нп 2/490/1511/2020 Справа № 490/8705/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 лютого 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Дудник Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
03.10.2019 року позивач звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просить визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . В Обгрунтування позову посилається на те, що вона є власником житлового будинку за вищезазначеною адресою. Відповідач є онукою позивача та зареєстрована в даному будинку, проте з 2013 році фактично в ньому не проживає по теперішній час. Позивач не зверталась до відповідача з проханням, що остання добровільно виписалась з будинку, оскільки не знає місце її проживання на теперішній час.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.10.2019 року вищезазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, яке ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного повадження.
Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом через оголошення на офіційному сайті суду.
12.02.2020 року до канцелярії суду надійшли пояснення від ОСОБА_3 , в яких вона зазначає, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 та є сусідкою позивача. Відповідач протягом 8-9 років не проживає з бабусею, оскільки після одруження відповідач переїхали жити до Польщі.
12.02.2020 року до канцелярії суду надійшли пояснення від ОСОБА_4 , в яких він зазначає, що є сусідом позивача. Відповідача за адресою проживання позивача він не бачив з 2013 року, а до цього вона навістила бабусю. В 2013 році відповідач переїхали до Польщі.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 вересня 2002 року державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори Бороздіною О.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-369.
З Довідки № 524/4 від 26.09.2019 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 - власник; ОСОБА_5 - син; ОСОБА_6 - онука.
У Акті про не проживання від 26.09.2019 року, сусіди ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 підтвердили факт не проживання відповідача за вищезазначеною адресою.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сімї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України в справі №688/63/15-ц, у справі №6-709цс16 положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жилого приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин в будь-який час.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що є підстави для визнання відповідача такою, що втратила право користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 280, 281, 284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 05 березня 2020 року.
СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО