Справа № 314/1742/19
Провадження № 1-в/314/10/2020
Повний текст ухвали, складений 10 березня 2020 року
м. Вільнянськ 05 березня 2020 року
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі :
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
з участю: секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
засуджений - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
представник засудженого - адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про пом'якшення покарання,
ОСОБА_4 засуджений вироком Апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2006 року за п.9 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до довічного позбавлення волі.
Засуджений, який відбуває покарання виді довічного позбавлення волі, звернувся до суду із клопотанням про пом'якшення йому покарання шляхом приведення вироку у відповідність до міжнародних норм, закріплених в ст. 3 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, Конституції України, та з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення ЄСПЛ "Петухов проти України", зміст якого заявник наводить у своєму клопотанні. Заявник вважає, що призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі, як воно визначено законодавством України та практикою його застосування, не відповідає зазначеним міжнародним нормам, є невиправданим, не враховує можливості його виправлення та перевиховання, не передбачає можливості умовно-дострокового звільнення або заміни більш м'яким покаранням, у зв'язку з чим порушується його право на свободу та особисту недоторканість. У зв'язку з чим засуджений просить пом'якшити покарання, замінивши довічне позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк.
Під час судового розгляду засуджений та його представник підтримали клопотання, прохають задовольнити заявлені вимоги. Прокурор проти клопотання засудженого заперечує.
Суд, дослідивши надані йому матеріали, підстав для задоволення клопотання не знаходить.
Так, відповідно до положень ст.533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
За змістом п.14 ст.537 КПК України передбачено, що під час виконання вироку суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при його виконанні.
У своєму клопотанні засуджений ставить питання про перегляд судового рішення в частині призначеного покарання. Це питання знаходиться поза межами повноважень, якими наділений суд першої інстанції на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили. В порядку виконання судових рішень предметом судового розгляду є вирішення лише тих питань, які прямо передбачені законом, зокрема ст.537 КПК України, а не вирішення кримінального провадження чи кримінальної справи по суті, у тому числі в частині вирішення питання про відповідність чи невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Суд також констатує, що на цій стадії кримінального провадження він не вправі застосовувати норми матеріального права, у тому числі чинні міжнародні договори, які б могли призвести до перегляду судового рішення по суті, зокрема, щодо виду та розміру призначеного покарання. На даний момент призначене заявнику покарання у вигляді довічного позбавлення волі, повністю відповідає вимогам чинного кримінального закону, та підлягає обов'язковому виконанню.
Крім того, суд вважає, що застосування покарання у виді довічного позбавлення волі не суперечить ані Конституції України, ані міжнародним нормам, оскільки метою і виправданням вироку із застосуванням такого покарання, як зазначено в параграфі 58 Мінімальних стандартних правил ООН, є захист суспільства і попередження скоєння в майбутньому жорстоких злочинів. Цієї мети можливо досягти лише у випадку, коли правопорушник готовий і здатен підкорятись законодавству. Тому відбування зазначеного виду покарання направлено на реабілітацію засудженого, та ніяк не може розцінюватись як катування чи нелюдське ставлення до нього.
За таких обставин, підстави для задоволення клопотання відсутні, оскільки дана вимога не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не відноситься до компетенції суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про пом'якшення покарання - відмовити.
На ухвалу протягом семи діб може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя ОСОБА_1
року
10.03.2020
відмовлено в задоволенні подання, заяви, клопотання