ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3332/20
провадження № 2-а/753/192/20
"19" березня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 УПП у м. Києві ДПП старшого сержанта поліції Кулікова Г.О. про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Заявник звернувся до суду із вказаним позовом.
З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України України, викладено у новій редакції.
Дана заява підлягає поверненню із наступних підстав.
Статтями 160, 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви при подачі до суду.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання заявником ухвали із переліком підстав для усунення недоліків.
Заявник належним чином повідомлений про залишення заяви без руху для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали про усунення недоліків позивачем подана заява від 18 березня 2020 року лише із ксерокопією першої сторінки паспорта громадянина України без відмітки про місце реєстрації позивача.
Суддя, перевіривши дотримання позивачем вимог закону, вважає, що станом на час постановлення ухвали недоліки усунені не уцілому, а саме: не надані документи (копія паспортних даних з відміткою про місце реєстрації), що надають право звернення до цього суду за правилом територіальної підсудності, відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, позов не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Так, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч.1 ст. 25 КАС України).
Положення ст. 171 КАС України не передбачає право судді на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі звертатися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача, таке право передбачає щодо особи відповідача.
Відповідно, позивач, звертаючись до суду за правилом ч.1 ст. 25 КАС України - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, має надавати до суду підтверджуючі документи, що надають право звернення до цього суду за правилом територіальної підсудності.
Зазначені недоліки не дають правових підстав для відкриття провадження по справі.
Суддя рекомендує уважно ставитися до документів, які направляються до суду, перевіряти їх відповідність вимогам процесуального закону щодо форми та змісту, тобто ст.ст. 160, 161 КАС України.
При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до пункту першого частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та, керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, з урахуванням положень ст. ст. 160, 161 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 УПП у м. Києві ДПП старшого сержанта поліції Кулікова Г.О. про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - повернути позивачу.
Роз'яснити заявнику положення частини 8 статті 169 КАС України про те, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.
Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.