23 березня 2020 року
Київ
справа №826/9775/17
адміністративне провадження №К/9901/6257/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Щиголя Миколи Вікторовича в інтересах Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №826/9775/17 за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною і скасування постанови АА №002569 від 13 липня 2017 року,
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - "ДП "МА"Бориспіль") звернулося в суд з позовом до Державної авіаційної служби України.
Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 22 серпня 2019 року позов задовольнив, а саме:
- визнав протиправною та скасував постанову Державної авіаційної служби України АА №002569 про накладення на ДП "МА"Бориспіль" штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13 липня 2017 року.
Це рішення Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 28 січня 2020 року скасував. Ухвалив нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову ДП "МА"Бориспіль".
3 березня 2020 року адвокат Щиголь Микола Вікторович в інтересах ДП "МА"Бориспіль" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №826/9775/17.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Скаржник у касаційній скарзі вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму права щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17 березня 2020 року №320/1111/19.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, скаржнику потрібно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги приведеної у відповідність переліченим вище вимогам КАС України, зазначивши конкретну норму права щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду і надати її копії з додатками відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу адвоката Щиголя Миколи Вікторовича в інтересах Державного підприємства "Міжнародний аеропорт"Бориспіль" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі №826/9775/17 залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду