79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" березня 2020 р. Справа №909/982/19
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Матущака О.І.,
Якімець Г.Г.,
без повідомлення учасників справи
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» б/н від 06.11.2019
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2019 суддя: Михайлишин В.В. м. Івано-Франківськ
про повернення зустрічної позовної заяви
у справі № 909/982/19
за позовом ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна», м. Івано-Франківськ
про стягнення вартості частини майна товариства,
Короткий зміст первісного позову.
12.09.2019 ОСОБА_1 звернулася в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» про стягнення вартості частини майна ТОВ «Медгал Україна» в сумі 457 089,00 грн., що становить 30% від вартості об'єкту нерухомості, яка визначена на підставі висновку комплексної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи №2717 від 21.12.2018.
Позов мотивовано тим, що при виході з ТОВ «Медгал Україна» останнім всупереч ч. 2 ст. 148 ЦК України (в редакції Закону №435-IV від 16.01.2003) не проведено з нею розрахунку вартості частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі, що становить 30%. Єдиним майновим активом відповідача є офіс, який розташований за адресою: 76019, м.Івано-Франківськ, вул. Пасічна, 38 а, офіс 6.
Правовою підставою первісного позову зазначає ст. 148, 190 Цивільного кодексу України (в редакції Закону №435-IV від 16.01.2003), ч. 1, 6-8 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 66, 139 Господарського кодексу України.
Короткий зміст зустрічного позову.
11.11.2019 ТОВ «Медгал Україна» звернулося в Господарський суд Івано-Франківської області з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна - грошових коштів у розмірі 635 650,00 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 без достатньої правової підстави зберегла 635 650,00 грн., які їй надмірно перераховані від ТОВ «Медгал Україна» при поверненні останнім фінансової допомоги отриманої в період з 27.01.2015 по 14.06.2017 на підставі договорів б/н від 28.10.2014, 02.01.2015, 12.10.2016, 01.01.2017.
Правовою підставою зустрічного позову зазначає ст. 1212 ЦК України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2019 повернуто ТОВ «Медгал Україна» зустрічну позовну заяву за вх. №22208/19 від 11.11.2019 з доданими до неї документами, всього на 77 (сімдесяти семи) аркушах на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Зазначена ухвала мотивована тим, що зустрічна позовна заява подана поза межами строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії.
Підстави і предмет первісного та зустрічного позовів є різними, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, обґрунтовані різними доказами, що свідчить про відсутність взаємної пов'язаності первісного позову із зустрічним.
Також суд першої інстанції дійшов до висновку, що зустрічна позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства, у звязку з чим не підлягає об'єднанню в одне провадження з первісним позовом виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 20, статті 21 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ТОВ «Медгал Україна» просить скасувати зазначену вище ухвалу в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Суд першої інстанції не врахував, що вирішення спору за зустрічним позовом про наявність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Медгал Україна» впливає на майновий стан останнього (у т.ч. активи і пасиви), який враховується при визначенні вартості частини майна, що є предметом спору в первісному позові.
Оскільки ОСОБА_1 є боржником ТОВ «Медгал Україна», то правовідносини, які є об'єктом дослідження в зустрічному позові, за своєю правовою природою є корпоративними (між учасником та товариством), а не такими, що виникли з інших правовідносин з фізичною особою.
У зв'язку з цим апелянт стверджує, що висновок місцевого господарського суду про те, що зустрічний позов не є взаємопов'язаний з первісним позовом, не відповідає обставинам справи, а тому ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням ч. 2 ст. 180 ГПК України.
Місцевий господарський суд залишив поза увагою те, що задоволення зустрічного позову повністю виключає обов'язок ТОВ «Медгал Україна» сплачувати ОСОБА_1 грошові кошти, які є предметом первісного позову.
Узагальнені доводи та заперечення позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач погодився з висновками місцевого господарського суду, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Зазначає, що предмети і підстави первісного та зустрічного позовів є різними, зокрема, предметом первісного позову є вимога про стягнення ринкової вартості частини у майні ТОВ «Медгал Україна», а зустрічного - стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги.
Вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги не виникають з одних правовідносин та грунтуються на різних правових підставах, обгрунтовані різними доказами.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 271 ГПК України вказана апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви розглядається без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення заявнику зустрічної позовної заяви.
Предметом апеляційного перегляду є обставини щодо наявності чи відсутності процесуальних підстав для постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.
в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
Судами встановлено, що предметом первісного позову є вимоги про стягнення 457 089,00 грн. вартості частини майна, які не виплачені ОСОБА_1 при виході з ТОВ «Медгал Україна».
Отже, первісний позов обгрунтовано порушенням корпоративних прав фізичної особи, тобто спір виник з корпоративних правовідносин.
Разом з тим, вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 без достатньої правової підстави зберегла 635 650,00 грн., які їй надмірно перераховані від ТОВ «Медгал Україна» при поверненні останнім фінансової допомоги отриманої в період з 27.01.2015 по 14.06.2017 на підставі договорів б/н від 28.10.2014, 02.01.2015, 12.10.2016, 01.01.2017.
Таким чином, спір між сторонами за зустрічним позовом виник із зобов'язальних правовідносин щодо повернення фізичною особою на користь товариства безпідставно збережених грошових коштів, тобто спір виник не із корпоративних, а зобов'язальних правовідносин, які відповідно врегульовані нормами зобов'язального права. Тому правильними є висновки суду першої інстанцїі про те, що ці обставини унеможливлюють спільний розгляд первісного та зустрічного позовів.
Задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення зустрічного позову не тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
У звязку з цим спростовуються доводи апеляційної скарги в цій частині, оскільки такі грунтуються на ототожненні взаємовиключності вимог за первісним і зустрічним позовм, та можливим зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог.
Отже, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що підстави та предмет позову за первісним та за зустрічним позовом є різними. Зокрема вимоги за первісним позовом обґрунтовані порушенням корпоративних прав, а вимоги за зустрічним позовом стосуються договірних правовідносин.
Щодо строку пред'явлення зустрічного позову, суд зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 16.10.2019. Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позов.
Із зустрічним позовом у цій справі відповідач звернувся 11.11.2019, тобто з порушенням вказаного строку.
За таких обставин строк для подання відзиву, а відтак і зустрічної позовної заяви, закінчився 15.10.2019.
Разом з тим, в заяві про поновлення строку для подачі зустрічної позовної заяви ТОВ «Медгал Україна» посилається на неотримання копії позовної заяви з додатками, що підтверджує поштовим повідомленням за №7601863419408, яке міститься у матеріалах справи та було приєднане позивачем до позовної заяви. Вказує, що про обставини справи та необхідність подачі зустрічного позову йому стало відомо за наслідком ознайомлення з матеріалами справи 04.11.2019.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний господарський суд встановив, що копія позовної заяви та додатки до неї направлені відповідачу за адресою: « 76019, вул. Пасічна, 38а, оф. 6, м. Івано-Франківськ», яка відповідає адресі, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.23,т.1).
Отже, позивач надіслав копію позовної заяви та додатків до неї за належною адресою відповідача, що підвтерджується описом вкладення та квитанцією про оплату послуг пошотового звязку (а.с.6-7,т.1).
Апеляційним госполдарським судом встановлено, що поштове відправлення №7601863419408, згідно з яким позивач направив відповідачу копію позовної заяви та додатків до неї, вручена відповідачу 21.12.2019, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У звязку з цим, факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою позивач, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав копію позовної заяви та додатків до неї за належною адресою та яка неотримана адресатом (відповідачем), залежав від волевиявлення самого адресата (відповідача), тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Зазначені причини не можуть слугувати поважною підставою для поновлення строку на подання зустрічної похзовної заяви.
Окрім того, процесуальний закон повязує початок перебігу строку на подання зустрічної позовної заяви моментом вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а не моментом отримання позовної заяви. З цих підстав, апеляційний господарський суд віхиляє доводи апелянта в цій частині.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 прийнято до розгляду первісну позовну заяву в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2019. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідач отримав вказану ухвалу суду 30.09.2019.
11.11.2019 від відповідача у справі - ТОВ «Медгал Україна» надійшла зустрічна позовна заява про стягнення безпідставно набутого майна - грошових коштів у розмірі 635 650, 00 гривень на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що звернення з зустрічним позовом до суду на стадії підготовчого провадження, однак поза межами встановленого частиною восьмою статті 165 ГПК України строку для подання відзиву, не свідчить про дотримання учасником справи вимог статей 46, 180 ГПК України.
Аналогічний правовий висновок викладено в пункті 8.6 постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №922/1161/18.
Разом з цим згідно з пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як на причини пропуску строку пред'явлення зустрічного позову відповідач покликається на збір доказів, якими обгрунтовується зустрічний позов. Частинами першою, другою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.
Матеріали справи не містять клопотання скаржника про продовження встановленого судом процесуального строку для збору доказів з метою звернення до суду із зустрічною позовною заявою.
З вище викладеного і цей довід скаржника не є належним та не свідчить про існування підстав для поновлення або продовження строку для подання зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Судами встановлено також, що відповідачем пред'явлено зустрічний позов поза межами строку для подання відзиву, а також те, що підстави та предмет позову за первісним та за зустрічним позовом є різними.
Зважаючи на встановлення наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зустрічна позовна заява не пов'язана з розглядом первісного позову, що свідчить про відсутність підстав для її розгляду спільно з первісним позовом, у зв'язку з чим зустрічна позовна заява підставно повернута заявнику.
Аргументи позивача за первісним позовом про відсутність порушення норм процесуального права судом першої інстанції, відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. З цих підстав ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга про скасування ухвали- без задоволення.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала предявлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення за апелянтом судового збору в розмірі 1921,00 грн., який сплачений згідно з квитанцією про сплату за № 55134 від 06.12.2019.
Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медгал Україна" б/н від 06.11.2019 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2019 у справі №909/982/19 залишити без змін.
Судовий збір в розмірі 1921,00 грн. покласти за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя: Бойко С.М.
Судді: Матущак О.І.
Якімець Г.Г.