26.03.2020 Справа № 908/770/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Наталія Анатоліївна, розглянувши матеріали заяви від 17.03.2020 № 733 про видачу судового наказу
від заявника: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання № 7” (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, код ЄДРПОУ 05478717)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінтесс” (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 19, кв. 514, код ЄДРПОУ 38146499)
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з орендної плати у загальному розмірі 40672,03 грн.
Без повідомлення (виклику) заявника і боржника
Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою вих. № 733 від 17.03.2020 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Квінтесс” загальної суми 40672,03 грн., в тому числі:
- заборгованості зі сплати 70% орендної плати в розмірі 26086,73 грн. на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя (стягувач - КП “ВРЕЖО №7”);
- заборгованості зі сплати 30% орендної плати в розмірі 14585,30 грн. на користь КП “ВРЕЖО №7”.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 23.03.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/770/20 та визначено до розгляду судді Колодій Н.А.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
За змістом статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з вимогами ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Зі змісту заяви, поданої КП “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7” слідує, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість зі сплати орендної плати на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 145/11 від 07.06.2014 станом на 01.02.2020, а саме: 70% - на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя в розмірі 26086,73 грн. та 30% - на користь заявника (балансоутримувача) в розмірі 14585,30 грн.
Враховуючи вищевикладене, до видачі судового наказу, який є особливою формою судового рішення обов'язкового до виконання за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень, суд повинен перевірити відповідність заяви усім необхідним вимогам, виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що сам по собі розрахунок основного боргу, без доказів на його обґрунтування не є належним доказом на підтвердження виникнення заявленої до стягнення заборгованості. Тому відомості, які зазначені заявником у розрахунках заборгованості, мають бути підтверджені відповідними доказами.
З розрахунку заборгованості на користь місцевого бюджету вбачається, що станом на вересень 2017 за боржником обліковується сума боргу - 1530,27грн., яка внесена до загального звітного періоду заборгованості з зазначенням суми нарахування за місяць 8057,68грн. Разом з тим всі інші місяці розраховані від 3558,69грн. до 4998,86грн. за місяць.
Стягувач не надав розрахунку даної суми (за який період вона виникла та як розрахована), будь яких пояснень з цого приводу заявником не надано.
В розрахунку заборгованості орендної плати наведено загальний період нарахування, станом на 01.09.2017 та 01.01.2020. Текст заяви містить інший період заборгованості станом на 01.02.2020.
Враховуючи вищевикладене, надані заявником розрахунки заборгованості з орендної плати до місцевого бюджету та на користь балансоутримувача, за вказані у них періоди, не підтверджуються відповідними доказами, тому з поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати станом на 01.02.2020 у заявленому розмірі.
Таким чином, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового накау про стягнення суми грошової заборгованості.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. 8 частини першої статті 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 147, 150, п. 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7” у видачі судового наказу.
Додаток: оригінал платіжного доручення № 684 від 10.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 210,20 грн. (на 1 арк.), копія заяви стягувача про видачу судового наказу із доданими до неї розрахунками заборгованості, наданих для направлення боржнику в порядку, передбаченому ст. 156 ГПК України (на 4 аркушах).
Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.
Ухвала підписана 26.03.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя Н.А. Колодій