проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"24" березня 2020 р. Справа № 905/1826/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників:
від позивача : не з'явився
від відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ Донецької області (вх. № 194 Д/1)
на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019р. (суддя Сковородіна О.М.)
у справі № 905/1826/19
за позовом Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ Донецької області
до Фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни, м.Слов'янськ Донецької області
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 493 004,54 грн., -
Позивач, Слов'янська міська рада, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 493 004,54 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на несплату відповідачем, в період з 08.06.2016 по 31.12.2018, плати за користування земельною ділянкою площею 0,3489 га кадастровий номер 1414100000:01:001:0990, по вул.Торгова, 26 у м.Слов'янськ, що належить територіальній громаді міста Слов'янська, на якій розташоване нерухоме майно відповідача, який відповідно до статей 1212-1214 Цивільного кодексу України зобов'язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 493 004,54 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.10.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1826/19, підготовче засідання призначено на 22.10.2019р.; у подальшому підготовче засідання у справі №905/1826/19 неодноразово відкладалось.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2019 р. закрито провадження у справі №905/1826/19 за позовом Слов'янської міської ради до Фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 493 004,54 грн., на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції зазначено, що позовні вимоги пред'явлено до фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни, яка припинила свою господарську діяльність до звернення з даним позовом та державну реєстрацію такого припинення проведено у встановленому чинним законодавством України порядку, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Зауважено, що вказана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом цивільної юрисдикції.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Слов'янська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019 р. у справі №905/1826/19 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що винесена із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обгрунтування правомірності звернення до господарського суду послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17 та від 25.06.2019р. у справі №904/1083/18, зазначивши, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її обов'язок укласти обов'язковий до укладення договір не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Зауважив, що ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 09.09.2019року відмовлено у відкритті провадження у справі №243/10245/19 за позовом Слов'янської міської ради до фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, в якій суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір, що має розглядатися в порядку господарського судочинства, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.186 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 р. сформовано колегію Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Ільїн О.В., Склярук О.І.
За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020р. у справі №905/1826/19 поновлено Слов'янській міській раді пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019 р. у справі № 905/1826/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Слов'янської міської ради на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019 р. у справі №905/1826/19; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд апеляційної скарги Слов'янської міської ради на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019 р. у справі №905/1826/19 на 25.02.2020р. о 12:00 год.
Лук'яненко Вікторія Миколаївна проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав викладених у відзиві. Просить ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019 у справі №905/1826/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Слов'янської міської ради - без задоволення.
Звертає увагу суду, що на спірній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля, яка належить Лук'яненко Вікторії Миколаївні , як фізичній особі, а не як фізичній особі-підприємцю, та не використовується нею у підприємницькій діяльності. В підтвердження вказаного відповідач посилається на рішення Слов'янського міськрайонного суду №2-5157-2006 від 28.12.2006року, яким визнано за Лук'яненко Вікторією Миколаївною право власності на склад А-1, а-1, а1, гараж Б, вбиральню В, прохідну Г, розташовані на земельній ділянці по вул.Фрунзе, 26 у м.Слов'янську Донецької області . Копію вказаного рішення додано відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу.
Зазначає, що спір між сторонами не пов'язаний з господарською діяльністю, отже, позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та належить до юрисдикції загальних судів.
У судовому засіданні 25.02.2020р. оголошувалася перерва до 05.03.2020р. об 11:30 год.
У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Ільїна О.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.
У судовому засіданні 05.03.2020року оголошено перерву до 24.03.2020р. о 12:00 год.
У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Склярук О.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Россолов В.В.
Сторони не скористалися правом участі представника у судових засіданнях апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України, участь представника у судовому засіданні є правом учасника справи, а не його обов'язком.
Явка представників в судові засідання не визнавалася обов'язковою.
24.03.2020року від Слов'янської міської ради, за підписом голови ради, надійшло клопотання яким, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020року та встановлення з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантину, апелянт просив про розгляд апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019року без участі представника Слов'янської міської ради.
Проте, подане клопотання не містить електронного цифрового підпису особи, яка його підписала, що суперечить статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу в межах наведених в ній вимог та доводів, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (зокрема, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Наведена норма підлягає застосуванню, якщо предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Звертаючись з цим позовом до ФОП Лук'яненко Вікторії Миколаївни, позивач просив про стягнення з Лук'яненко В.М. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 493 004,54грн.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.01.2017р. було внесено запис №22770060004021960 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі №905/1826/19 з огляду на наступне.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.04.2019р. №161697647 право власності на нежитлові будівлі за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Торгова (раніше Фрунзе), будинок 26, з 10.01.2012р. зареєстровано за Лук'яненко Вікторією Миколаївною на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28.12.2006р. у справі №2-5157-2006. Відомості про реєстрацію речових прав на земельну ділянку за адресою: Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Торгова , будинок 26 , в довідці відсутні.
Рішенням Слов'янської міської ради №53-LXXX-6 від 23.07.2015р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду фізичній особі-підприємцю Лук'яненко Вікторії Миколаївні», розглянувши звернення фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни, вирішено:
затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни для функціонування нежитлових будівель (демонстраційна площадка по продажу будматеріалів) за адресою: м.Слов'янськ, вул.Фрунзе, 26;
передати фізичній особі-підприємцю Лук'яненко Вікторії Миколаївні в оренду земельну ділянку площею 0,3489 га кадастровий номер 1414100000:01:001:0990 для функціонування нежитлових будівель (демонстраційна площадка по продажу будматеріалів) за адресою: м.Слов'янськ, вул.Фрунзе, 26 із земель житлової та громадської забудови комунальної власності Слов'янської міської ради, тощо.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП Лук'яненко Вікторії Миколаївни було: Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Проте, з боку фізичної особи-підприємця Лук'яненко В.М. договір оренди земельної ділянки підписано не було; речові права ФОП Лук'яненко Вікторії Миколаївни на земельну ділянку не зареєстровані.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить, що спір між сторонами виник з правовідносин фактичного користування відповідачем, як власником нерухомого майна, земельною ділянкою комунальної форми власності без укладення договору оренди та не отримання власником земельної ділянки доходів у вигляді орендної плати.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання, пов'язані з господарською діяльністю не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2019р. у справі №904/1083/18.
Колегія суддів зауважує, що закриваючи провадження у справі №905/1826/19, господарським судом Донецької області не враховано факт звернення Слов'янської міської ради з тотожним позовом до суду цивільної юрисдикції про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати(справа №243/10245/19).
Так, ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 09 вересня 2019року у справі №243/10245/19 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Слов'янської міської ради до фізичної особи-підприємця Лук'яненко В.М. про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз'яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Слов'янським міськрайонним судом Донецької області, з посиланням на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного суду у постанові № 904/1083/18 від 25.06.2019р., зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Ухвала набрала законної сили, відомості про її апеляційне оскарження в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 по справі № 9-зп).
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 у справі №922/1974/19, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії»).
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Так, у рішенні від 21 грудня 2017 року у справі «Шестопалова проти України» (заява № 55339/07) ЄСПЛ зробив висновок, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз'яснення щодо юрисдикції (пункти 13, 18, 24).
З огляду на наведене, постановлення господарським судом Донецької області 12.12.2019року ухвали про закриття провадження у справі № 905/1826/19 з аналогічними вимогами зі справою № 243/10245/19, через те, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, поставило під сумнів право позивача на ефективний засіб правового захисту в національному судовому органі.
Отже, неправомірним є закриття провадження у справі №905/1826/19 за позовом Слов'янської міської ради до Фізичної особи-підприємця Лук'яненко Вікторії Миколаївни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 493 004,54 грн.
Згідно з приписами ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвал про закриття провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
За результатами апеляційного провадження, Східним апеляційним господарським судом встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. ст. 271, 280 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 12.12.2019р. у справі №905/1826/19 та передання справи на розгляд до господарського суду Донецької області.
Керуючись ст. ст. 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Слов'янської міської ради на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019 р. у справі №905/1826/19 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.12.2019 р. у справі №905/1826/19 - скасувати.
Справу №905/1826/19 передати на розгляд до господарського суду Донецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 26.03.2020 р.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов