24 березня 2020 року
Київ
справа №240/2859/19
адміністративне провадження №К/9901/7886/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 240/2859/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України у якому просив: визнати протиправним і скасувати пункт 41 рішення Міністерства оборони України про відмову мені, як особі після її звільнення з військової служби за контрактом, у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням мені інвалідності 2 групи, з 03.07.2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчих сил ООН, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.11.2018 року №117; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити мені, як особі після її звільнення з військової служби за контрактом, одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, з 03.07.2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчих сил ООН, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017 року, відповідно до статей 16-16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" N 2011 -XII в редакції Закону України від 06.12.2016 р. N 1774Л/ІІІ (набув чинності з 01.01.2017 року) та пункту 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 червня 2018 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням із 03.07.2017 другої групи інвалідності, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України в частині прийняття рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав зміни групи інвалідності понад дворічний термін та встановлення первинної інвалідності до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Прийнято в цій частині рішення, яким Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 червня 2018 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням із 03.07.2017 другої групи інвалідності, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів”.
Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, згідно з приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами “а”-“г” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з тим, за змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених п.п. “а-г” п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.
Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 240/2859/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду