Справа № 638/12691/19
25.03.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддя ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР 05.07.2019 р. №12019220480002610 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, непрацюючого, не одруженого, освіта повна середня, раніше неодноразово судимого: 1) 25.02.2004 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 296 на 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 2)17.03.2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 3) 06.10.2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 5 років позбавлення волі; 4) 05.04.2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 24.01.2019 року з Олексіївської ВК №25 умовно-достроково на 4 місяці 4 дні; зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
встановив:
05.07.2019 приблизно о 18 годин 30 хвилин, у ОСОБА_7 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , раптово виник злочинний умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8 , тримаючи у правій руці ніж, діючих протиправно, з прямим злочинним умислом наніс останньому два удари в область живота, один удар в ліве передпліччя та один удар в області грудної клітини, чим спричинив ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10-12-1740-Дм/19 від 12.08.2019 проникаюче колото-різане поранення в верхньому відділі живота зліва з проникненням в черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки, діафрагми проникненням в праву плевральну порожнину та ушкодження нижньої долі правої легені де сліпо закінчується, проникаюче колото-різане поранення в середньому відділі живота, яка проходить всі шари черевної стінки включаючи пристінкову очеревину та втрачає свій хід в черевній порожнині, які відносять до тяжких тілесних ушкоджень; різану рану на лівому передпліччі в нижній третині по згинальній поверхні; садно лінійної форми на грудній клітині з право в проекції 6-го ребра по середньо ключичній лінії, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 впав на підлогу та помер. Причиною смерті ОСОБА_8 явилась крововтрата, яка розвилась внаслідок вищевказаних колото-різаних ран тулубу з пошкодженням печінки, діафрагми та легені з кровотечею в праву плевральну та черевну порожнини та різаної рани передпліччя.
Такі дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння зайшов до потерпілого для того, щоб поговорити з ним, в руці тримав ніж, перший раз коли він його вдарив не помітив, а другий раз перебував в шоковому стані, повернувся додому та викликав поліцію.
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 в обсязі дій, які викладені в мотивувальній частині вироку, підтверджується наступними доказами.
Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона знала ОСОБА_10 за два тижні до вбивства. Це був молодий чоловік її доньки. 05.07. 2019 року ОСОБА_10 будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в її квартирі. Чоловік потерпілої о 18-00 вийшов до ОСОБА_7 , щоб з ним поговорити. ОСОБА_8 повернувся з шишкою, сказав, що вони поговорили, але в нього йшла кров. Після цього хтось подзвонив в двері, її чоловік пішов відчиняти, а вона була на кухні. ОСОБА_9 побачила, що на порозі почалась бійка між її чоловіком і ОСОБА_10 , який махав руками і тримав в руках щось схоже на ніж. ОСОБА_8 сказав своїй дружині, щоб вона викликала швидку і втратив свідомість, він помер одразу. ОСОБА_9 сказала, що не бачила, як ОСОБА_10 наносив удари. Потерпіла бачила, що її чоловік був поранений у живіт, під ребра і в спину. Допомоги обвинувачений не надав. Стосовно призначення міри покарання потерпіла покладається на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказала, що обвинуваченого знала ще за два тижні до події, вона зустрічалась з ним, він зловживав спиртними напоями кожен день. З ранку 05.07.2019 року свідок була вдома, вона попросила ОСОБА_7 вигуляти її собаку, вони цілий день були разом. Обвинувачений протягом дня вживав спиртні напої. ОСОБА_11 розповіла ОСОБА_10 , що ОСОБА_8 раніше її бив. Вони погуляли, і ОСОБА_11 обвинуваченому запропонувала відпочити, бо він був в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_10 завів собаку і вони з ОСОБА_8 вийшли. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_11 сидіти вдома. ОСОБА_8 повернувся через 5-10 хвилин, на обличчі в нього була травма. Свідок вийшла на балкон, потім вона почула, що ОСОБА_8 говорив ОСОБА_7 , щоб він пішов додому відпочити. Обвинувачений намагався зайти в квартиру, але вони вийшли в під'їзд і почалась бійка. ОСОБА_8 захищався, намагався закрити двері. Свідок бачила, що ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_8 ножем в ліву частину. ОСОБА_11 повернулась, коли ОСОБА_8 впав і одразу помер. В нього були ножеві рани на руці, в боку на лівій частині. ОСОБА_7 пішов в сусідній під'їзд, а швидку викликала сусідка. Свідок додала, що обвинувачений в день події сказав , що вб'є ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні надала свої пояснення, згідно з якими, обвинувачений іноді вживав спиртні напої і раніше притягався до кримінальної відповідальності, він працював на СТО, де його місце роботи і ким працює, свідок не знає. ОСОБА_12 знала, що ОСОБА_10 зустрічається з ОСОБА_11 , в неї була неблагополучна сім'я , вони жили в другому під'їзді. 05. 07. 2019 року приблизно о 17-00 - 18-00, коли вона була вдома, ОСОБА_10 повернувся і сказав, що вбив людину, він був в стані алкогольного сп'яніння. Потім обвинувачений викликав поліцію.
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1210 від 06.07.2019 року, ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп'яніння. (а.с. 142)
Окрім того, вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами:
-Висновком судово-психіатричного експерта №454 від 29.07.2019 року(а.с.145-147)
-Висновком експерта №10-12-1740-ДМ/19 (а.с.150-155)
-Висновком експерта №17-202-МК/1740-Дм/19 (а.с. 156-157)
-Висновком експерта №14/1460-Дм/19 (а.с.162-163)
-Висновком експерта №14/1462-Дм/19 (а.с. 166-167)
-Протоколом огляду місця події від 05.07.2019 року (а.с. 168-182)
-Протоколом огляду трупа від 05.07.2019 року (а.с.183-185)
-Протоколом огляду місця події від 05.07.2019 року (а.с.186-192)
-Експертним висновком №14/1463-Дм/19 (а.с. 198-200)
-Висновок експерта 15/№564-ДМ/2019р. (а.с.203-208)
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.07.2019 року (а.с.209-212)
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.07.2019 року (а.с. 213-216)
-Протоколом проведення слідчого експерименту від 25.07.2019 року (а.с. 217-220)
-DVD диском з записом слідчих експериментів (а.с.221)
-Висновком експерта №10-14-24-1740-ДМ/19 (а.с.225)
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, тощо.
Суб'єктивна сторона інкримінованого обвинуваченому злочину характеризується умислом, це прямо випливає з найменування складу злочину, що передбачений ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто протиправне позбавлення життя іншої людини.
Дії, що охоплюються диспозицією частини першої ст.115 КК України можуть бути вчинені як з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо це припускає.
Так, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до висновку, що можливо у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб зробити висновок про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, оскільки пред'явлене обвинувачення знайшло своє об'єктивне підтвердження при розгляді справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Згідно п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.282 рішення «Авшар проти Туреччини»), яке має випливати із співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або не спростованих презумцій щодо фактів.
Відтак, аналізуючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні доведена у ході судового розгляду поза розумним сумнівом та вважає правильною кваліфікацію його дій.
Як виходить з роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», та вимог ст.368 КПК України, питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного, їх стосунки з потерпілим, ставлення винного до наслідків своїх дій, поведінку винної особи після злочину.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у відповідності до вимог закону, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий: 25.02.2004 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 296 на 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 2)17.03.2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 3) 06.10.2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України на 5 років позбавлення волі; 4) 05.04.2016 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі. Звільнений 24.01.2019 року з Олексіївської ВК №25 умовно-достроково на 4 місяці 4 дні. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
При призначенні покарання ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за скоєне, колегія суддів виходить з положень ст.65, 66 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, обставини його вчинення, особу винного, пом'якшуючу обставину як щире каяття, та обтяжуючу обставину покарання обвинуваченого, тобто скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання, на думку колегії суддів, зможе виправити останнього та попередити вчинення ним нових злочинів і відповідає принципу індивідуалізації та співмірності.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 слід рахувати з 05.07.2019, тобто з дати фактичного затримання.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ), в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання - 05.07.2018 року по день набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою слід продовжити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, речові докази визначені постановою про визнання речових доказів від 10.08.2019 року - знищити.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, колегія суддів, -
ухвалив:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у виді 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання з 05.07.2019 року, тобто з дати фактичного затримання.
Зарахувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання - 05.07.2018 року по день набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази визначені постановою про визнання речових доказів від 10.08.2019 року - знищити.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Головуючий суддя:
Судді: