Україна
про повернення позовної заяви
23 березня 2020 р. Справа № 520/3662/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61024, м.Харків, вул. Студентська, 5/6), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ідентифікаційний код 38750239) про скасування постанов ,-
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Конюхової В.А. від 14 березня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору (ВП 42436504),
- визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Конюхової В. А про відкриття виконавчого провадження від 07 березня 2014 року ВП 42433076,
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (м.Харків) від 28 лютого 2020 року Івченко Д.Ю. про відкриття виконавчого провадження за ВП 61414003;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (м.Харків) від 28 лютого 2020 року Івченко Д.Ю. про арешт майна боржника ВП 61413860,
- визнати протиправною та скасувати постанову від 28 лютого 2020 року Івченко Д.Ю. державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (м.Харків) Івченко Д.Ю. про арешт майна боржника ВП 61414003;
- визнати протиправною та скасувати постанову 03 березня 2020 року що винесена Державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (м.Харків) Гордійчук Веронікою Сергіївною про об'єднання виконавчих провадження №61414003 у зведене виконавче провадження №61439986.
При з'ясуванні питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються постанови Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків):
про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014р. ВП № 42433076, щодо виконання судового наказу № 922/754/13-г, виданого 09.01.2014 Господарським судом Харківської області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 866 681,14 грн.
про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.03.2014р. ВП № 42436504, щодо стягнення з ФОП ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 866,68 грн., в зв'язку з виконанням наказу № 922/754/13-г, виданого 09.01.2014р. Вищим господарським судом України про стягнення з ОСОБА_3 судового збору в розмірі 8666,81 грн.
про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2020р. ВП № 61414003, щодо виконання постанови № 42433076 від 14.03.2014р. про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 86668,11 грн.
про арешт майна боржника від 28.02.2020 ВП № 61413860;
про арешт майна боржника від 28.02.2020р. ВП № 61414003;
про об'єднання виконавчих провадження у зведене виконавче провадження від 03.03.2020р. ВП №61414003, щодо об'єднання виконавчих провадження №61414003 у зведене виконавче провадження №61439986.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 2 ст. 74 Закону України № №1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, за правилами адміністративного судочинства належить розглядати позовні заяви щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З аналізу наведених положень вбачається, що нормами ГПК України встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб при виконанні судового рішення, ухваленого відповідно до норм ГПК України.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів не належать справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців та іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих господарськими судами.
Оскільки, позивачем крім іншого, в даному позові оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2014р. ВП № 42433076, щодо виконання судового наказу № 922/754/13-г, виданого 09.01.2014 Господарським судом Харківської області про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 866 681,14 грн., то в даному випадку законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та ця позовна вимога має розглядатись в порядку господарського судочинства судом який видав виконавчий документ.
Отже, в даному випадку позивачем об'єднано в одну позовну заяву кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, господарського та адміністративного, що є порушенням вимог ч. 6 ст. 21 та ч. 4 ст. 172 КАС України.
Враховуючи положення частини 1 статті 171 КАС України суд приходить до висновку про неможливість об'єднання таких вимог в одній позовній заяві та спільний розгляд позовних вимог позивача в даній адміністративній справі.
Відтак, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ч. 1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Підстав для застосування положень статті 172 КАС України судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, на підставі положень пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, 171,248, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61024, м.Харків, вул. Студентська, 5/6), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ідентифікаційний код 38750239) про скасування постанов - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Рубан В.В.