ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13873/19
провадження № 2/753/2915/20
"05" березня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарі Пугач Д.С.
за участю
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки яка продовжує навчання,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки яка продовжує навчання.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
З 10.03.2000 по 29.12.2017 сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач після досягнення дочкою повноліття коштів на утримання останньої не надає.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що їх дочка навчається на денному відділені факультету економіки та управління Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана на платній основі. Позивач вказує, що не має змоги самостійно утримувати доньку, у зв'язку з тим, що їй необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники. Вартість навчання коштує 24500 гривень на рік. Відповідач є приватним підприємцем, має власну станцію технічного обслуговування автомобілів, інших утриманців не має, а тому зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею 23 років або до закінчення донькою навчання.
Посилаючись на викладені обставини справи, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/4 частину з усіх його доходів щомісяця в рахунок стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з 11.07.2019 до припинення дитиною навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.09.2019 прийнято до розгляду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки яка продовжує навчання, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання /а.с. 22/.
Відповідач скористався своїм процесуальним право та в порядку статті 178 Цивільного процесуального кодексу України подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дочки у розмірі 1/8 частки від його доходу. Вказав, що обставини викладені в заяві позивача не відповідають дійсності, є надуманими, а на їх підтвердження не надано доказів. В спростування доводів позивача повідомив, що не являється суб'єктом підприємницької діяльності і ніколи ним не був, ніяких прав власності на будь-яке майно він не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працює, має мінливий дохід. Просив врахувати суд, що він має на утриманні непрацездатного віку батька, який має невелику пенсію та в силу віку та стану здоров'я потребує додаткових витрат на лікування. Його мати також являється пенсіонеркою, в силу віку та стану здоров'я потребує допомоги. Посилався на те, що ніколи не ухилявся від батьківського обов'язку утримувати доньку, постійно приймав участь не тільки у її вихованні, але й забезпечував матеріально, надавав кошти для придбання одягу та взуття на ринку, надавав кошти на додаткові витрати, окрім її особистого професійного розвитку (оплата підготовчих курсів та курсів англійської мови), витрачав кошти на її дозвілля та поїздки в гості до його рідних та двоюрідних братів та сестер. Здійснював оплату та організацію святкування дня народження доньки. Просив врахувати, що в період 2017-2018 років, донька була на його повному утриманні, забезпечена житлом, жодного разу за два роки позивач ніяким чином не приймала участі в утриманні доньки. На даний час їх донька має неофіційний дохід, оскільки працює у кав'ярнях у вільний від навчання час.
Враховуючи вищевикладене, просив позов задовольнити частково.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити посилаючись на обставини, що в ньому викладені.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Третя особа в судовому засіданні пояснила, що батько дає їй кошти, купує одяг. Оплачував стоматологічні послуги. Зазначила, що вона неофіційно працює два рази на тиждень, отримує близько 2500 грн. на місяць. При вирішенні справи поклалася на розсуд суду.
Суд, заслухавши вступне слово сторін, пояснення третьої особи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послалася як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, з урахуванням заперечень та поданих стороною відповідача доказів, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 навчається на денному відділені факультету економіки та управління Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання складає 98 000 грн. /а.с.11-12/.
Як зазначила позивач, на даний час вона не працює.
Як встановлено судом відповідач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених йому щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду надано не було, у нього немає інших неповнолітніх дітей, яких він повинен утримувати, тому в сукупності оцінених судом доказів, є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дочки.
Як пояснив відповідач в судовому засіданні він працює неофіційно, має мінливий дохід, який складає в середньому 10 000 грн. на місяць.
Суд відхиляє, доводи відповідача стосовно того, що на його утриманні перебувають непрацездатні батьки, враховуючи, що останні отримують пенсію, розмір якої відповідачем не вказано. Крім того, судом встановлено, що відповідач має повнолітню сестру, яка також може приймати участь в утриманні батьків, вразі такої необхідності.
Частиною першою та другою ст.199 Сімейного кодексу України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно ч.3 ст.199 ЦПК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини, яка хоча й досягла повноліття, однак продовжує навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їй можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітнього у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму у 2020 році становить на одну особу в розрахунку на місяць - із 1 січня - 2027,00 грн.
З урахуванням всіх обставин встановлених в судовому засіданні, щодо матеріального становища сторін, дослідивши можливості надання матеріальної допомоги батьком на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Визначаючи розмір аліментів, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/5 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, але не довше досягнення нею двадцяти трьох років, такий розмір аліментів є належним захистом прав дочки сторін та не ставить платника аліментів у скрутне для нього становище.
На думку суду, такий розмір аліментів не є завищеним в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку повнолітньої дочки сторін, вартості навчання та її життєвих потреб.
Суд зазначає, що ч.2 ст.199 СК України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн, від сплати якого при зверненні до суду була звільнена позивач.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 182, 191, 199 Сімейного кодексу України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 268, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки яка продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/5 частину з усіх його доходів щомісяця в рахунок стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з 11.07.2019 року до припинення дитиною навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: Ю.С.Мицик