Рішення від 16.03.2020 по справі 916/3747/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3747/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Антимонопольного комітету України до відповідача Приватного підприємства «Збалансоване харчування» про стягнення штрафів у розмірі 1 359 996,00грн. та пені у розмірі 1 359 996,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2019 року позивач - Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 3861/19) до відповідача - Приватного підприємства “Збалансоване харчування” про стягнення штрафів у розмірі 1 359 996,00грн. та пені у розмірі 1 359 996,00грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.12.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "16" січня 2020 р. о 10:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2020р. було відкладено підготовче засідання на "04" лютого 2020 р. о 09:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2020р. закрито підготовче провадження у справі №916/3747/19 із призначенням справи до судового розгляду по суті на "18" лютого 2020 р. о 10:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020р. розгляд справи було відкладено на 16.03.2020р. о 10:00 год.

Представник відповідача Приватного підприємства «Збалансоване харчування» в судові засідання по справі не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

16 березня 2020 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, Антимонопольний комітет України (далі - Комітет), розглянувши матеріали справи №20-26.13/267-16 про порушення приватним підприємством «Збалансоване харчування» (далі - ПП «Збалансоване харчування», Відповідач) (ідентифікаційний код 35002661) законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення від 04.04.2019 №200-р (далі - Рішення № 200-р), яким визнано, що:

- ПП «Збалансоване харчування» вчинило порушення, передбачене п, 4 ч. 2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Закарпатській, Івано-Франківській. Львівській та Волинській областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000316-b).

Вказане порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 339 999грн.

- ПП «Збалансоване харчування» вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Харківській, Донецькій та Луганській областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000310-b)

За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 339 999грн.

- ПП «Збалансоване харчування» вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом у Дніпропетровській та Запорізькій областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатори закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000309- b).

За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 339 999 грн.

ТОВ «Статпостач» вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях за допомогою системи електронних закупівель «Prozorro» (ідентифікатори закупівлі в системі: UA-2016-02-22-000303-b).

Вказане порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 339 999 грн.

Позивач вказує, що копію рішення №200-р було надіслано відповідачу із супровідним листом Комітету від 02.05.2019р. №143-26.13/08-5695, який був повернутий із відділення Укрпошти з позначкою на поштовому конверті про закінчення встановленого строку зберігання.

Інформація про прийняте Рішення № 200-р було оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 20.07.2019 № 137 (6500).

Таким чином, Рішення № 200-р вважається врученим Відповідачу 30.07.2019р., отже, строк сплати штрафів, накладених Рішенням № 200-р, закінчився 30.09.2019р.

Відповідач Рішення № 200-р у судовому порядку не оскаржував.

Отже, Рішення № 200-р є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.

Позивач зазначає, що станом на день подання позову до суду відповідачем не надано документів, що підтверджують сплату штрафу у розмірі 1 359 996,00грн.

Враховуючи несплату відповідачем штрафу у сумі 1 359 996,00грн., позивач, посилаючись на ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 359 996,00грн.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 1 359 996,00грн. штрафу та 1 359 996,00грн. пені.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України від 26.11.1993р., Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до положень ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.04.2019р. Антимонопольний комітет України, прийняв рішення №200-р яким визнано, що Приватне підприємство «Збалансоване харчування» вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Міністерством оборони України на закупівлю послуг із забезпечення харчування за контрактом. За вказане порушення на Приватне підприємство «Збалансоване харчування» накладено штраф у розмірі 1 359 996,00грн.

З наданих позивачем документів вбачається, що копію рішення №200-р було надіслано відповідачу із супровідним листом Комітету від 02.05.2019р. №143-26.13/08-5695, який був повернутий із відділення Укрпошти з позначкою на поштовому конверті про закінчення встановленого строку зберігання.

Крім того, Інформація про прийняте Рішення № 200-р було оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур'єр» від 20.07.2019 № 137 (6500).

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Таким чином, Рішення № 200-р вважається врученим Відповідачу 30.07.2019р., отже, строк сплати штрафів, накладених Рішенням № 200-р, закінчився 30.09.2019р.

Відповідач Рішення № 200-р від 04.04.2019р. у судовому порядку не оскаржував.

Отже рішення Антимонопольного комітету України № 200-р від 04.04.2019р. є чинним.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу у сумі 1 359 996,00грн. згідно рішення Антимонопольного комітету України №200-р від 04.04.2019р.

Враховуючи викладене, вимога Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у сумі 1 359 996,00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1 359 996,00грн., суд зазначає наступне.

Підстави та умови нарахування пені в даному випадку визначаються статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка встановлює як обов'язковість пені в разі несплати штрафу, так і правила обчислення її розміру та строки нарахування.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим та таким, що здійснений відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги Антимонопольного комітету України в частині стягнення пені у сумі 1 359 996,00грн. у повному обсязі.

Виходячи з вищенаведеного та відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», нарахована пеня є законною, обґрунтованою та підлягає сплаті в повному обсязі.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Антимонопольного комітету України до відповідача Приватного підприємства «Збалансоване харчування» про стягнення 1 359 996,00грн. штрафу та 1 359 996,00грн. пені обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Антимонопольного комітету України до відповідача Приватного підприємства «Збалансоване харчування» про стягнення штрафів у розмірі 1 359 996,00грн. та пені у розмірі 1 359 996,00 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Збалансоване харчування» (СОГ «Ювілейний», лінія, 31, кв. 2, смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н, Одеська обл., 67832, ідентифікаційний код 35002661) в дохід загального фонду державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 38050812, Банк одержувача-Казначейство України (ЕАП), рахунок (IBAN) UA618999980000031114106026010, код класифікації доходів - 21081100, штраф у розмірі 1 359 996 (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень та пеню у розмірі 1 359 996 (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Збалансоване харчування» (СОГ «Ювілейний», лінія, 31, кв. 2, смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н, Одеська обл., 67832, ідентифікаційний код 35002661) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) 40 799 /сорок тисяч сімсот дев'яносто дев'ять / грн. 88 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 26 березня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут