25 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 766/20599/19
Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Херсоні у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у Херсонській області Кисельова Івана Володимировича, Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення
В жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕАК №1528266 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з винесеною постановою не згоден, правил дорожнього руху не порушував.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі. Апелянт зазначає, що правил дорожнього руху не порушував та проїхав через пішохідний перехід коли блимало зелене світло. Вважає, що доказів того, що пішохідний перехід проїхано на жовте світло відповідачем не надано.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначається, що водій транспортного засобу, керуючи ним проїхав регульований пішохідний перехід (шосе Чорновола) на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.п.8.7.3 ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП .
У відповіді на відзив позивачем зазначається, що постанова відповідача є незаконною, факти викладені в ній не відповідають дійсності, а тому просить рішення скасувати та задовольнити позов.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАК №1528266 від 17.09.2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень. Відповідно до зазначеної постанови, 17.09.2019 року о 06-58 годині в м.Херсоні по вул.Шмідта, 27, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Fiat Doblo», державний номер НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід (шосе Чорновола) на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.п.8.7.3 ґ ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було встановлено наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУАП, а тому ним правомірно винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з дотриманням вимог передбачених ст.ст.280,283 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ч.2 ст.122 КУпАП України, з врахуванням вимог ст.33 КУпАП, а саме відповідно до обставин та характеру вчиненого правопорушення, особи винного.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є оскарження постанови Інспектора Управління патрульної поліції у Херсонській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
Згідно ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Стаття 268 КАС України встановлює особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ.
Частиною 1 ст.268 КАС України встановлено, що у справах , визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Згідно ч. 2 ст.124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Таким чином, з огляду на викладені положення Кодексу адміністративного судочинства колегія суддів зазначає, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються в порядку ст.. 286 КАС України у відкритому судовому засіданні за обов'язкової участі учасників справи, однак судом першої інстанції в порушення норм процесуального права розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Разо з тим, згідно з ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п.8.7.3 ґПДР України сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Пунктом 8.10. ПДР встановлено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Пунктом 8.11. встановлено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
З наданого відповідачем відеозапису, що здійснено з відео реєстратору відповідача, встановлено, що транспортний засіб Fiat Doblo, державний номер НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід (шосе Чорновола) в той час коли на світлофорі, який регулює дорожній рух автомобілів у зворотньому напрямі, увімкнувся жовтий сигнал світлофору, однак з даного відеозапису не можливо встановити, який сигнал світлофору був увімкнений у напрямі руху транспортного засобу позивача. Крім того, не можливо встановити на який сигнал світлофору позивач перетнув дорожню розмітку 1.12 (стоп-лінія), дорожній знак 5.62 "Місце зупинки", або у разі їх відсутності не можливо встановити чи знаходився автомобіль позивача за 10 м до світлофору, пішохідного переходу, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною.
Крім того, з відеозапису та з апеляційної скарги встановлено, що під час складання постанови позивач наголошував на тому, що на він на під'їзді до світлофору рухався зі швидкістю близько 40 км/год та в момент проїзду через пішохідний перехід блимало зелене світло, на яке позивач і здійснив проїзд пішохідного переходу, а закінчував рух на жовте світло.
Статею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст.. 268 КУпАП в оскаржуванній постанові відсутні посилання на відеофайл, який надано до суду, і на якому, на думку відповідача, зафіксовано правопорушення позивача, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чинном, відповідачем не надано доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за яке, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №1528266 від 17.09.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, з підстав відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції при ухваленні постанови припустився порушень норм як процесуального так і норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК №1528266 від 17.09.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. скасувати та справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик