25 березня 2020 року Справа № 160/9917/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо зупинення провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Склад-Експерт" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТОВ "Склад-Експерт" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від від 21.06.2019 року №0018641401, що прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 180 781,00 грн., з яких 944 625,00 грн. за податковим зобов'язанням, 236 156,00 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями(штрафами);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2019 року №0018681401, що прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, в якому було зазначено про збільшення Товариству суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг) на загальну суму 1 249 831,00 грн., з яких 833 221,00 грн. за податковим зобов'язанням, 416 610,00 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями(штрафами);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2019 року №0018691401, що прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, в якому було зазначено про штраф у сумі 294 443,67 грн за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2019 року №0018671401, що прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, в якому було зазначено про застосування суми штрафних фінансових санкцій 13 913,00 грн. за Податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Позовні вимоги вмотивовані тим, що посадовими особами в акті перевірки не доведено в установленому порядку факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції Товариства за Договором поставки у податковому обліку фактичним обставинам, а саме того, що відомості, які містяться в наданих до перевірки документах є недостовірними. Невиконання обов'язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції. Проте, контролюючий орган не зазначив в акті перевірки ні доказів того, що Товариство знало про, нібито сумнівність. Постачальника, ні доказів відсутності господарських операції по договорам. Більш того, відповідач повинен враховувати, що у Товариства відсутня об'єктивна змога переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час їх отримання чи протягом найближчого часу, а відповідні обставини виключають можливість притягнення його до відповідальності. В цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентом, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платник ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Системний аналіз норм податкового законодавства дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару
(послуги) і подальшою господарською діяльністю. Відтак, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9917/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року провадження в адміністративній справі №160/9917/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/5012/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 року клопотання представника позивача ТОВ "Склад-Експерт" - адвоката Пітюренко Є.В. про поновлення провадження задоволено повністю, поновлено провадження у даній справі. Призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження в судовому засіданні. Зобов'язано ТОВ "Склад-Експерт" у строк до 19.02.2020 року надати до суду засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі №160/5012/19 із відміткою про набрання законної сили.
У судове засідання 25.03.2020 року сторони не прибули.
Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.
З урахуванням вимог ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне питання про зупинення провадження розглянути в порядку письмового провадження.
Розглядаючи питання про можливість зупинення провадження по справі суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
Постановою КМУ від 16 березня 2020 р. № 215 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, зокрема: заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р.: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі; з 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р.
Згідно Протоколом №6 від 17.03.2020 Міської комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, Комісія вирішила, зокрема: Призупинити на території міста Дніпра з 00.01 18.03.2020 до прийняття рішення про скасування обмежувальних заходів: 1) проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єктів критичної інфраструктури, підприємств та закладів державної і комунальної форм власності, закладів охорони здоров'я усіх форм власності; 2) роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами зв'язку, товарами для тварин, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень, з перевезення вантажним транспортом, технічного обслуговування усіх видів транспортних засобів, послуг, які надаються ветеринарними клініками за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. 2. Заборонити роботу метрополітену у місті Дніпрі з 15.00 17.03.2020 по 03.04.2020 включно.
Також, 11.03.2020 Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
17 березня 2020 року, Рада суддів України на своєму позачерговому засіданні ухвалила рішення №19, що стосується організації роботи судів та органів суддівського самоврядування з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.
Так, у вказаному рішенні зазначено, що на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи судів України, а саме, зокрема:
обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;
зменшити кількість судових засідань, що призначаються: для розгляду протягом робочого дня;
по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;
Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам: рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).
Подальші рішення щодо особливого режиму роботи приймати в залежності від розвитку ситуації.
Вказані обмеження та рекомендації кореспондуються із розпорядженням голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №57 від 16.03.2020р., наказом №80-од від 17.03.2020р. та наказом № №83-од від 20.03.2020 року.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
Також судом враховано, що Інкубаційний період нового коронавірусу триває від 2 днів до 2 тижнів (офіційний сайт МОЗ України: https://moz.gov.ua/article/news/7-poshirenih-pitan-pro-novij-koronavirus).
Під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і немає жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим (офіційний сайт МОЗ України: https://moz.gov.ua/article/health/skilki-chasu-ljudina-jaka-hvorie-na-virusnu-infekciju-mozhe-zaraziti-inshih).
Відтак, зрозуміти, що особа заражена коронавірусом COVID-19 в межах інкубаційного періоду є складно. Тому на перший погляд здорова людина без явних ознак вираженості симптомів захворювання вже може бути зараженою, а збудник коронавірусу COVID-19 може виділятися й передаватися іншим.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Дніпропетровської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, зупинити провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 236, 248, 256 КАС України, суд,-
Провадження в адміністративній справі №160/9917/19 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Склад-Експерт" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - зупинити до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник