Справа № 438/92/18
Провадження № 1-кп/438/11/2020
іменем України
25 березня 2020 року Бориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориславі обвинувальні акти в межах кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140100000043 від 18 січня 2018 року, №12018140100000057 від 30 січня 2018 року та №12018140100000152 від 16 березня 2018 року,
стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Бориславського міського суду Львівської області від 29 квітня 2014 року за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.389, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, та вироком Бориславського міського суду Львівської області від 31 січня 2018 року за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді арешту строком на шість місяців,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ст.395 КК України,
за участю сторін судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 , -
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніш неодноразово судимий, востаннє вироком Бориславського міського суду Львівської області від 29 квітня 2014 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.389, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, після відбуття покарання 22 вересня 2017 року на шлях виправлення не став, а повторно скоїв новий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 15 січня 2018 року в період часу з 13 год. 00 хв. по 13 год. 15 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Арго-Р», що розташований за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 7, маючи корисливий мотив та прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав із торгівельних вітрин вищезазначеного супермаркету продукти харчування та алкогольні напої, а саме: один ананас вартістю 55 гривень, пачку кави марки «Nescafe» класік, вагою 100 гр., вартістю 57 гривень 90 копійок, молоко згущене «Ічня», вагою 370 гр., вартістю 23 гривні 65 копійок, молоко згущене «Первомайськ», вагою 440 гр., вартістю 32 гривні 40 копійок, пачку паличок марки «Старенек Трансформер», вагою 100 гр., вартістю 10 гривень 92 копійки, пасту шоколад марки «Nutella», вагою 200 гр., вартістю 55 гривень 68 копійок, пачку чаю марки «Ахмад Королівський Стандарт», вагою 100 гр., вартістю 39 гривень 31 копійка, одну пляшку вина марки «Маренго», біле 12%, ємкістю 0,75 л., вартістю 57 гривень 48 копійок, одну пляшку горілки марки «Воздух Айс», 40%, ємкістю 0,5 л., вартістю 61 гривня 50 копійок, одну пляшку горілки марки «Мороша Джерельна», 40%, ємкістю 0,7 л., вартістю 85 гривень 92 копійки, одну пляшку горілки марки «Первак», 40%, ємкістю 0,5 л., вартістю 61 гривня 50 копійок, одну пляшку горілки марки «Первак», 40%, ємкістю 0,7 л., вартістю 85 гривень 92 копійки, одну пляшку настоянки «На березових бруньках», 35%, ємкістю 0,5 л. вартістю 57 гривень 12 копійок, одну пляшку коньяку марки «Жан Жак» чотирьох зіркового, 40%, ємкістю 0,5 л., вартістю 99 гривень 96 копійок, одну пляшку коньяку марки «Старий Кахеті» чотирьох зіркового, 40%, ємкістю 0,5 л., вартістю 151 гривня 44 копійки, одну пляшку коньяку марки «Україна Коблево» п'яти зіркового, 40%, ємкістю 0,5 л., вартістю 106 гривень 56 копійок та одну пляшку шампанського марки «Ореанда», 10,2 - 12,5%, ємкістю 0,75 л., вартістю 60 гривень 90 копійок, чим спричинив ТзОВ «Арго-Р» майнову шкоду на загальну суму 1103 гривні 16 копійок.
Крім цього, ОСОБА_3 29 січня 2018 року близько 16 год. 02 хв. перебуваючи в приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Арго-Р», що розташований за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 7, та маючи корисливий мотив та прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, повторно, таємно, шляхом вільного доступу намагався викрасти з торгівельних вітрин вищезазначеного супермаркету продукти харчування та алкогольні напої, а саме: ікру Спецпосол 100 г Лососеву ж/б - 6 штук, загальною вартістю 858 гривень 60 копійок; ананас малий - 1 штука, вартістю 52 гривні 33 копійки; вермут Мартіні Бьянко 0,5 л. - 1 пляшку, вартістю 91 гривня 49 копійок; вино КТВ 0,75л. Сапераві сух - 1 пляшку, вартістю 100 гривень 1 копійка; горілку Arctica Нордік 0,5л. - 1 пляшку, вартістю 60 гривень 96 копійок; горілку Green Day 0.7 л. Органік Лайф - 1 пляшку, вартістю 92 гривні 64 копійки; горілку Медофф 0,7 л. Оріджинал - 1 пляшку, вартістю 81 гривня; гранат загальною вагою 0,867 г., вартістю 37 гривень 28 копійок; ДХ Хорол Суміш 350 г Малютка-3 12міс. - 1 штука, вартістю 51 гривня 70 копійок; кава Baristi 30 грам. Італійське обсм розч - 1 штука, вартістю 27 гривень 73 копійки; консерви аквамарин тунець філе в/о 185 г. - 1 штука, вартістю 35 гривень 24 копійки; консерви аквамарин тунець філе вл/с 185г. 1 штука, вартістю 35 гривень 24 копійки; майонез Щедро 50 % 350 г. Провансаль Золот - 1 штука, вартістю 1 1 гривень 64 копійки; маргарин 82% загальною вагою 0,794 г., вартістю 21 гривня 28 копійок; молоко згущене Ічня 370 грам ДСТУ - 2 штуки, загальною вартістю 47 гривень 30 копійок; морозиво Рудь 750 г. Ескімос - 1 штука, вартістю 65 гривень 4 копійки; напій REVO Алко 0,33л - 2 штуки, загальною вартістю 32 гривні 88 копійок; олія оливкова Iberica Extra 500 мл. - 1 штука, вартістю 161 гривня 63 копійки; печиво ОРЕО 228 г., крем ваніль - 1 штука, вартістю 32 гривні 2 копійки; сир President к/м 5 % Творожна традиція 450 грам - 1 штука, вартістю 43 гривні 94 копійки; сир Звенигора тв 50 % Екстра 200 г. - 2 штуки, загальною вартістю 64 гривні 42 копійки; цукерки Раффаелло 150 грам ТІ 5 - 1 штука, вартістю 71 гривня 10 копійок; шоколад Корона 160 грам Макс Фан мол мар печ - 1 штука, вартістю 39 гривень 8 копійок; всього на загальну суму 2114 гривень 55 копійок, однак, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був зупинений працівниками супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Арго-Р».
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , щодо якого ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 16 лютого 2018 року встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з наступними обмеженнями у виді: заборони виходу з квартири АДРЕСА_2 з 22.00 години до 06.00 години ранку наступного дня; заборони відвідування магазинів, де на винос продаються спиртні напої, а також пивних барів, кафе, ресторанів, їдалень, корчмів, колиб, та інших торгових об'єктів, де на розлив продаються спиртні напої незалежно від мети відвідування; заборони виїзду за межі території обслуговування Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області, а саме: м.Борислава смт.Східниця в інші населені пункти по особистих справах без дозволу на це Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області; зобов'язання періодично з'являтися для реєстрації в органи поліції, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно без поважних причин та без повідомлення органу, який здійснює нагляд, в період часу з 02 березня 2018 року по 14 березня 2018 року, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце свого проживання, а саме квартиру АДРЕСА_3 , чим порушив правила адміністративного нагляду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав суду показання, що відповідають фабулі обвинувачення. Зокрема показав, що 15 січня 2018 року в період часу з 13 год. 00 хв. по 13 год.15 хв. він перебував у приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край», що розташований за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 7, де викрав із торговельних вітрин продукти харчування та алкогольні напої. У подальшому використав викрадене на власні потреби. Крім цього, 29 січня 2018 року близько 16 год. обвинувачений перебував у приміщенні торгового залу супермаркету «Наш Край», звідки намагався викрасти з торгових вітрин продукти харчування та алкогольні напої, проте був затриманий працівниками супермаркету. Обвинувачений визнає, що з 02 березня 2018 року по 14 березня 2018 року умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце свого проживання, а саме квартиру АДРЕСА_3 . Просить суд суворо не карати, обрати міру покарання не пов'язану з реальним відбуттям покарання.
Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо встановлення фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів у справі.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які не оспорювались ними під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.
Суд, враховуючи покази обвинуваченого про визнання вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140100000043 від 18 січня 2018 року та за №12018140100000057 від 30 січня 2018 року, знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведеною повністю та вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно (крадіжці).
Вірною також є кваліфікація сторони обвинувачення протиправних цілеспрямованих дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст.395 КК України, який з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно залишив місце проживання, тобто порушив правила адміністративного нагляду.
Виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, зокрема те, що кримінальні правопорушення, передбачені ст.395 КК України, законодавцем віднесено до злочинів невеликої тяжкості, а передбачені ч.2 ст.185 КК України та ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - до злочинів середньої тяжкості.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 за вчинені злочини, судом не встановлено.
Суд не погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обставини, яка пом'якшує покарання, як щире каяття.
Зокрема, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинених злочинах хоча і визнано обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, проте така обставина має лише формальний характер. Каяття передбачає, крім визнання особою самого факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне, визнання своєї провини, щирий осуд своєї поведінки, які мають втілюватися в намаганні компенсувати збитки, завдані таким злочином, та бажанні виправити наслідки такого злочину. Факт щирого каяття обвинуваченого у вчиненні злочину повинен знайти своє реальне відображення в певних діях обвинуваченого після вчинення злочину.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує особу винного, раніш судимого, є особою яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, має високу ймовірність вчинення повторних правопорушень, вів негативний спосіб життя, має постійне місце проживання, не одружений, не працює, наявність не відшкодованої майнової шкоди, заподіяної вчиненим злочином, наявність посередньої характеристики з місця проживання, на обліку у психіатричному кабінеті не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2010 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіатів, згідно висновку спеціальної медичної наркологічної комісії за № 167 від 13 листопада 2017 року обвинуваченому не рекомендовано застосування примусового лікування в порядку ст.96 КК України, відповідно до витягу з історії хвороби обвинуваченого останньому встановлено діагноз лівобічна вірусна н/часткова негоспітальна пневмонія, МРТБ дисемінований обох легень, себорейний дематит лиця, хронічний гепатит С, хронічний обструктивний бронхіт, ст.загострення, а також беручи до відома досудову доповідь Дрогобицького МРВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінена органом пробації як високий, враховуючи його вік та характеризуючі дані обвинувачений не має на меті змінити спосіб життя, стати на шлях виправлення, а також висновок органу пробації про не можливість виправлення обвинуваченого без обмеження або позбавлення волі, думку державного обвинувачення щодо обрання покарання у виді арешту та позбавлення волі із відбуттям покарання з випробуванням, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції частин статей інкримінованих кримінальних правопорушень у виді арешту та позбавлення волі, із застосуванням правил, визначених ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання із врахуванням правила складання, визначеного ч.1 ст.72 КК України, у виді позбавлення волі, що є необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Суд не погоджується з доводами сторонами обвинувачення та захисту щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням. Суд не вбачає підстав для застосування ст.75 КК України до обвинуваченого, із врахуванням обставин справи, наслідків та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, виходячи з наступного.
Дійсно, звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, згідно з положеннями ст. 75 КК України, можливе, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Оскільки обвинувачений, маючи не погашену та не зняту судимість за вчинення умисного злочину проти власності вчергове притягується до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, належних висновків для себе не зробив, враховуючи конкретні обставини справи, зокрема те, що обвинувачений не працював і не займався будь-якою суспільно корисною працею, умисні злочини середньої тяжкості вчинив з корисливих мотивів, не відшкодував потерпілим заподіяну злочинами майнову шкоду, враховуючи, що відсутність претензій зі сторони потерпілого не може бути визначальною при вирішенні питання про звільнення обвинуваченого від відбування у кримінальному провадженні у формі публічного обвинувачення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції статей обвинувачення за вчинені злочини проти власності за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.
Суд також не погоджується і доводами сторонами обвинувачення та захисту щодо призначення остаточного покарання лише на підставі вимог ч.1 ст.70 КК України, оскільки встановлено під час судового розгляду, що обвинувачений ОСОБА_3 31 січня 2018 року був засуджений вироком Бориславського міського суду Львівської області за ч. 2 ст.185 КК України (за злочини, вчиненні 29 жовтня 2017 року, 10 листопада 2017 року, 12 листопада 2017 року, 19 листопада 2017 року, 02 грудня 2017 року та 15 січня 2018 року) до покарання у виді арешту строком на шість місяців.
Відповідно до довідки про звільнення серії ДНП №03078 обвинувачений ОСОБА_3 , засуджений відповідно до вищезазначеного вироку, відбув покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 18 квітня 2018 року по 18 жовтня 2018 року.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відбуте ОСОБА_3 покарання, яке йому було призначено за ч.2 ст.185 КК України, на підставі вироку Бориславського міського суду Львівської області від 31 січня 2018 року, як це передбачено ч. 4 ст. 70 цього Кодексу, має бути враховане лише при обчисленні строку відбування покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів.
Таким чином, суд призначає ОСОБА_3 покарання спочатку за окремо вчинені кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, потім за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення попереднього вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням покарання, призначеного вироком Бориславського міського суду від 31 січня 2018 року; далі, оскільки обвинуваченим вчинено останнє кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України (з 02 березня 2018 року по 14 березня 2018 року умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно залишив місце свого проживання), після набуття законної сили вироку Бориславського міського суду Львівської області від 31 січня 2018 року, а саме 02 березня 2018 року, суд призначає покарання за кримінальне правопорушення за ст.395 КК України, після цього - за правилами ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.
Зазначене узгоджується з положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, якими передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Майно, на яке накладено арешт, відсутнє.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області, винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15-ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці;
за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, зарахувати відбуте покарання за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 31 січня 2018 року, визначивши ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання із врахуванням правила складання, визначеного ч.1 ст.72 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислава Львівської області, винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України та призначити йому покарання за ст.395 КК України у виді арешту на строк 2 (два) місяці.
На підставі ч.1 ст.71 КК України призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання із врахуванням правила складання, визначеного ч.1 ст.72 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку суду до виконання.
Речові докази у справі: DVD-R диск із відеозаписом з камер внутрішнього спостереження супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Арго-Р» за 15 січня 2018 року, який долучено до матеріалів кримінального провадження №12018140100000043, - залишити при матеріалах кримінального провадження; DVD-R диск із відеозаписом з камер внутрішнього спостереження супермаркету «Наш Край» ТзОВ «Арго-Р» за 29 січня 2018 року, який долучено до матеріалів кримінального провадження №12018140100000057, - залишити при матеріалах кримінального провадження; продукти харчування та алкогольні напої, які передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 відповідно до постанови про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 30 січня 2018 року та розписки представника потерпілої ОСОБА_6 - залишити у власності потерпілого.
Вирок суду може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом 30 днів з моменту проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які не оспорювалися обвинуваченим та іншими учасниками судового процесу під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1