Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
26 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 912/421/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участі секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/421/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь", 69005, м. Запоріжжя, Бульвар Центральний, 25
до відповідача Фізичної особи-підприємця Кальченко Андрія Петровича, АДРЕСА_1
про стягнення 63 411,00 грн
Представники сторін участі в судовому засіданні не приймали.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" до Фізичної особи-підприємця Кальченко Андрія Петровича про стягнення 63 411,00 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов Договору з виконання робіт №15/1019-01 від 15.10.2019, відповідачем роботи згідно умов вказаного договору не розпочато та не виконано.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що судом вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.9 ст 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
2.Процесуальні питання, вирішені судом.
Ухвалою від 06.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/421/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначено на 03.03.2020 об 11:00, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
17.02.2020 на адресу суду від ТОВ "Аптека низьких цін Кремінь" надійшло клопотання №478 від 12.02.2020 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, мотивоване віддаленістю місцезнаходження представника позивача та відсутністю фінансової можливості для прибуття до Господарського суду Кіровоградської області, у зв'язку з чим просив доручити забезпечення проведення відеоконференції господарському суду Запорізької області (69001, м.Запоріжжя, вул.Гетьманська, 4).
Ухвалою від 18.02.2020 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі № 912/421/20.
24.02.2020 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" надійшло клопотання №480 від 20.02.2020 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції мотивоване віддаленістю місцезнаходження представника позивача та відсутністю фінансової можливості для прибуття до Господарського суду Кіровоградської області, у зв'язку з чим просив доручити забезпечення проведення відеоконференції Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя (69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 107-Б), якщо вказаний суд не буде мати можливості, то просить доручити проведення відеоконференції Шевченківському районному суду м.Запоріжжя або Запорізькому окружному адміністративному суду або Комунарському районному суду м.Запоріжжя або Ленінському районному суду м.Запоріжжя.
Ухвалою від 25.02.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції №480 від 20.02.2020 у справі № 912/421/20. та доручено Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя забезпечити проведення судового засідання у справі № 912/421/20, яке призначено на 03.03.2020 о 11:00 год.
У судовому засіданні 03.03.2020 позивачем заявлено усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 03.03.2020 задоволено усне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі № 912/421/20 та доручено Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя забезпечити проведення судового засідання у справі № 912/421/20, яке призначено на 26.03.2020 о 14:00 год., в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою від 03.03.2020 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи №912/421/20 до 14:00 на 26.03.2020.
Відповідач участі повноважного представника не забезпечив.
Поштовий конверт з ухвалою суду від 06.02.2020 та від 03.03.2020, направлений на адресу фізичної особи-підприємця Кальченко Андрія Петровича, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ) повернуто органом поштового зв'язку із зазначенням причини повернення: "закінчення терміну зберігання, відсутність адресата".
Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, про що докладніше зазначено нижче, і на таку адресу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.02.2020 та ухвалу про перерву від 03.03.2020.
Верховний Суд у постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Також суд бере до уваги, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Відповідно до п. 5. ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем) належить до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Таким чином, відомості про місцезнаходження фізичної особи-підприємця Кальченко Андрія Петровича, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Господарським судом здійснювались спроби повідомити відповідача про час та місце судового засідання засобами телефонного зв'язку, що підтверджується відповідною телефонограмою.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання.
Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні представника. Про час і месіце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення позивачу поштового відправлення 10.03.2020.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 26.03.2020 за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 26.03.2020 судом з'ясовано обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.
3. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: встановлення правових підстав для виникнення зобов'язання, наявність правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно набутого майна (грошових коштів), наявність факту невиконання відповідачем умов збов'язання, доведеність суми боргу.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано наступні письмові докази: копія Договору з виконання робіт №15/1019-01 від 15.10.2019 року (а.с. 5-7); копія Додатку № 1 до Договору з виконання робіт № 15/1019-01 від 15.10.2019 р. (а.с. 8); копія Рахунку-фактури № 15/1019-01 від 15 жовтня 2019 р. (а.с. 9); копія платіжного доручення № 8254 від 18.10.2019 (а.с 10); копія Вимоги про сплату грошових коштів в сумі 63411грн. та інше № 473 від 17.01.2020 та докази направлення відповідачу (а.с. 11-12); копія Протоколу № 01 Установчих Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН КРЕМІНЬ" від 16.11.2011 (а.с. 13); копія наказу "Про особовий склад" № 21/11-1к від 21.11.2011 (а.с. 14); копія Протоколу №15/10/2019Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН КРЕМІНЬ" від 15.10.2019 (а.с. 15); копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТЕКА НИЗЬКИХ ЦІН КРЕМІНЬ" (а.с.16 - 18).
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.
15 жовтня 2019 року між фізичною особою-підприємцем Кальченко Андрієм Петровичем (надалі за текстом - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" (надалі за текстом - позивач) був укладений договір з виконання робіт № 15/1019-01 (далі за текстом - Договір), відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується з власних матеріалів на власний ризик та у передбачений договором строк виконати роботи з монтажу металевих конструкцій пандус із нержавіючої сталі (полірування поверхні - дзеркало) на об'єкті ТОВ "Аптека низьких цін Кремінь" (надалі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти роботи та їх оплатити.
Згідно п. 1.2 Договору кількість та форма конструкції наведена в Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до положень п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт складає 63 411 (шістдесят три тисячі чотириста одинадцять) грн., без ПДВ.
За умовами п.п. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Договору, замовник здійснює оплату наступним чином: 44 387 грн. (сорок чотири тисячі триста вісімдесят сім грн. 00 коп.), від загальної вартості робіт - оплачується протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору, 19 024 грн. (дев'ятнадцять тисяч двадцять чотири грн. 00 коп.), від загальної вартості робіт - оплачується після закінчення робіт протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання Акту виконаних робіт.
Як визначено у п.п. 3.2.1 Договору, виконавець зобов'язаний виконати весь обсяг робіт, зазначених у договорі, та у визначені договором строки.
Строк виконання договору визначений у п. 4.1. Договору та становить 26 робочих днів з моменту оплати рахунку № 15/1019-01 та підписання договору сторонами.
Відповідно до п. 6.1., 6.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань, що випливають з цього Договору та які призвели до заподіяння збитків іншій стороні, винна сторона зобов'язана відшкодувати такі збитки. Під збитками треба розуміти проведені стороною додаткові витрати, втрату або пошкодження майна, що виникли в результаті порушення умов цього Договору іншою стороною, а також упущена вигода.
За пунктом 9.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих за цим Договором зобов'язань.
Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печаткою позивача.
15.10.2019 сторонами було укладено Додаток №1 до вищевказаного Договору, відповідно до якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується з власних матеріалів на власний ризик та у передбачений Договором строк виконати роботи з виготовлення і монтажу наступних металевих конструкцій та монтажних робіт, із зазначенням найменування робіт - Монтаж з власного матеріалу, полірування, доставка, монтаж у місці призначення пандус зварної конструкції з перилами з нержавіючої сталі; Сходи: демонтаж/монтаж, бетонування, гранітні плити, також вартості - 6344, кількості - 5 м.п., суми - 31 720,00 грн та 31 691,00 грн, разом 63 411,00 грн.
У пункті 2 вказаного Додатку №1 міститься схематичне зображення пандусу.
Додаток №1 до Договору підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печаткою позивача.
ТОВ "Аптека низьких цін Кремінь", згідно тверджень вказаних у позовній заяві, виконало свої зобов'язання по договору, шляхом надання доступу до виконання робіт, забезпечення наявності електромережі в приміщенні виконання робіт та виконання всіх інших умов передбачених Договором.
Зокрема 18 жовтня 2019 року позивачем оплачено наданий відповідачем рахунок-фактуру №15/1019-01 від 15.10.2019 року у повному обсязі в сумі 63 411,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 8254 від 18.10.2019 року на суму 63 411,00 грн із зазначенням "Оплата за монтажные работы зг. рах. № 15/1019-01 від 15.10.19".
Разом з тим, у рахунку-фактурі №15/1019-01 від 15.10.2019 року визначений термін виконання робіт 26 робочих днів з дня оплати, що кореспондує п. 4.1. Договору. Таким чином, останнім днем для виконання робіт відповідачем було12 листопада 2019 року.
Однак, відповідачем жодних дій спрямованих на виконання зобов'язання здійснено не було, причин неможливості виконання зобов'язання не наведено.
Позивач листом № 473 від 17 січня 2020 року наголосив, що відповідачем не виконано умов укладеного між ними Договору з виконання робіт № 15/1019-01 від 15 жовтня 2019 року, також повідомив відповідача про відмову від Договору та зазначив, що Договір є розірваним з 17.01.2020 року, тобто з дати підписання листа позивачем. Крім того, позивач вимагав протягом семи календарних днів, але не пізніше 24 січня 2020 року, перерахувати отримані відповідачем грошові кошти за вказаним Договором в розмірі 63 411,00 грн., без ПДВ, на зазначений в листі рахунок ТОВ "Аптека низьких Цін Кремінь".
Вказана вимога направлена на адресу відповідача листом з описом вкладення 17.01.2020.
Проте, відповіді на вимогу позивача відповідачем не надано, дій з повернення грошових коштів не вчинено, що стало підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосуванням.
За нормою ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно положень ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 статті 839 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Аналіз змісту наведених статтей дозволяє зробити висновок, що визначення договору підряду вміщує наступні основні ознаки: виконання робіт здійснюється за завданням замовника; на ризик підрядника; результати робіт передаються замовнику; замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.
Господарський суд встановив, що укладений між сторонами договір з виконання робіт за своєю правовою природою є договором підряду.
Строки виконання передбачені статтею 846 Цивільного кодексу України, а саме строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За загальним правилом ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З аналізу наведених норм права вбачається, що розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Одностороння відмова підрядника від зобов'язання передбачена Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 849, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, враховуючи належне повідомлення позивачем відповідача про відмову від зобов'язання в силу положень вищенаведеної статті, останній вважається розірваним.
В силу положень ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Щодо визначення правової природи оплачених позивачем на рахунок відповідача грошових коштів, господарський суд враховує позицію Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду викладену у постанові від 15.02.2019 у справі №910/21154/17, де зазначено відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.
З огляду на вищевказане, господарський суд дійшов висновку, що сплачені позивачем кошти є авансом, адже сторонами у договорі не зазначено, що сплачені замовником кошти в рахунок майбутніх платежів є завдатком, разом з тим останні не виконують забезпечувальної функції зобов'язання, а тому у зв'язку з припинення дії Договору з виконання робіт № 15/1019-01 від 15 жовтня 2019 року, підлягають стягненню на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, як майно набуте без достатньої правової підстави.
Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Згідно із частиною 1 названої статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
За приписами ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Наведену правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 15 лютого 2019 року у справі №910/21154/17, та постанові від 05 грудня 2019 року у справі №904/5095/18.
7.Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на наявні у матеріалах справи письмові докази подані позивачем, господарський суд вважає останні належними, допустимими, достовірними та вірогідними, оскільки відповідачем не подано інших письмових доказів задля заперечення вимог позивача.
8. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Викладена у п. 6, 7 вказаного рішення суду.
9. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Фізичною особою-підприємцем Кальченко Андрієм Петровичем порушено права Товариства з обмеженою відповідальністю"Аптека низьких цін Кремінь", в частині належного виконання зобов'язанняза договором з виконання робіт № 15/1019-01 від 15.10.2019, через те, що відповідач, внаслідок отримання повної суми коштів належних з позивача, не приступив до виконання зобов'язання та не виконав його у встановлений договором строк.
10. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
Зазначені обставини у справі відсутні.
11. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору.
З огляду на викладене, суд оцінивши подані докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки судом задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" повністю.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Кальченко Андрія Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" (69005, м.Запоріжжя, Бульвар Центральний, 25, ідентифікайіний код 37965667) заборгованість у розмірі 63 411,00 грн, а також судовий збір в сумі 2 102,00грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення вручити або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" (69005, м. Запоріжжя, Бульвар Центральний, 25) та Фізичній особі-підприємцю Кальченко Андрію Петровичу ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 26.03.2020.
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.