печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12153/20-к
17 березня 2020 року 17 березня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваної ОСОБА_3 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної у кримінальному провадженні № 12020100060001181 від 14 березня 2020 року ОСОБА_3 ,
17.03.2020 слідчий СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100060001181 від 14.03.2020 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12020100060001181 від 14.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , 13 березня 2020 року приблизно о 23 год. 40 хв., з метою протиправного збагачення, з корисливих спонукань, проникла до квартири АДРЕСА_2 вищевказаного будинку, звідки таємно викрала належне громадянину Тревор ОСОБА_6 майно, чим спричинила майнову шкоду, за наступних обставин.
Так, 13 березня 2020 року приблизно о 23 год. 15 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи біля закладу «Портер Паб», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 143/2, зустріла чоловіка, який назвався Тревор Норман, з яким у неї зав'язалася розмова, у ході якої остання дізналася, де саме він проживає та у неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, невстановленим слідством шляхом проникла до квартири АДРЕСА_3 , де викрала звідти чуже майно, що належить громадянину Тревор Норман Томлінсону, а саме: ноутбук марки «Asus», мобільний телефон марки Самсунг чорного кольору, мобільний телефон марки Наомі чорного кольору, мобільний телефон марки Нокіа сіро - коричневого кольору IMEI: НОМЕР_1 , Камера Фуджі срібного кольору, 2 пляшки парфумів («Чарлі Ред», парфум-дезодорант «Щур»), зубна паста «Орал-Б», ручна кладь (невелика дорожня сумка) синього кольору, у якій було 40 євро купюрами номіналом 20 та 2 купюри по 10 євро, 20 фунтів монетами номіналом по 1 фунт, 90 фунтів (пластикових) купюрами номіналом 5, 10 та 20 фунтів, 2 батарейки «Енерджайзер», маленький ручний записний блокнот чорного кольору, крем для обличчя Англійського виробника, 4 упаковки шоколаду Мінтс, кавоварка червоного кольору марки «Нестле Дольче Густо», телевізор LED - панель LG 320, електричний подовжувач, 2 упаковки чаю Англійського виробника «PG taps», 1 упаковка цукру 1 кг, 1800 фунтів, 6000 гривень, банківська карта «Савінкс», банківська карта «Тракер», банківська карта Visa.
В подальшому, маючи змогу розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, ОСОБА_3 перенесла його до своєї квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Після чого, а саме 14 березня 2020 року у денний період доби ОСОБА_3 здала мобільний телефон та ноутбук марки «Asus» до ломбарду «Скарбниця», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 22.
Під час проведення обшуку від 15 березня 2020 року за адресою: АДРЕСА_4 було виявлено та вилучено: телевізор LG, який упаковано до поліетиленового пакету чорного кольору з біркою та підписами понятих, кавоварка червоного кольору марки «Нестле Дольче Густо», яку поміщено до сейф-пакету № EXP0440851, зубна паста «Орал-Б», 2 чоловічих одеколону, сумка чорного кольору, дезодорант Sure, які поміщені до сейф-пакету № EXP0440850.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, може вчинити інше кримінальне правопорушення або будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема тим, що ОСОБА_3 не маючи ніякого джерела доходу, може продовжити вчиняти нові корисливі злочини з метою покращення свого матеріального стану.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваної під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрювана ОСОБА_3 подала до суду заяву про відмову від послуг безоплатного адвоката під час розгляду даного клопотання, проти задоволення клопотання заперечувала та просила обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки має неповнолітнього сина. Вину свою визнала та щиро каялась.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
15.03.2020 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому з проникненням до житла.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
- протоколом затримання відповідно до ст. 208 КПК України від 15.03.2020;
- протоколом допиту свідка
- протоколом допиту підозрюваної гр. ОСОБА_3
- протоколом обшуку від 15.03.2020.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні прокурора про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, строком на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12016120020000368.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання цілодобово адресою: АДРЕСА_5 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, строком на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12020100060001181 від 14 березня 2020 року, а саме до 15 травня 2020 року включно.
Звільнити підозрювану ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або до процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні за вимогою, а також до слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;
- заборонити спілкування з свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1