20 березня 2020 року Справа № 160/703/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складіголовуючого судді Маковської О.В.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовнимивимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в який просить:
- визнати рішення №2 від 13.01.2020 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах неправомірним;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.01.2020 №40 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу період навчання в ПТУ №68 м.Марганця в період з 01.09.1997 по 23.10.2000 та з 01.12.2000 по 15.01.2001 включно (3 роки 3 місяці 8 днів).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Проте, відповідач відмовив в переході на пенсію за віком у зв'язку з тим, що періоди навчання з 01.09.1997 по 23.10.2000 та з 01.12.2000 по 15.01.2001в середньому професійно-технічному училищі №68 м.Марганця неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки позивачем отримано кваліфікацію «машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання», а працевлаштований на ВАТ «Марганецький ГЗК» за іншою професією - підземний машиніст електровоза.Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду 10.02.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, можливо зарахувати 21 рік 9 місяців 4 дні, а саме: на 20 років - 11 років 3 місяці 7 днів; на 25 років - 4 роки 8 місяців 20 днів; інвалідність по трудовому каліцтву - 2 роки 6 місяців 7 днів; кратність - 3 роки 3 місяці (за кожний повний рік - 3 місяці). За таких умов, відповідач зазначає, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії незалежно від віку згідно п.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
Судом встановлено, що позивач у 2001 році закінчив професійно-технічне училище №68 м.Марганець і здобув кваліфікацію машиніста електровоза, електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту обладнання, електрозварника ручного зварювання, що підтверджується копіє атестату від 15.01.2001 НР№14280370.
Відповідно до записів №1 та №2 в трудовій книжці позивача, останній з 01.09.1997 по 15.01.2001 проходив навчання в ПТУ №68 м.Марганець в групі «Машиніст електровоза, електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту обладнання, електрозварника ручного зварювання».
Відповідно до записів №3 та №6 в трудовій книжці у період з 04.01.2000 по 15.01.2001 прийнятий на шахту №9-10 ВАТ «Марганецький ГЗК» дублером підземного машиніста електровоза, переведений учеником підземного машиніста електровоза, підземним машиністом електровоза та звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики.
Відповідно до запису №7 в трудовій книжці 19.02.2001 прийнятий на шахту №14-15 ВАТ «Марганецький ГЗК» підземним машиністом електровоза.
Довідкою АТ «МарганецькийГЗК» від 27.12.2019 №419/31 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею на шахті № 9/10, на шахті №14/15 з добування марганцевої руди, зокрема, за період з 20.11.2000 по 15.01.2001 за професією - підземний машиніст електровоза.
Позивач 08.01.2020 звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії.
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач Рішенням від 13.01.2020 №2 відмовив в перерахунку пенсії незалежно від віку згідно п.3 ст.114 Закону №1058. Рішення про відмову мотивовано тим, що періоди навчання з 01.09.1997 по 23.10.2000 та з 01.12.2000 по 15.01.2001 в середньому професійно-технічному училищі №68 м.Марганця неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки позивачем отримано кваліфікацію «машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання», а працевлаштований на ВАТ «Марганецький ГЗК» за іншою професією - підземний машиніст електровоза.
Також, у Рішенні відповідач зазначив, що до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, можливо зарахувати 21 рік 9 місяців 4 дні, а саме: на 20 років - 11 років 3 місяці 7 днів; на 25 років - 4 роки 8 місяців 20 днів; інвалідність по трудовому каліцтву - 2 роки 6 місяців 7 днів; кратність - 3 роки 3 місяці (за кожний повний рік - 3 місяці). За таких умов, відповідач дійшов висновку про відмову позивачу в перерахунку пенсії незалежно від віку згідно п.3 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах робітника за професією «підземний машиніст електровозу» передбачено Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Вказана посада також передбачені Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994№162.
Таким чином, професія позивача «підземний машиніст електровозу», згідно записів у його трудовій книжці, віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З аналізу наведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 необхідним є: 1) наявність відповідного трудового стажу; 2) віднесення професії до списку №1; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку №637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Також пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками.
Стосовно тверджень відповідача про неможливість зарахування періоду навчання позивача 01.09.1997 по 23.10.2000 та з 01.12.2000 по 15.01.2001 включно (3 роки 3 місяці 8 днів)в середньому професійно-технічному училищі №68 м.Марганець у зв'язку з невідповідністю отриманої професії та працевлаштування за іншою професією, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 №103 (далі - Закон №103) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Статтею 18 Закону №103 встановлені типи професійно-технічних навчальних закладів, до яких належать, зокрема, всі типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно статті 3 Закон №103 професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг. Тобто, головною ознакою професійно-технічного навчального закладу є формування професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи, а не його назва.
Посилання відповідача на те, що назва професії позивача в його дипломі «машиніст електровоза, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, електрозварник ручного зварювання» не відповідає посаді, на яку прийнятий позивач після навчання -«підземний машиніст електровоза», судом не приймаються, оскільки фактично вказані посади є однією і тією самою посадою, лише з тією відмінністю, що посада, на яку прийнятий позивач у АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» містить посилання на підземний характер роботи. Суд вказує, що підземний характер роботи характеризує умови праці, а не спеціальність, тоді як право на включення періоду професійного навчання до пільгового стажу пов'язується саме із умовами праці за професією після її здобуття.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на зарахування до його пільгового стажу періоду навчання в середньому професійно-технічному училищі №68 м.Марганець з 01.09.1997 по 23.10.2000 та з 01.12.2000 по 15.01.2001.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини3статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.01.2020 №2 прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 08.01.2020 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840,80 грн. (квитанція від 14.01.2020 №56) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 139, 241 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.01.2020 №2 про відмову ОСОБА_1 перерахунку пенсії незалежно від віку згідно п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування».
Зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 08.01.2020, зарахувавши до пільгового стажу період навчання в ПТУ №68 м.Марганця в період з 01.09.1997 по 23.10.2000 та з 01.12.2000 по 15.01.2001.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська