вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2020 р. Справа№ 910/22710/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Верховця А.А.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк», заявник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2019
у справі №910/22710/17 (суддя - Чеберяк П.П.)
за заявою АТ «Сбербанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна агропродовольча компанія» (далі - ТОВ «Східна агропродовольча компанія», боржник)
про банкрутство
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.03.2020
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/22710/17 про банкрутство ТОВ «Східна агропродовольча компанія», визнано розмір вимог ініціюючого кредитора АТ «Сбербанк» в розмірі 579 297 850, 54 грн, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Приходька Д.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2019 задоволено клопотання розпорядника майна боржника, затверджено звіт арбітражного керуючого Приходька Д.В. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат у процесі розпорядження майном за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 136 258, 91 грн.
Ухвала мотивована тим, що клопотання арбітражного керуючого є обґрунтованим, звіт подано відповідно до закону.
В силу положень ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КПзБ) ст. 255 ГПК України вказане судове рішення підлягає апеляційному оскарженню.
Не погодившись з прийнятим рішенням, 20.01.2020 АТ «Сбербанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання арбітражного керуючого відмовити.
Ключовим аргументом апеляційної скарги є:
- звіт арбітражного керуючого не був погоджений і схвалений комітетом кредиторів.
Арбітражний керуючий подав відзив на апеляційну скаргу АТ «Сбербанк».
Ключовим аргументом якого є:
- звіт подано відповідно до закону.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 вказана апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Верховець А.А., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Інші учасники апеляційного провадження не скористалися правом, визначеним ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
21.10.2019 набрав чинності КзПБ, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ухвала, яка є предметом апеляційного перегляду постановлена 16.12.2019 - тобто після набрання чинності КзПБ, тому відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ, суд першої інстанції мав керуватися саме нормами кодексу.
Так, положеннями ч. 2 ст. 30 КзПБ, зокрема, передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого становить три мінімальні заробітні плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 34 КзПБ заявник (ініціюючий кредитор) здійснює авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень.
Враховуючи вказані норми КзПБ та враховуючи те, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за підсумками процедури розпорядженням майном не подавався на розгляд комітету кредиторів боржника (про що зазначав банк в апеляційній скарзі, та сторони підтвердили в судовому засіданні 18.03.2020) стягненню з ініціюючого кредитора на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому підлягають 22 338 грн (7 446*3).
Щодо грошової винагороди арбітражному керуючому за період з вересня 2018 по липень 2019, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України (який був чинний на час введення процедури розпорядження майном ТОВ «Східна агропродовольча компанія») процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять днів і може буди продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
Як вбачається з матеріалів справи, процедура розпорядження майном ТОВ «Східна агропродовольча компанія» тривала 600 днів.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 30 КзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Однак, з матеріалів справи та з наданих сторонами поясненнях, вбачається, що звіт арбітражного керуючого, який він надав до господарського суду про виплату йому грошової винагороди за здійснення та відшкодування витрат у процесі розпорядження майном за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 136 258, 91 грн не подавався та не був схвалений зборами кредиторів.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що відповідно до положень ст. 30 КзПБ грошова винагорода арбітражного керуючому Приходька Д.В. за період вересня 2018 по липень 2019 виконання ним повноважень розпорядника майна ТОВ «Східна агропродовольча компанія» не підлягає погашенню за рахунок коштів ініціюючого кредитора.
За встановлених вище фактичних обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та відповідно до ст. 30 КзПБ, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення про стягнення грошової винагороди арбітражному керуючому Приходька Д.В. з ініціюючого кредитора - АТ «Сбербанк» у розмірі 136 258, 91 грн, оскільки стягненню підлягає винагорода за три місяці у розмірі 22 338 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 09.12.2019 підлягає зміні, з зазначенням у п. 3 ухвали «стягнути з АТ "Сбербанк" на користь арбітражного керуючого Приходька Д.В. витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Східна агропродовольча компанія" в розмірі 22 338 грн», а апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, ст. 276, ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/22710/17 задовольнити частково.
2. П. 3 ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/22710/17 змінити.
3. Викласти п. 3 ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/22710/17 у такій редакції: «стягнути з Акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784) на користь арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича (адреса для листування: 01011, м. Київ, а/с 45; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна агропродовольча компанія" в розмірі 22 338 (двадцять дві тисячі триста тридцять вісім) грн.»
4. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 у справі №910/22710/17 залишити без змін.
4. Справу №910/22710/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді А.А. Верховець
В.О. Пантелієнко
повний текст постанови складено 24.03.20