Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 березня 2020 р. Справа №200/13925/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії, і сплатити заборгованість по ній з 01 листопада 2016 року; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Після набрання судовим рішенням законної сили на його виконання видано виконавчі листи.
У лютому 2020 року представник позивача - адвокат Гаврилюк О.О. звернувся до суду із заявою (у формі клопотання), в якій зазначав, що на адресу боржника було направлено вимогу від 03 лютого 2020 року щодо виконання рішення суду, яку боржником одержано 04 лютого 2020 року. Між тим рішення суду не було виконано, відповіді на вказану заяву не отримано. 06 лютого 2020 року на адресу боржника направлено адвокатський запит з проханням надати інформацію про підстави невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, про заходи, вчинені з метою його виконання, та дату фактичного виконання рішення суду. На вказаний запит боржником надано відповідь від 14 лютого 2020 року №291-743/Г-03/8-0500/20, в якій повідомлено, що виплата пенсії за період з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2019 року буде здійснена за умови надходження окремого фінансування, крім того на судове рішення подана апеляційна скарга, і рішення суду буде виконано в межах законодавства після повернення апеляційної скарги та набуття ним законної сили.
Крім того, 10 лютого 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 лютого 2020 року ВП №61225949 з виконання виконавчого листа, в якій боржнику зазначено про необхідність виконати судове рішення протягом 10 робочих днів.
У зв'язку з тим, що на теперішній час судове рішення в повному обсязі не виконано - сума заборгованості з пенсії стягувачу не виплачена, заявник просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, а саме зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дня постановлення ухвали про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Розглянувши заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Кодексу).
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).
Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.
Крім того, судове рішення перебуває на виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби, на який покладений обов'язок примусового виконання судового рішення та вжиття для цього заходів примусового виконання рішень, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26 березня 2020 року.
Суддя Т.В. Логойда