Справа № 467/285/20
1-в/467/71/20
18.03.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України,-
Засуджений ОСОБА_3 звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області із клопотанням, яким поросив зарахувати строк його попереднього ув'язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, виходячи із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, за період з 18 липня 2017 року по 06 червня 2018 року, тобто за 11 місяців та 18 днів.
Сам засуджений у судове засідання не прибув, так як відбуває покарання в Державній установі «Арбузинська виправна колонія № 83», про його дату, час і місце повідомлений належним чином, що підтверджується його розпискою, наявною у матеріалах справи.
Прокурор та представник Арбузинської ВК № 83 в судове засідання також не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча належно були повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання засудженого.
Та з огляду на положення ч.5 ст. 539 КПК України суд не вбачав об'єктивних перешкод для розгляду клопотання по суті за відсутності учасників судового провадження, оскільки останні про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належно, у той час, як їх явка судом обов'язковою не визнавалась.
Тому, суд, дослідивши матеріали особової справи засудженого, перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного на його розгляд клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Метою попереднього ув'язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення ( ст. 2 Закону України «Про попереднє ув'язнення»).
У свою чергу, підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, що прямо визначено ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Тобто, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм, можна зробити висновок, що попереднє ув'язнення починається з моменту затримання особи і закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
У даному випадку, судом було установлено, що ОСОБА_3 було затримано 18 липня 2017 року на підставі ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 18 липня 2017 року, якою йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ( а.о.с. 1-4).
Вироком Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 71 того ж Кодексу до 4 років 1 місяця позбавлення волі.
При цьому, до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ізмаїльського районного суду Одеської області від 22 листопада 2016 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 того ж Кодексу звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Таким чином, заходи попереднього ув'язнення у провадженні за вироком Ізмаїльського районного суду Одеської області від 22 листопада 2016 року відносно ОСОБА_3 не застосовувались. Принаймні, у матеріалах його особової справи відомості про це відсутні.
А за вироком Кілійського районного суду Одеської області у строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 18 липня 2017 року ( з моменту затримання) із розрахунку день за день (згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», який набрав чинності 21 червня 2017 року).
Цей вирок набрав законної сили 31 серпня 2017 року ( а.о.с. 20).
21 червня 2017 року набрав чинності Закон № 2046-VIII, яким знову змінено ч. 5 ст. 72 КК України та цю норму викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Проте, цим вироком ОСОБА_3 було засуджено за злочин, учинений ним 11 квітня 2017 року.
А як указала Велика Палата Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
26 листопада 2015 року було прийнято Закон № 838-VIII.
Цим Законом було змінено ч. 5 ст. 72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, період з 18 липня 2017року (з дня затримання) по 31 серпня 2017 року (по день набрання вироком законної сили включно) є строком попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні і підлягав зарахуванню із розрахунку день за два.
В подальшому, ОСОБА_3 був засуджений вироком Кілійського районного суду Одеської області від 29 вересня 2017 року за ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1,4 ст. 70 того ж Кодексу до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
При цьому, у строк відбування покарання за цим вироком, на підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано період з моменту взяття під варту і до дня приведення даного вироку до виконання.
Цей вирок набрав законної сили 31 жовтня 2017 року ( а.о.с.29).
Відповідно до ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2017 року початок строку покарання за цим вироком належало обчислювати з моменту набрання ним законної сили та звернення до виконання, а відбуте до цього моменту покарання за вироком Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року слід зарахувати до строку відбування покарання за цим вироком на підставі ч.5 ст. 72 КК України, тобто день за день.
Проте, суд не виявив достовірних відомостей, які б свідчити про те, що в рамках цього кримінального провадження до ОСОБА_3 застосовувались заходи попереднього ув'язнення, у тому числі й щодо періоду такого ув'язнення, зокрема, у виді тимчасового залишення в установі попереднього ув'язнення (СІЗО) на час розгляду кримінального провадження.
В подальшому, на підставі ухвали Ізмаїльського районного суду Одеської області від 17 січня 2018 року ОСОБА_3 етаповано до Ізмаїльської установи виконання покарань УДПтС України в Одеській області (№22) для забезпечення участі в судовому засіданні 26 лютого 2018 року.
Проте, достовірних даних про те, скільки ОСОБА_3 пробув у вказаній установі і з якою метою, матеріали особової справи не містять.
Вироком Ізмаїльського районного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року ОСОБА_3 було засуджено за ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі.
У строк відбування покарання зараховано тримання під вартою 60 днів, а саме : з 10 грудня 2016 року по 09 лютого 2017 року, а саме строк ухвалено рахувати з 24 квітня 2918 року.
Відомостей про цей період попереднього ув'язнення матеріали особової справи засудженого не містять, а вирок набрав законної сили 25 травня 2018 року ( а.о.с.40).
Інакше кажучи, відповідного судового рішення про переведення/тимчасове залишення засудженого в у станові попереднього ув'язнення, у матеріалах особової справи не має, а робити висновок про період попереднього ув'язнення в рамках останніх двох кримінальних провадження, лише на самих супровідних листах не є можливим і суттєвим ступенем достовірності.
При цьому, із ухвали Ізмаїльського районного суду Одеської області від 17 січня 2018 року чітко не вбачається, що ОСОБА_3 на її підставі був переведений на весь час розгляду кримінального провадження, так як вона містить дату щодо його участі в судовому засіданні лише 26 лютого 2018 року.
Водночас, ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2019 року засудженому ОСОБА_3 було зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 24 квітня 2018 року по 25 травня 2018 року із розрахунку день за два.
При цьому, будь - яких інших достовірних відомостей, які б свідчили про необхідність зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання із розрахунку день за два суд за наслідками вивчення матеріалів особової справи засудженого суд не установив.
Таким чином, зарахуванню у строк відбування покарання на підставі ч.5 ст. 72 КК України підлягає строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 із 18 липня 2017 року ( з моменту затримання) по 31 серпня 2017 року ( по день набрання вироком законної сили включно), тобто в рамках кримінального провадження, за результатами розгляду якого було ухвалено вирок Кілійського районного суду Одеської області від 31 липня 2017 року, так як цей період не охоплений зарахуваннями із розрахунку день за два, які мали міс це раніше стосовно ОСОБА_3 .
Як наслідок, клопотання засудженого підлягає до часткового задоволення.
Тому на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 -372, 357, 539 КПК України, суд,-
Клопотання засудженого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Засудженому ОСОБА_3 зарахувати у строк відбування покарання у виді позбавлення волі термін його попереднього ув'язнення із 18 липня 2017 року по 31 серпня 2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з моменту її оголошення через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1