вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" березня 2020 р. Cправа № 902/501/19
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК"
(вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО"
(вул. Максимовича, буд. 43-Б, м. Вінниця, 21016)
до: ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 )
про стягнення 572 790,05 грн.
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін: не з'явилися
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" від 18.06.2019 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО" та ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018 в розмірі 572 790,05 грн, з яких: 446 599,21 грн - неповернута сума кредиту; 78 455,73 грн - прострочені відсотки за користування кредитом; 5 694,14 грн - нараховані відсотки за користування кредитом; 42 040,97 грн - пеня.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначає, що всупереч умов укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО" Договору № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018, останній в установлений строк наданий йому кредит в повному обсязі не повернув, в зв'язку з чим у Відповідача 1 перед Позивачем рахується заборгованість за кредитом в розмірі 446 599,21 грн.
Виконання відповідачем 1 зобов'язання за вказаним Договором було забезпечене порукою на підставі Договору поруки від 30.01.2018, укладеного Позивачем та ОСОБА_1 . З цих підстав Позивач просив задовольнити позов, стягнути з Відповідачів заборгованість солідарно.
За змістом абзацу 2 частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (частина шоста статті 176 Господарського процесуального кодексу України).
На виконання вимог Господарського процесуального кодексу України судом направлено запит № 902/501/19/912/19 від 26.06.2019 до Вінницької міської ради про надання відомостей реєстрації місця проживання та інші персональні дані про ОСОБА_1 .
15.07.2019 до суду надійшла відповідь Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 04-00-011-33276 від 03.07.2019 з довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвалою суду від 15.07.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/501/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.07.2019.
Ухвалою суду від 18.07.2019 підготовче засідання відкладено на 12.09.2019 з підстав неявки представників сторін та невиконання сторонами вимог ухвали суду.
За результатами судового засідання 12.09.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 10.10.2019. (ухвала від 12.09.2019)
Ухвалою суду від 10.10.2019, з метою дослідження правильності поданого Банком розрахунку заборгованості та його складових станом на 17.04.2019, у взаємозв'язку з умовами Договору та у співвідношенні з даними банківських виписок з особових рахунків Відповідача 1, платіжних документів у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
20.02.2020 матеріали господарської справи № 902/501/19 повернуто до суду Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №6745/19-21 від 17.01.2020.
Ухвалою суду від 27.02.2020 поновлено провадження у справі №902/501/19 з призначенням підготовчого засідання на 02.03.2020.
За наслідками судового засідання 02.03.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 19.03.2020.
19.03.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання № б/н від 17.03.2020 скріплене електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Швадчак А.Р. про відкладення розгляду справи.
На визначену судом дату представник Позивача не з'явились.
Відповідачі правом участі в засідання суду також не скористались. Про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином - ухвалою від 02.03.2020 яка направлялася рекомендованою поштовою кореспонденцією. При цьому ряд ухвал, адресованих Відповідачам повернуті на адресу суду із відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання" та "інші причини".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок вручення поштових відправлень врегульовано Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (Правила).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).
Із вказаних Правил надання послуг поштового зв'язку слідує, що невручення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. При цьому неотримання Відповідачами ухвали суду є наслідком їх бездіяльності, оскільки відповідні направлення здійснювалися на офіційну адресу, Відповідача 1 - на адресу місцезнаходження згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП, Відповідача 2 - на адресу реєстрації місця проживання, що міститься в Реєстрі територіальної громади м. Вінниця.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/501/19 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення Відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористався правом на участь своїх представників у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Разом з тим відзиву Відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідачі не подали до суду відзиву на позов у визначений судом строк, тобто не скористалися наданими їм процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглядаючи в судовому засіданні 19.03.2020 клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи суд не вбачає підстав його задоволення з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи подане клопотання представник вказує на ведення Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215) тимчасових заборон (обмежень), в т.ч. заборону регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні та перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому.
Крім того представник посилається на лист Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 яким рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України, зокрема роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції.
При цьому суд зважає, що призначаючи розгляд справи по суті на 19.03.2020, явку представників сторін не визнано обов'язковою.
До того ж, встановлений ч. 2 ст. 195 ГПК України строк розгляду справи по суті збігає 01.04.2020, на час дії карантинних заходів та обмежень, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215).
Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Недотримання строків розгляду справ судом порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наявність у матеріалах справи документів, які містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, враховуючи закінчення процесуального строку, встановленого для розгляду справи та те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників учасників справи.
У зв'язку з неявкою представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 19.03.2020 прийнято судове рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
30.01.2018 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАН" (Позивач, за Договором Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО" (Відповідач 1, за Договором Позичальник) укладено Договір №251/ЮО-2018 про надання овердрафту, відповідно до якого Банк зобов'язався при недостатності коштів на визначеному цим Договором поточному рахунку Позичальника (поточний рахунок) надати Позичальнику, в межах встановленого, у розмірі та на умовах обумовлених цим Договором максимального ліміту заборгованості по Овердрафту, кредит у формі Овердрафт (Кредит або Овердрафт), тобто надати у власність Позичальника грошові кошти у національній валюті, шляхом дебатування поточного рахунку за рахунок кредитних коштів Банку на суму, що перевищує залишок коштів на поточному рахунку, для оплати визначених цим Договором розрахункових документів, а Позичальник зобов'язався повернути Овердрафт і сплатити проценти та комісії за користування ним.
Згідно з п.2 Договору Банк надає Позичальнику Овердрафт, а Позичальник приймає його на наступних умовах:
- максимальний ліміт заборгованості по Овердрафту (максимальна сума, в межах якої можуть здійснюватися платежі протягом одного операційного дня з поточного рахунку Позичальника понад фактичний залишок коштів на ньому); максимальний ліміт заборгованості по Овердрафту встановлюється в сумі 500 000,00 грн. на поточний рахунок Позичальника 2600401704091 у відділенні: вул. Пирогова, 78а, ПАТ «КРЕДОБАНК», м. Вінниця;
- процентна ставка: 23,5% річних;
- в разі не виконання вимог, передбачених у п.2.5.1 цього Договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому, при виконанні Позичальником вищезазначеної умови, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було виконано дану умову. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує;
- комісії за надання овердрафту (встановлені тарифами банку): за розгляд заявки про надання Кредиту (Овердрафту) - 0,00 грн.; за видачу Кредиту (Овердрафту) - 7 500,00 грн. (1,5% від максимального ліміту заборгованості), сплачується до видачі кредитних коштів; за управління Кредитом (Овердрафтом) - 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок Овердрафта протягом одного операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок Позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована; інші комісії при внесенні змін та доповнень в цей Договір (в умови надання Овердрафту і надане забезпечення) - відповідно до діючих тарифів банку;
- термін остаточного повернення овердрафту: 24.01.2019;
- обов'язковий рівень щомісячних надходжень на поточний рахунок, на якому встановлено Овердрафт: не менше 500 000,00 грн., при цьому, до складу таких надходжень включаються кошти, які зараховані на цей рахунок внаслідок проведення Позичальником оборотів за кредитом поточних рахунків, за виключенням оборотів транзитного характеру (кошти, перераховані з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку та/або інших банках, на інші поточні рахунки Позичальника в Банку та/або в інших банках) та за виключенням оборотів, пов'язаних із внутрішніми операціями Позичальника та Банку (повернення депозитів, сплата відсотків та комісій Позичальнику Банком тощо), надходжень, пов'язаних з отриманням кредитних коштів, в т.ч. з інших банківських установ, а також за виключенням надходжень у вигляді повернення коштів за контрактом у зв'язку із його невиконанням або надлишково/помилково сплаченим, поповнення статутного капіталу, та інше;
- пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором: в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.
За змістом п.п. 3.1-3.3, 3.6 Договору за надання Овердрафту Позичальник сплачує Банку комісії, визначені п.2.3 цього Договору. Проценти за користування Овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по Овердрафту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п.2.2 цього Договору з урахуванням строку користування Овердрафтом, з дня видачі Овердрафту до дня повернення Овердрафту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Договору. У випадку надання і погашення Овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються. Позичальник сплачує проценти/комісії, встановлені цим Договором, при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії. У випадку відсутності/недостатності коштів на поточному рахунку протягом операційного дня, проценти/комісії за цим Договором можуть бути сплачені, за рахунок Овердрафту, на підставі наданих Позичальником до Банку платіжних доручень. У випадку неповернення Позичальником Овердрафту в термін, визначений в п.2.4 цього Договору, Банк має право застосувати до Позичальника санкції, передбачені п.п. 6.1, 6.2, 6.4 цього Договору.
У відповідності до п.4.1 Договору Позичальник зобов'язаний повернути Банку Овердрафт у обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.
За розділом 6 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення Овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим Договором) Банк має право стягнути з Позичальника пеню в розмірі, визначеному п.2.6 цього Договору. При неповерненні або несвоєчасному поверненні суми Овердрафту (його частини) Позичальник, на вимогу Банку, повертає цю суму отриманого Овердрафту, збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення. У разі неподання Позичальником Банку фінансової звітності та інших бухгалтерських/розрахункових документів, які характеризують фінансовий стан Позичальника, у встановлені цим Договором строки, Позичальник, Банк має право стягнути з Позичальника штраф у розмірі 1% від максимального ліміту заборгованості по Овердрафту, вказаного у п.2.1 цього Договору. За невиконання або неналежне виконання Позичальником свого зобов'язання по своєчасному поверненню Овердрафту, Позичальник, крім сплати пені, відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується наступним чином: сума, яка несплачена або несвоєчасно сплачена, помножена на розмір річних процентів, вказаний у п.2.2 цього Договору, який збільшений у 1,5 рази, і на кількість днів прострочення. У разі ненадання Банком Овердрафту, крім випадків, передбачених п.2.10 цього Договору, Банк сплачує Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період простроченні за весь час прострочення. Сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені), за цим Договором, прирівнюється до строку позовної давності, встановленої законом для основної вимоги за цим Договором.
Відповідно до п.10.1 Договору останній набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.
30.01.2018 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК" (Позивач, за Договором Кредитор) та ОСОБА_1 (Відповідач 2, за Договором Поручитель) укладено Договір поруки, згідно з яким Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО" (Відповідач 1 за Договором Боржник) зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, оплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Договором про надання овердрафту №251/ЮО-2018 від 30.01.2018, укладеним між Боржником та Кредитором (Кредитний договір). Відповідно до вищевказаного Кредитного договору Боржнику Кредитором надаються кредити на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості по овердрафту 500 000,00 грн.; дата остаточного повернення овердрафту 24.01.2019; на момент укладення Кредитного договору розмір процентної ставки становить 23,5% річних.
Пунктами 2.1-2.3, 2.6 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором Кредитор письмово повідомляє Поручителя про це із зазначенням суми заборгованості Боржника. Поручитель зобов'язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором. У разі одержання вимоги Кредитора Поручитель зобов'язаний повідомити про це Боржника. Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
У відповідності до розділу 3 Договору поруки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по цьому Договору Поручитель на вимогу Кредитора сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення. Крім того, поручитель відшкодовує кредитору завдані йому таким невиконанням/неналежним виконанням збитки.
За п.п. 4.6, 4.7 Договору поруки, останній вступає в дію з моменту його підписання сторонами та припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання за Кредитним договором.
Матеріали справи містять Повідомлення - вимоги від 10.01.2019 та докази їх направлення на адресу ТОВ «КРЕДО АВТО» та Поручителя за Договором овердрафту - ОСОБА_1 , в яких зазначено наступне:
«...В період дії Договору Вами було допущено прострочення по сплаті процентів за користування овердрафтом, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.
Враховуючи вищенаведене та невиконання Вами, як Позичальником, своїх зобов'язань за Договором, ПАТ «КРЕДОБАНК» на підставі умов Договору та чинного законодавства України вимагає протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання, але не пізніше 25 (двадцяти п'яти) календарних днів з моменту надіслання цього повідомлення-вимоги, повернути суму кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції в наступному розмірі:
446 599, 21 грн. заборгованості по поверненню кредиту станом на 22.12.2018;
48 719, 67 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування овердрафтом, в тому числі 40 811, 14 грн простроченої заборгованості по сплаті відсотків станом на 22.12.2018;
пеню в розмірі, що буде повідомлений в момент оплати вищезгаданої заборгованості....
У випадку не сплати вказаної вище заборгованості, Банк буде вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми та пені.».
Невиконання відповідних умов Договору про надання овердрафту №251/ЮО-2018 від 30.01.2018 та Договору поруки від 30.01.2018 стало підставою для звернення Позивача до суду з відповідним позовом до Позичальника за Договором про надання овердрафту №251/ЮО-2018 від 30.01.2018 та Поручителя за Договором поруки від 30.01.2018 про стягнення неповернутої суми кредиту, прострочених відсотків, нарахованих відсотків за користування кредитом та пені.
З огляду на необхідність дослідження правильності поданого Банком розрахунку заборгованості та його складових станом на 17.04.2019, у взаємозв'язку з умовами Договору про надання овердрафту №251/ЮО-2018 від 30.01.2018 та у співвідношенні з даними банківських виписок з особових рахунків Відповідача 1 платіжних документів, суд, ухвалою від 10.10.2019 призначив у справі судово-економічну експертизу, на розгляд якої експертизи поставлено наступні питання:
- Яка документально підтверджена сума основного боргу за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018?
- Яка документально підтверджена сума заборгованості щодо прострочених відсотків за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018?
- Яка документально підтверджена сума заборгованості щодо нарахований відсотків за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018?
- Яка документально підтверджена сума заборгованості щодо пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 нарахованої за прострочення платежів по основній сумі кредиту за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018?
- Яка документально підтверджена сума заборгованості щодо пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 нарахованої за прострочення платежів по сплаті відсотків за користування кредитом за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018?
Господарський суд зазначає, що за положеннями ст. 73 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта є одним із засобів доказування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України "Про судову експертизу").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Встановивши, що експертне дослідження проведено відповідно до Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованими судовим експертом, висновок експерта відповідає вимогам, встановленим ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, сторонами будь-яких заперечень щодо висновку експерта не подано, господарський суд, оцінивши висновок за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність цього висновку, а відтак приймає його в якості належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу у розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 6745/19-21:
По першому питанню: за результатами дослідження руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 та по рахунку № НОМЕР_2 за період з 30.01.2018 по 18.11.2019 документально підтверджується сума основного боргу за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018 в розмірі 446599,21грн.
По другому питанню: за результатами дослідження руху коштів по рахунку № НОМЕР_3 за період з 30.01.2018 по 18.11.2019 заборгованість по простроченим відсоткам за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018 станом на 17.04.2016р. документально підтверджується в розмірі 27838,02 грн.
По третьому питанню: за результатами дослідження руху коштів по рахунку № НОМЕР_3 за період з 30.01.2018 по 18.11.2019 заборгованість по нарахованим відсоткам за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018 станом на 17.04.2016р. документально підтверджується в розмірі 5377,80грн.
По четвертому питанню: в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи даних аналітичного обліку щодо нарахування та сплати пені за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018 надати відповідь на питання щодо документального підтвердження суми заборгованості щодо пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 нарахованої за прострочення платежів по основній сумі кредиту за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018 експерту не видається за можливе.
За результатами дослідження розрахунково підтверджується сума заборгованості щодо пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 нарахованої за прострочення платежів по основній сумі кредиту за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018 в сумі 36 621,14грн.
По п'ятому питанню: в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи даних аналітичного обліку щодо нарахування та сплати пені за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018 надати відповідь на питання щодо документального підтвердження суми заборгованості щодо пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 нарахованої за прострочення платежів по сплаті відсотків за користування кредитом за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018 експерту не видається за можливе.
За результатами дослідження розрахунково частково підтверджується сума заборгованості щодо пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 нарахованої за прострочення платежів по сплаті відсотків за користування кредитом за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018.
Встановивши, що експертне дослідження проведено відповідно до Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованими судовим експертом, висновок експерта відповідає вимогам, встановленим ст.98 ГПК України, суд, оцінивши висновок за правилами ст.86 ГПК України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність цього висновку, а відтак, суд приймає його в якості належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу у розумінні ст.ст.76-79 ГПК України.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно з Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Відповідач 1 (Позичальник) користувався грошовими коштами в межах кредитної лінії, відкритої в межах Договору № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018.
В зв'язку з неналежним виконанням Позичальником (Відповідачем 1) свого зобов'язання по сплаті боргу за Договором овердрафту Позивач 10.01.2019 звернувся до нього та Поручителя (Відповідача 2) з повідомленням-вимогою від 10.01.2019 про виконання зобов'язань та кредитних коштів за Договором овердрафту.
Непроведення розрахунків по Договором овердрафту Позичальником (Відповідач 1) та Поручителем (Відповідач 2) спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
З огляду на заявлення позову не тільки до Позичальника (Відповідача 1) за Договором овердрафту, а і до Поручителя (Відповідача 2) за Договорами поруки, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.
Зокрема із ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом п. 1 Договору поруки Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО" (Відповідач 1 за Договором Боржник) зобов'язань в повному обсязі (повернення кредиту, оплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Договором про надання овердрафту №251/ЮО-2018 від 30.01.2018, укладеним між Боржником та Кредитором.
Відповідно до п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов'язаний сплатити Кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором.
Згідно п. 2.6 Договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів повернення Відповідачами 1, 2 (ТОВ "КРЕДО АВТО" та ОСОБА_1 ) кредиту у сумі 446 599,21 грн станом на день ухвалення рішення.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу Позивача про солідарне стягнення суми кретиду в розмірі 446 599,21 грн правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Крім того, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 78 455,73 грн прострочених відсотків за користування кредитом та 5 694,14 грн - нараховані відсотки за користування кредитом.
Суд наголошує, що розрахунок ціни позову не містить дати на яку необхідно визначити суму заборгованості по нарахованим та простроченим відсоткам. Виходячи із того, що зазначена заборгованість, відповідно до розрахунку, визначена станом на 17.04.2019, судом проведено перерахунок нарахованих та прострочених відсотків станом на зазначену дату.
Слід зауважити, що згідно розрахунку Позивача прострочення по сплаті відсотків мало місце з січня 2019 року. При цьому, сума прострочених відсотків за січень становить більше 80% від загальної суми прострочених відсотків.
За дослідженнями судового експерта значну частку нарахованих прострочених відсотків в структурі заборгованості складають відсотки нараховані до січня 2019 року зазначені однією сумою на початок 2019 року, проте в матеріалах справи відсутні банківські виписки щодо аналітичного обліку нарахованих сум та інформація щодо порядку утворення цієї заборгованості. Таким чином, дослідити порядок нарахування відсотків у період з 10.01.2018 по 25.01.2019 експерту не видається за можливе, оскільки матеріали справи не містять банківських виписок, щодо сум нарахованих відсотків у зазначений період. З аналогічних підстав експертом не досліджувалось питання відповідності порядку нарахування відсотків умовам укладеного Договору №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018.
При цьому, за результатами дослідження судових експертом руху коштів по рахунку НОМЕР_3 за період з 30.01.2018 по 18.11.2019 заборгованість за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018 станом на 17.04.2019 документально підтверджується :
в розмірі 27838,02 грн по простроченим відсоткам;
в розмірі 5377,80 грн по нарахованим відсоткам.
Поряд з цим, як вбачається з позовних вимог Позивача, останній просить стягнути з Відповідачів пеню в розмірі 42 040,97 грн.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом п. 2.6. Договору кредиту встановлене відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Матеріали справи містять розрахунок пені по простроченій заборгованості Позичальника ТОВ «КРЕДО АВТО» у відповідності до Кредитного договору №0251/100-2018 від 30.01.2018 за період з 25.01.2019 по 16.04.2019, відповідно до якого сума пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019:
по простроченій основній сумі кредиту становить 36621,14грн.,
прострочених відсотках 5419,83грн.
Проте, матеріали справи не містять банківських виписок, де здійснюється облік нарахованих сум пені по Договору №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018, що унеможливило перевірити експертом заборгованість по нарахованим сумам пені за прострочення платежів по основній сумі кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом за Договором №251/ЮО-2018 про надання Овердрафту від 30.01.2018.
При цьому, експертом проведено арифметичний розрахунок сум пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 виходячи із сум заборгованості, яка рахується на рахунках аналітичного обліку, виписки з яких надано на дослідження, а саме: по простроченій основній сумі кредиту (рах.№ НОМЕР_4 ) та прострочених відсотках (НОМЕР_3).
За результатами дослідження розрахунково підтверджується сума заборгованості щодо пені за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 нарахованої за прострочення платежів по основній сумі кредиту за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018р. в сумі 36 621,14грн.
Тоді як сума пені, нарахована за період з 25.01.2019 по 16.04.2019 за прострочення платежів по сплаті відсотків за користування кредитом за Договором № 251/ЮО-2018 про надання овердрафту від 30.01.2018 підтверджується частково в сумі 1269,16 грн.
Висновок експертизи є одним із доказів на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і який оцінюється судом разом із іншими доказами за загальними правилами. Водночас висновок експертизи є докладним описом досліджень проведених експертом (фахівцем) в певній сфері знань з питань, які не можуть бути досліджені в межах судового засідання складом суду.
При розгляді справи 02.03.2020 представник позивача вказував на наявність пояснень щодо висновку судово-економічної експертизи.
При цьому суд наголошує, що учасники, за чинним Господарським процесуальним кодексом України, наділені правом подання письмових пояснень на будь-якій стадії судового процесу.
Проте, на час ухвалення рішення в даній справі відповідних пояснень позивачем не подано до суду.
Також суд зважає на те, що учасниками не було надано висновку експерта із висновками, що відрізняються від тих, що надані експертом Голеня Н.Ф.
Таким чином, з огляду на те що висновком судово-економічної експертизи № 6745/19-21 від 17.01.2019 частково підтверджуються заявлені до стягнення Позивачем суми прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та пені, суд дійшов висновку що обґрунтованою до стягнення з Відповідачів на користь Позивача є:
27 838,02 грн - заборгованість по простроченим відсоткам ;
5 377,80 грн - заборгованість по нарахованим відсоткам;
36 621,14 грн - пені за прострочення платежів по основній сумі кредиту;
1269,16 грн - пені за прострочення платежів по сплаті відсотків за користування кредитом.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з ціни позову 572 790,05 грн, розмір судового збору становить 8 591,85 грн.
Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 8 591,85 грн згідно платіжного доручення № 29314070 від 23.05.2019. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог в сумі 517 705,33 грн з відповідачів підлягає стягненню 7 765,58 грн судового збору.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів в рівних частках.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 ГПК України).
Ухвалою від 10.10.2019 суд, призначаючи експертизу у даній справі, зобов'язав Позивача здійснити оплату за проведення вказаної експертизи. Позивач 26.11.2019 сплатив Вінницькому відділенню КНДІСЕ за експертизу 49 926,00 грн.
З урахуванням часткового задоволення позову у даній справі, витрати Позивача на проведення експертизи, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на Відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить суму 45 124,66 грн.
При цьому суд зважає, що процесуальним законом не передбачено солідарного стягнення судових витрат.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО" (вул. Максимовича, буд. 43-Б, м. Вінниця, 21016, код ЄДРПОУ 35373717), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серія НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УДДМС України у Вінницькій області 09.01.2014) на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) 446 599 (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 21 коп. - неповернутої суми кредиту; 27 838 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн 02 коп. - заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом; 5 377 (п'ять тисяч триста сімдесят сім) грн 80 коп. - заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом; 36 621 (тридцять шість тисяч шістсот двадцять одну) грн 14 коп. - пені за прострочення платежів по основній сумі кредиту; 1 269 (одну тисячу двісті шістдесят дев'ять) грн 16 коп. - пені за прострочення платежів по сплаті відсотків за користування кредитом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДО АВТО" (вул. Максимовича, буд. 43-Б, м. Вінниця, 21016, код ЄДРПОУ 35373717) на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 882 (три тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн 79 коп. та витрати за проведення експертизи в сумі 22 562 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серія НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УДДМС України у Вінницькій області 09.01.2014) на користь Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 882 (три тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн 79 коп. та витрати за проведення експертизи в сумі 22 562 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят дві) грн 33 коп.
В решті позову відмовити.
Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 26 березня 2020 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - АК "КРЕДОБАНК" (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026)
3 - АО "Матвіїв і Партнери" (вул. Академіка Лазаренка, 1, м. Львів, 79026)
4 - ТОВ "КРЕДО АВТО" (вул. Максимовича, буд. 43-Б, м. Вінниця, 21016)
5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)