вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"25" березня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/1722/14 (902/114/20)
Суддя Господарського суду Вінницької області Лабунська Т.І., без виклику учасників, розглянувши матеріали
за позовом: Арбітражного керуючого (ліквідатора) Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" Голубенко О.В. (вул. І. Богуна, 2, м. Вінниця, 21000)
до: ОСОБА_1 (ідентиф. № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Т. Юнайтед" (код ЄДР 39137134, Дарницький бульвар, буд. 8-В, кв. 40, м. Київ, 02192)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 ТОВ "Б.Т. Юнайтед" - Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_1 - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Гулянич Т.М. (АДРЕСА_3)
про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна
у межах справи № 902/1722/14
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об'єднання склопластик", м. Київ
до: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", м. Вінниця
про банкрутство
10.02.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 02-09/71 від 10.02.2020 року арбітражного керуючого (ліквідатора) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Голубенко О.В. до ОСОБА_1 , до ТОВ "Б.Т. Юнайтед" про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна.
У прохальній частині позовної заяви позивач, з - поміж іншого, просить суд скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Будівельна компанія Закарпаття" (нині - ТОВ "Б.Т. Юнайтед") на будівлі та споруди загальною площею 2224,1 квадратних метрів, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будівлі та споруди загальною площею 2224,1 квадратних метрів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ; витребувати від ОСОБА_1 у власність ПАТ "Південьзахідшляхбуд" будівлі та споруди загальною площею 2224,1 квадратних метрів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 14.02.2020 року за вказаним позовом відкрито провадження в межах справи № 902/1722/14; визначено, що спір підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - ТОВ "Б.Т. Юнайтед" та приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Гулянич Т.М., як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_1 3.; підготовче засідання призначено на 03.03.2020 року.
Ухвалою суду від 03.03.2020 року підготовче засідання з підстав передбачених законодавством відкладено на 27.03.2020 року.
23.03.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява арбітражного керуючого (ліквідатора) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Голубенко О.В. № 02-09/148 від 20.03.2020 року про забезпечення позову. В даній заяві ліквідатор просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 311126721101).
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Вказана заява мотивована тим, що в ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором було встановлено, що 24.07.2012 року за договором купівлі-продажу №1745, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курбатовою С.П., ПАТ "Південьзахідшляхбуд" придбало будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 800 000,00 грн.
Згідно договору купівлі-продажу № 1745 від 24.07.2012 року ВАТ "Ужгородське шляхово-будівельне управління № 58" продало, а ПАТ "Південьзахідшляхбуд" отримало у власність будівлі та споруди загальною площею 2224,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4.
У відповідності до довідки сільського голови с. Баранинці № 1084 від 02.07.2014 року, поштова адреса АДРЕСА_4 змінена на АДРЕСА_2, у зв'язку із зміною меж на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Баранинської сільської ради від 28.01.2001 року.
Як зазначає ліквідатор у заяві, у відповідності до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будівлі та споруди, належні банкруту, 02.07.2014 року вибули у власність ТОВ "Будівельна компанія Закарпаття" (на даний час - ТОВ "Б.Т.Юнайтед") на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.07.2014 року, видавник - реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області та цього ж дня, 02.07.2014 року зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за фізичною особою - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд від 02.07.2014 року. Майно відчужене за ціною 50 000 грн. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом нотаріального округу Гулянич Т.М..
Тому, за твердженням ліквідатора саме на цій підставі останнім було подано позов про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
При цьому, у заяві про забезпечення позову ліквідатор зазначає, що у відповідності до актуальної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації, право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу № 135 від 17.02.2020 року, видавник - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В.
Тобто, 17.02.2020 року нерухоме майно, належне банкруту - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 31112671101) перереєстровано на ОСОБА_6 .
Таким чином, ліквідатор вважає, що існують підстави того, що в майбутньому виконання рішення Господарського суду Вінницької області про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_6 може бути утруднено, якщо до його винесення не вжити заходів забезпечення його виконання шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов до наступних висновків.
В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, питання щодо застосування заходів до забезпечення позову, висвітлено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26 грудня 2011 року (далі - постанова), яка на даний час є чинною.
Так, згідно п. 1, п. 3 постанови, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем (кредитором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
Тобто, з наведеного слідує, що підставами для забезпечення позову є істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Слід зазначити, що наразі триває ліквідаційна процедура ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у справі № 902/1722/14, яка передбачає формування ліквідатором ліквідаційної маси та покладає на нього, з - поміж іншого, обов"язок вживати заходи, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Суд звертає увагу на те, що у випадку задоволення позовної заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Голубенко О.В. до ОСОБА_1, до ТОВ "Б.Т. Юнайтед" про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна, нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2 підлягатиме поверненню та включенню до ліквідаційної маси ПАТ "Південьзахідшляхбуд" для погашення грошових вимог кредиторів.
Тому, у разі задоволення позову невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням вищевикладених обставин призведе до неможливості виконання судового рішення, ухваленого за результатами вирішення спору та унеможливить або істотно ускладнить повернення майна в ліквідаційну масу банкрута.
Відтак, враховуючи наведені вище положення закону та встановлені обставини справи, оскільки судове рішення, прийняте за результатами розгляду згаданого вище позову може вплинути на подальший хід ліквідаційної процедури у даній справі та беручи до уваги можливість відчуження вказаного нерухомого майна відповідачами, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 18, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, ч. 2 ст. 235, 236, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Задовольнити заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Голубенко О.В. № 02-09/148 від 20.03.2020 року про забезпечення позову.
2. Вжити заходи забезпечення позову арбітражного керуючого (ліквідатора) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Голубенко О.В. у справі № 902/1722/14 (902/114/20) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 311126721101).
3. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 25.03.2020 року.
4. Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
5. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 26.03.2020 року.
6. Ухвалу з гербовою печаткою суду та за підписом судді надіслати арбітражному керуючому (ліквідатору) ПАТ "Південьзахідшляхбуд" Голубенко О.В., копію ухвали суду іншим згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - арбітражний керуючий Голубенко О.В. (вул. І. Богуна, 2, м. Вінниця, 21000)
3 - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" (вул. 40-річчя, буд. 27, м. Вінниця, 21036)
4 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
5 - ТОВ "Б.Т. Юнайтед" (Дарницький бульвар, буд. 8-В, кв. 40, м. Київ, 02192)
6 - Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000)
7 - приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Гулянич Т.М. (АДРЕСА_3)