Справа № 565/1574/19
Провадження № 2/565/348/20
24 березня 2020 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Мануляка Ю.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Данилко Л.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
До суду 06.09.2019 року звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_4 з 1/4 до 1/7 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі судового наказу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09.11.2018 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на дочку ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Визначений судом розмір аліментів є обтяжливим, оскільки крім дочки ОСОБА_5 , на його утриманні перебуває дочка від першого шлюбу ОСОБА_6 , на яку, на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.06.2006 року, з позивача стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу). Крім того, він допомагає утримувати дочку ОСОБА_5 не лише шляхом покупки їй необхідних речей, а й оплачує її харчування в навчальному закладі. Сімейний стан позивача змінився, оскільки він знову уклав шлюб, дружина перебуває на його утриманні, бо ніде не працює.
Позивач у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.
В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначила, що з моменту розлучення з позивачем їхня спільна дочка перебуває на її утриманні. Позивач інколи купував для неї одяг. Дитина часто хворіє, тому потрібні значні кошти на лікування. За коштами на додаткові витратами на утримання дитини до позивача не зверталась. Також вказала, що останній шлюб позивача вже розірвано.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на їх спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на підставі судового наказу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09.11.2018 року, що підтверджується копією відповідного наказу.
Також, на підставі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.06.2006 року з позивача на користь його попередньої дружини ОСОБА_7 стягуються аліменти на їх спільну дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 23.05.2006 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з копіює свідоцтва про шлюб від 23.09.2017 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_8 . Таким чином сімейний стан позивача змінився.
Доводи позивача про те, що позивач наразі розлучений не підтверджуються жодними доказами.
З позивача ОСОБА_3 стягуються аліменти на двох неповнолітніх дітей, сума яких становить половину його заробітку (доходу).
Вказані обставини не були досліджені судом при розгляді заяви про видачу судового наказу від 09.11.2018 року у справі № 565/1868/18.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 183 СК України вбачається, що обґрунтованим розміром аліментів, які стягуються на двох дітей є 1/3 частка заробітку (доходу) боржника.
Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм міжнародних актів та СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.
Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
На ті ж самі обставини посилається Пленум Верховного Суду України в абзаці третьому п. 17 своєї постанови від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 2020 рік установлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня, а на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини. А кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто обов'язок щодо утримання дітей покладений не лише на їх батька, а й на матір.
Визначальним в даному спорі про зменшення розміру аліментів є наявність у позивача на утриманні іншої неповнолітньої дитини на яку стягуються аліменти, законодавчо встановлений обгрунтований розмір аліментів, які підлягають стягненню на двох дітей, обов'язок обох батьків утримувати дітей, зміна сімейного стану позивача та не дослідження судом при розгляді заяви про видачу судового наказу від 09.11.2018 року у справі № 565/1868/18 вказаних обставин.
При визначенні розміру стягнення аліментів суд враховує наявність у позивача на утриманні іншої неповнолітньої дитини, стан здоров'я сторін, матеріальний стан сторін та їх потреба в коштах для проживання при нинішніх життєвих обставинах, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, законодавчо встановлений обгрунтований розмір аліментів, які підлягають стягненню на двох дітей. За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.
Керуючись ст.ст. 183, 192 СК України, ст.ст. 3, 4, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 09.11.2018 року у справі № 565/1868/18 (провадження № 2-н/565/38/18) з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 25.03.2020 року.
Суддя Мануляк Ю.В.