справа№1340/4585/18
18 березня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення процесуального строку та заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності в адміністративній справі № 1340/4585/18 за позовом ОСОБА_1 до військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправними рішень та дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до військової прокуратури Західного регіону України, в якому просив:
- Визнати протиправним рішення та дії військової прокуратури Західного регіону України про нарахування і виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2014 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік в розмірах, менших ніж грошове забезпечення за грудень 2014 року;
- Зобов'язати військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі грошового забезпечення за грудень 2014 року;
- Зобов'язати військову прокуратуру Західного регіону України здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 рік в розмірі грошового забезпечення за грудень 2014 року;
- Визнати протиправним бездіяльність та рішення військової прокуратури Західного регіону України про не нарахування і невиплату позивачу в грудні 2015 року матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік;
- Зобов'язати військову прокуратуру Західного регіону України нарахувати і виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік в розмірі грошового забезпечення за грудень 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вересня 2014 року позивач проходив військову службу у військовій прокуратурі Західного регіону України.
У грудні 2014 року та грудні 2015 року військовою прокуратурою Західного регіону України позивачу як військовослужбовцю надавались щорічні відпустки за 2014 та 2015 роки, у зв'язку з чим позивачу повинні були бути надані матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань в розмірі грошового забезпечення відповідно за грудень 2014 року та грудень 2015 року.
Також позивачем подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду та визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, яка мотивована тим, що лише у вересні 2018 року з відповіді військової прокуратури Західного регіону України від 6 вересня 2018 року за вих. № 18/2-183вих18, позивач дізнався про нараховані і виплачені йому щорічно матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішений соціально-побутових питань, аналізом яких і співставленням з відомостями про грошове забезпечення отримав в певній мірі достовірну інформацію про наявні порушення своїх прав на належне грошове забезпечення.
Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, яка мотивована тим, що обставини, про які зазначає позивач були відомі та могли бути відомі під час перебування ОСОБА_1 на посаді першого заступника військового прокурора Західного регіону України, за яким був закріплений обов'язок відповідальності за стан організації роботи з питань відділу фінансування та бухгалтерського обліку, що підтверджується наказами про розподіл обов'язків між керівниками військової прокуратури Західного регіону України 2014 та 2015 років.
Водночас, у період з 14 січня 2015 року по 23 березня 2015 року ОСОБА_1 тимчасово виконував обов'язки військового прокурора Західного регіону України, що підтверджує підпорядкування та координування діяльністю усіх відділів прокуратури регіону, що підтверджується наказами Генерального прокурора України.
Окрім цього, 26.09.2016 військовим прокурором західного регіону України та начальником відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури регіону видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за період з 03.09.2014 по 31.08.2016 для пред'явлення до управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі міста Львова, що свідчить про обізнаність позивача про розмір свого грошового забезпечення та відповідно і наявність в останнього можливості дізнатись про свої одноразові грошові виплати (матеріальні допомоги).
Відповідач просив залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправних рішень (дій), бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій, у зв'язку із пропущенням строків звернення до адміністративного суду з даним позовом.
При постановлені ухвали судом враховано наступне:
Згідно ст. 122 КАС України:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 123 КАС України:
1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що після залишення позову без руху позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка мотивована тим, що позивач про порушення на його думку прав та інтересів він дізнався лише після 6 вересні 2018 року з відповіді військової прокуратури Західного регіону України від 6 вересня 2018 року за вих. № 18/2-183вих18, а до суду із вказаним позовом звернувся 04.10.2018 року, тобто в межах місячного строку звернення до суду.
Судом з врахування вказаного відкрито провадження у справі, оскільки підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, не встановлено.
Суд зазначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
По суті предметом спору є невиплата позивачу матеріальної допомоги.
Судом в судовому засіданні на підставі доказів у справі, пояснень сторін їх представників не встановлено обов'язку позивача (не зважаючи на посади які він обіймав протягом спірного періоду) дізнаватися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів щодо предмету спору.
Відповідно при вирішенні вказаного питання, суд виходить із наданих позивачем пояснень та доказів щодо моменту коли він дізнався про спірне порушення, а саме у вересні 2018 року, які відповідачем не спростовані жодними належними та допустимим доказами, та вважає, що позивачем не пропущений місячний строк звернення до суду.
З цих же підстав судом не враховуються аргументи відповідача щодо залишення позову без розгляду.
Крім цього суд зазначає, що позиція суду по суті узгоджується із позицією ВПВС від 22.01.2020 року у справі № 9901/518/19.
Таким чином, заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки на думку суду позивачем не пропущений строк звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 157, 240, 248, 256, підп.15.5. п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена в повному обсязі 23.03.2020 року.
Суддя Гавдик З.В.