Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 березня 2020 р. № 520/11417/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,
представника позивача - Ткаченко С.В.,
представника відповідача - Немченка Б.М.,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/11417/19 за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення -
Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0015675104 від 17.09.2019 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 255604,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 390/20-40-51-05-10/32284148 від 21.08.2019.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов, та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Фахівцями відділу податків і зборів з юридичних осіб Ізюмського управління Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку Ізюмського комунального підприємства теплових мереж з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних.
Результати перевірки оформлені актом № 390/20-40-51-05-10/32284148 від 21.08.2019, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; відповідальність платника передбачена абзацом 2 пункту п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0015675104 від 17.09.2019, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2544617,74 грн, нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 % в сумі 254462,02 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 5714,49 грн, нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20 % в сумі 1142,88 грн
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200-1.3 200-1 цього Кодексу;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу.
Зі змісту акту камеральної перевірки вбачається, що позивачем фактично реєстрацію податкових накладних за квітень - червень 2019 (згідно таблиці 1 Акту), здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку від 3 до 19 днів.
Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, обґрунтовуючи власну правову позицію, послався на обставини неможливості зареєструвати податкові накладні у встановлені законодавством строки у зв'язку з відсутністю позитивного значення суми на рахунку у системі електронного адміністрування, що сталося не з вини підприємства.
В ході судового розгляду справи встановлено, що в періоді існування спірних правовідносин на позивача як постачальника тепла розповсюджувалася дія положень Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 №2633, Указу Президента України від 10.09.2014 №715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", а також постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки".
Відповідно статті 19-1 Закону України № 2633 від 02.06.2005 "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.
Згідно Указу Президента України від 10.09.2014 №715 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
Основними завданнями НКРЕКП є: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання., що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів.
Відповідно до пункту 6 Положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715 НКРЕКП бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових операцій у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринку природного газу відповідно до законодавства;
Відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" Кабінет Міністрів України Постановою від 18.06.2014 №217 затвердив Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, який визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. Також вказаним Порядком визначено уповноважений банк, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що відкриті відповідно до цієї постанови, - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".
Також, пунктом 3 Порядку № 217 від 18.06.14 встановлено, що теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обов'язками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання: для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "релігійні організації", "бюджетні установи", "інші споживачі" .
Пунктом 9 Порядку №217 від 18.06.14 встановлено, що уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією (НКРЕКП).
На виконання вимог вищевказаного Порядку від 18.06.2014 № 217, між позивачем та КТПП AT "Ощадбанк", було укладено договір банківського рахунку від 29.07.2014 №135483.3 із змінами, внесеними додатковими договорами. Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що за цим договором, відповідно до законодавства України, в т.ч. Закону України "Про теплопостачання", постанови, нормативно-правових актів Національного банку України, банк відкриває клієнту, позивачу, поточні рахунки із спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання".
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 року № 217 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - НКРЕКП на кожен місяць протягом серпня 2017 року-вересня 2018 року затверджені реєстри нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні на рахунки із спеціальним режимом використання теплопостачальних і теплогенергуючих організацій як плата за теплову енергію та/або надані послуги з централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену тепло генеруючими організаціями теплову енергію, а саме:
- постановою НКРЕКП № 1175 від 25.06.2019 затверджено реєстр нормативів перерахування коштів на рахунок НАК "Нафтогаз України", що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на липень 2019 року;
- постановою НКРЕКП № 1589 від 30.07.2019 затверджено реєстр нормативів перерахування коштів на рахунок НАК "Нафтогаз України", що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на серпень 2019 року.
Таким чином, суми податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з надання позивачем комунальних послуг споживачам поповнювали його електронний рахунок для розрахунку реєстраційного ліміту з урахуванням механізму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, визначеного постановою КМУ від 18.06.2014 № 217, а не в загальному порядку.
Отже, застосування вищезазначеного механізму розподілу грошових коштів, які надходять на рахунки із спецрежимом використання, впливає на порядок поповнення з поточного рахунку позивача-платника податку рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ для розрахунку реєстраційного ліміту для своєчасного реєстрування ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, визначеною статтею 203-1.3 Податкового Кодексу.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що позивач намагався здійснити реєстрацію податкових накладних у строки, встановлені ПК України, проте, через відсутність позитивного значення суми на рахунку у системі електронного адміністрування, підприємство отримувало від контролюючого органу квитанції № 1 про відмову у реєстрації податкових накладних.
Таким чином, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж на час спірних відносин, відповідно до вимог чинного законодавства, зобов'язане було водночас виконувати вимоги, встановлені як податковим законодавством, так і Законом України "Про теплопостачання", Указом Президента України № 715 та постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014.
При цьому, суд зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.
З огляду на викладене, на порядок поповнення електронного рахунку підприємства в системі електронного адміністрування ПДВ та розрахунок ліміту для реєстрації податкових накладних з урахуванням статусу позивача як постачальника тепла, мають вплив спеціальні нормативні приписи щодо порядку розподілу коштів, які отримуються такими підприємствами, та які не враховані положеннями Податкового кодексу України.
Отже, під час камеральної перевірки платника податку з питання порушення термінів реєстрації податкових накладних податковим органом не надано оцінку механізму розподілу грошових коштів Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, як теплопостачальної організації, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Суд звертає увагу на те, що діяльність комунального підприємства в сфері теплоенергетики підлягає державному регулюванню, державою передбачено спеціальний (особливий) порядок розподілу грошових коштів, що надходять на рахунки Ізюмського КПТМ, тому підприємство не може самостійно визначати розмір грошових коштів, що залишаються у його розпорядженні, отже має можливість поповнювати електронний рахунок з ПДВ лише у межах наявного залишеного йому ліміту, який заздалегідь, до його затвердження, не відомий підприємству.
Враховуючи викладене, в даних спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, а тому, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0015675104 від 17.09.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ізюмського комунального підприємства теплових мереж є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (місцезнаходження: просп. Незалежності, буд. 33, м. Ізюм, Харківська область, 64300, ідентифікаційний код - 32284148) до Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43143704) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0015675104 від 17.09.2019 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на загальну суму 255604 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч шістсот чотири) грн 90 коп.
Стягнути на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (ідентифікаційний код - 32284148) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43143704) судовий збір у розмірі 3834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн 08 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2020 року.
Суддя А.С. Мороко