Справа № 953/543/20
н/п 1-кс/953/2148/20
"25" березня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220770000298 від 14.06.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України, -
встановив:
06.03.2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно, а саме на: трактор колісний МТЗ-82.1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що обліковується за фермерським господарством «Деметра», ЄДРПОУ 36429490.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20.06.2019 р. по кримінальному провадженню № 12019220770000298 від 14.06.2019 року накладено арешт на вказане майно. Вважає в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки арештоване майно протягом тривалого часу знаходиться на зберіганні без належних умов для утримання та зберігання, на відкритій місцевості; необхідні слідчі дії та експертизи проведенні.
Власник майна в судовому засіданні заяву підтримала повністю, просила її задовольнити.
Прокурор прокуратури Харківській області ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, до суду надав заперечення, які долучені до матеріалів справи.
Слідчий суддя, вислухавши доводи власника майна, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З наданих суду документів вбачається, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220770000298 від 14.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України.
20.06.2019 р. ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області накладений арешт на майно, яке було вилучене 14.06.2019 під час огляду за адресою: с. Кутузівка, вул. Механізаторська, 7, а саме на: трактор колісний МТЗ-82.1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що обліковується за фермерським господарством «Деметра», ЄДРПОУ 36429490.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Досудовим слідством на надано доказів, які б свідчили, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт тимчасово вилученого майна, існує подальша потреба.
Крім того, стороною обвинувачення не надано даних на підтвердження призначення та проведення судової інженерно-технічної в галузі охорони праці і безпеки життєдіяльності експертизи, завданням якої є дослідження фактичних даних про обставини самого нещасного випадку, які мають певні відношення до такого випадку.
При цьому, судова інженерно-транспортна експертиза від 07.10.2019 р., для проведення якої був потрібен вказаний транспортний засіб, проведена.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Слідчим суддею також враховуються ті обставини, що арешт майна перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності ПСП «Деметра», діяльність якого пов'язана із сільським господарством.
Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги той факт, що вказане майно перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення майже 9 місяців, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт на майно, яке було вилучене 14.06.2019 під час огляду за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Механізаторська, 7, а саме на: транспортний засіб - трактор колісний МТЗ-82.1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що обліковується за приватним сільськогосподарським підприємством «Деметра», ЄДРПОУ 36429490, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 20.06.2019 р. по справі № 635/4616/19, н/п 1-кс/635/2004/2019.
Повернути вказане майно - директору або уповноваженій особі приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1