про роз'яснення судового рішення
м. Вінниця
24 березня 2020 р. Справа № 120/1286/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення ухвали суду в адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )
до: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича (РНОКПП: 3103115275, адреса: вул. Дмитрівська, 35-В, Шевченківський район, м. Київ, 01054)
про: визнання протиправними дій та бездіяльності,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича (РНОКПП: 3103115275, адреса: вул. Дмитрівська, 35-В, Шевченківський район, м. Київ, 01054) про визнання протиправними дій та бездіяльності.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року ВП № 60946312 про арешт коштів боржника та зобов'язання банківських установ згідно з переліком, визначеним у постанові про арешт коштів боржника від 08.01.2020 року, зокрема, ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299; АБ "Укргазбанк", МФО 320478: ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 300465; філія Вінницьке обласне відділення АТ "Ощадбанк", МФО 302076; АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335; АБ "Кліринговий дім", МФО 300647, відновити операції за рахунками клієнта - АТ "Вінницягаз", у тому числі, АТ "Банк Кліринговий Дім" (№ НОМЕР_2 та № НОМЕР_3) та філія-Вінницьке обласне відділення АТ "Ощадбанк" (НОМЕР_4 до набрання законної сили рішенням по справі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року ВП № 60946312 про арешт коштів боржника - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" до набрання законної сили судовим рішенням у справі. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви.
24.03.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про роз'яснення ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року в частині юридичних наслідків зупинення дії постанови приватного виконавця, а саме:
- чи вірно розуміти зміст ухвали як необхідність припинення практичної реалізації постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 60946312;
- чи вірно розуміти зміст ухвали як тимчасове припинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 60946312, внаслідок такого зупинення, що дозволяє банківським установам відновлювати операції за рахунками клієнта/коррахунками банку.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача у порядку письмового провадження. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши обґрунтованість ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року у межах доводів та вимог поданої заяви, суд враховує наступне.
Згідно з частиною першою, другою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведеного у частині першій статті 254 КАС України законодавчого припису, суд доходить висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Таким чином, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Як встановлено вище, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року зупинено дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року ВП № 60946312 про арешт коштів боржника - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з положеннями статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону № 1404-VIII.
Пунктом восьмим розділу VIII Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Таким чином, зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року ВП № 60946312 про арешт коштів боржника, відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року, означає припинення практичної реалізації даної постанови (зупинення її виконання) виконавцем та будь-якими іншими третіми особами.
Стосовно того, чи вірно розуміти зміст ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року як тимчасове припинення дії вищевказаної постанови, внаслідок такого зупинення, що дозволяє банківським установам відновлювати операції за рахунками клієнта/коррахунками банку, суд зазначає про наступне.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (далі - Інструкція), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).
Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.
Банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.
Згідно з пунктами 9.3, 9.4 Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.
Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на підставі постанови виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до пункту 9.6 цієї глави.
Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.
Водночас абзац перший пункту 9.11 Інструкції передбачає, що банк здійснює зняття арешту з коштів за постановою виконавця про зняття арешту з коштів, прийнятою відповідно до законодавства України, за рішенням суду, ухвалою слідчого судді, суду або постановою прокурора, які доставлені до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу, або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.
Отже, арешт коштів на рахунках клієнта у банка накладається на підставі відповідної постанови виконавця та може бути зняти зокрема на підставі ухвали суду. А відтак, зупинення дії постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника дозволяє банківським установам відновлювати операції за рахунками клієнта/коррахунками банку.
Оскільки дія постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року ВП № 60946312 про арешт коштів боржника, зупинена ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року, тобто припинилася практична реалізація даної постанови (зупинилось її виконання) виконавцем та будь-якими іншими третіми особами, у тому числі банками, суд доходить висновку, що банківські установи мають право відновлювати операції за рахунками клієнта/коррахунками банку.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює, що зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року ВП № 60946312 про арешт коштів боржника, згідно з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року, дозволяє банківським установам відновлювати операції за рахунками клієнта/коррахунками банку.
Таким чином, заява позивача про роз'яснення ухвали суду про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256 КАС України, суд
Заяву позивача про роз'яснення ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року задовольнити.
Роз'яснити, що зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року у виконавчому провадженні № 60946312 про арешт коштів боржника, згідно з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року, означає припинення практичної реалізації даної постанови (зупинення її виконання) виконавцем та будь-якими іншими третіми особами.
Роз'яснити, що зупинення дії постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича від 08.01.2020 року у виконавчому провадженні № 60946312 про арешт коштів боржника, згідно з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року, дозволяє банківським установам відновлювати операції за рахунками клієнта/коррахунками банку.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено: 24.03.2020 року
Суддя Чернюк Алла Юріївна