаний транспортний засіб до органів митниці теж не надавав. Також зазначено, що митне оформлення транспортного засобу з добровільною сплатою до державного бюджету платежу в сумі 8500 грн. не звільняє особу від обов'язку сплатити штраф, накладений за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 470, 481 МК України, якщо постанова набрала законної сили до дати митного оформлення транспортного засобу в режимі імпорту. Так, оскаржувана постанова була винесена 19.12.2018 року, а декларація форми МД-2 про митне оформлення транспортного засобу датується 01.02.2019 року, у зв'язку з чим позивач не звільняється від сплати штрафу, оскільки митне оформлення даного автомобіля він здійснив після винесення оскаржуваної постанови, а тому представник митниці просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, до суду із адміністративним позовом позивач звернувся 16.10.2019 року, тобто із пропуском десятиденного строку для оскарження постанови від 19.12.2018 року, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України. Однак суд уважає, що такий строк порушений позивачем з поважних причин, оскільки про існування постанови він дізнався 04.10.2019 року та звернувся до суду протягом десяти днів, тобто встановленого законом строку на оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
На підтвердження правомірності прийнятого рішення представником митниці було надано завірену належним чином копію справи про порушення митних правил №7218/20500/18 від 24.11.2018 року відносно позивача за ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України, з якої вбачається, що на адресу позивача, поштою було надіслано повідомлення про необхідність прибути о 10.00 год. 20.11.2018 року на митний пост «Яготин» Волинської митниці ДФС для запровадження протоколу про порушення митних правил за фактом порушення митного законодавства України, передбаченого статтею 470 Митного кодексу України, а саме ввезення 26.08.2018 року з метою транзиту на митну територію України автомобіля марки «AUDI A6», р/н ( НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Згідно службової записки старшого державного інспектора ВМО №2 м/п «Яготин» Сауляка М.С. в означені митницею терміни для дачі пояснень та встановлення обставин не вивезення автомобіля, а також для вирішення питання про складення протоколу про порушення митних правил позивач не з'явився та відносного нього було складено протокол про порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Так, 24.11.2018 року старшим державним інспектором ВМО№2 М/П «Ягодин» Волинської митниці ДФС Сауляком М.С., за відсутності позивача було складено протокол про порушення митних правил №7218/20500/18, оскільки під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС та встановлено, що ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення транспортного засобу марки «AUDI A6», р/н ( НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ввезеного на митну територію України 26.08.2018 року, більш ніж на десять діб. Вказані дії містять ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Разом з тим, зазначений протокол містить повідомлення про розгляд справи, який відбудеться 19.12.2018 року о 10.00 год. на Волинській митниці ДВС. Означений протокол було надіслано поштою на адресу позивача.
19.12.2018 року, заступником начальника Волинської митниці ДФС Германом В.М. за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил №7218/20500/18 було винесено оскаржувану постанову, якою позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., а саме за те, що ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення транспортного засобу марки «AUDI A6», р/н ( НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ввезеного на митну територію України 26.08.2018 року, більш ніж на десять діб.
Між тим, згідно форми МД-2, позивачем 01.02.2019 року було здійснено процедуру митного оформлення автомобіля марки «AUDI A6», р/н ( НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та з копії квитанції наданої позивачем від 01.02.2019 року убачається, що ним було сплачено кошти в сумі 104348 грн. 35 коп., в тому числі 8500 грн., з призначенням платежу: сплата митних платежів за оформлення ТЗ.
Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 5 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Згідно ч. 6 ст. 379 Митного кодексу України, строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України одними з видів порушень митних правил є перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 494 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно ч. 9 ст. 494 Митного кодексу України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування).
Судом установлено, що 24.11.2018 року старшим державним інспектором ВМО№2 М/П «Ягодин» Волинської митниці ДФС Сауляком М.С., за відсутності позивача, було складено протокол про порушення митних правил №7218/20500/18, який було надіслано останньому поштовим зв'язком.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Відповідно ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Так, представником митниці надано до суду докази на підтвердження надсилання поштою позивачеві протоколу та постанови про порушення митних правил. Проте, в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні будь-які належні та допустимі докази отримання позивачем жодного із надісланих листів.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.
Суд, оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень, оскільки суду не було надано доказів своєчасного сповіщення позивача про місце і час розгляду справи про порушення митних правил, у зв'язку з чим суд уважає, що мало місце обмеження прав позивача, як учасника провадження у справі про порушення митних правил, що позбавило останнього можливості скористатись наданими йому правами, а відтак, враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач діяв відповідно до встановленої законом процедури.
Окрім того, суд зауважує, що 08.11.2018 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».
Відповідно до п.1 розділу ІІ Закону №2612-VIII, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Так, Закон України №2612-VIII від 08.11.2018 року було опубліковано в газеті Голос України 24.11.2018 року, а відтак він набрав чинності 25.11.2018 року.
Отже, пунктом 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови, визначено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Як убачається з матеріалів справи, позивач здійснював митне оформлення транспортного засобу 01 лютого 2019 року, сплатив добровільний внесок у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.) у період чинності п. 9-3 розділу Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, який звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Таким чином, позивачем було виконано всі умови передбачені у абзаці першому п. 9-3 розділу Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України.
З огляду на викладене та враховуючи положення пункту 9-3 розділу Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України, суд приходить до висновку про те, що позивач підлягає звільненню від адміністративної відповідальності за вчинення перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки автомобіля, а разом з тим за прострочення вивезення за межі митної території вказаного автомобіля, оскільки поніс відповідальність у виді добровільної сплати до бюджету коштів за фактичне вчинення тих самих дій, які кваліфіковані відповідачем за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Між тим, статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про порушення митних правил №7218/20500/18 від 19.12.2018 року.
Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №7218/20500/18 від 19.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Попов