Справа № 761/5114/19
Провадження № 2/761/927/2020
11 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Пірак М.В.,,
за участі
представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , Громадської організація «Центр демократії та верховенства права» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,
Представник ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі інтернет на веб-сайті https // mediarada . org /ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 викладено інформаційний матеріал , який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_3 » протягом ІНФОРМАЦІЯ_6 у вигляді висновку так званої Незалежної медійної ради, що містить негативну недостовірну інформацію про ОСОБА_6 . В даному інформаційному матеріалі, зокрема, значиться: «Надалі Незалежна медійна рада воліє перейти до аналізу висловлювань, які, на її думку, розпалюють національну ворожнечу та ненависть…» « Так ОСОБА_12 та ОСОБА_9 у цих передачах називають спікера Парламенту ОСОБА_10 ідеологом вбивств в Одеському будинку профспілок, а також порівнюють його з нацистами, що розстрілювали євреїв в Бабиному Яру. Фактично, такі висловлювання є нічим іншим, як звинуваченнями у сповідуванні нацистської ідеології паном ОСОБА_10 »; «… у цих висловах є пряме звинувачення у вчиненні особою найсерйозніших злочинів. Ототожнення когось із нацистами т фашистами є таким, що розпалює ворожнечу…»; «… такі висловлювання загрожують внутрішніми протистояннями в Україні, посиленням фізичного тиску на телеканали, а також загрожують більшим розколом населення. Такий розбрат може призвести до негативних наслідків для демократичного суспільства та спричинити його розвал»; « ОСОБА_12 є основним фігурантом і щодо порушення іншої норми законодавств - а саме заборони популяризації чи пропаганди органів держави агресора та інших окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України»; «…він стверджує, що світ не визнає Російську Федерацію як агресора, стверджує про недоведеність присутності російських військових сил на Донбасі - а далі каже про те, що Росія захищає свої інтереси. Такі висловлювання мають ознаки виправдання дій Росії на території України, а тому Незалежна медійна рада вбачає у трансляції цих двох передач ознаки порушення телеканалом « NewsOne»заборони на трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визначають правомірною окупацію території України». Представник позивача зазначає, що поширена за посиланням сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 інформація про : те, що позивач в рамках передачі Live та «Український формат », що транслювались 5 вересня 2018 р. на телеканалі NewsOne, називає спікера Парламенту ОСОБА_10 ідеологом вбивств в одеському будинку профспілок та порівнює його з нацистами, що розстрілювали євреїв в Бабиному Яру; те, що висловлювання позивача в рамках передачі Live, що транслювалась ІНФОРМАЦІЯ_9 о 19:51 на телеканалі NewsOne, є звинуваченням у сповіданні нацистської ідеології спікером Парламенту ОСОБА_10 ; те, що у словах позивача в рамках передачі Live , що транслювалась ІНФОРМАЦІЯ_9 о 19:51 на каналі NewsOne є пряме звинувачення у вчиненні спікером Парламенту ОСОБА_10 найсерйозніших злочинів; те, що вислови позивача в рамках передачі Live , що транслювалась ІНФОРМАЦІЯ_9 о 19:51 на каналі NewsOne, призводять до розпалювання ворожнечі, загрожують внутрішніми протистояннями в Україні, посиленням фізичного тиску на телеканали, а також загрожують більшим розколом населення; те, що вислови позивача в рамках передачі Live , що транслювалась ІНФОРМАЦІЯ_9 о 19:51 на каналі NewsOne, можуть призвести до негативних наслідків для демократичного суспільства та спричинити його розвал; те, що у зв'язку з висловами позивача в рамках передачі «Великий вечір» від ІНФОРМАЦІЯ_8 та передачі «Суб'єктивні підсумки» від ІНФОРМАЦІЯ_10, що транслювались на телеканалі NewsOne, позивач є основним фігурантом щодо порушення норм законодавства щодо заборони популяризації чи пропаганди органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію територію України; те, що висловлювання позивача в рамках передачі «Великий вечір» від ІНФОРМАЦІЯ_8 та передачі «Суб'єктивні підсумки» від ІНФОРМАЦІЯ_10, що транслювались на телеканалі NewsOne мають ознаки виправдання дій Росії на території України, а вказані передачі за участі позивача на телеканалі NewsOne містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію України; те, що висловлювання позивача в рамках передачі Live від ІНФОРМАЦІЯ_9, передачі «Великій вечір» від ІНФОРМАЦІЯ_8 та передачі «Суб'єктивні підсумки» від ІНФОРМАЦІЯ_10, що транслювались на телеканалі NewsOne розпалюють національну ворожнечу та ненависть є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, а відтак підлягають спростуванню. Спростування недостовірної інформації є одним з найбільш поширених та ефективних засобів захисту порушеного права на повагу до честі, гідності та недоторканості ділової репутації фізичної особи. Поширена інформація є такою, що абсолютно не відповідає дійсності. Вислови позивача перекручено, позивачем не було здійснено порівнянь, зазначених у інформаційному матеріалі. Відсутні у висловах позивача і звинувачення на адресу ОСОБА_10 . Також не відповідають дійсності і висновки відповідачів щодо ворожнечі, тиску та загрозами ще більшого розколу населення. Вислови позивача щодо держави - агресора не містять популяризацію і виправдання дій Росії і не виправдовують чи визнають правомірною окупацію територій України, не розпалюють національну ворожнечу та ненависть. При цьому викладена інформація є по відношенню до позивача негативною, враховуючи її загальний контекст, характер використаних мовностилістичних засобів. Вислови, які наявні у інформаційному матеріалі, містять фактичні дані, які можуть бути перевірені, і в той же час не містять жодних мовно - стилістичних засобів, які б вказували на їхній оціночний характер. Отже, оспорювані вислови відповідачів не підпадають під ознаки оціночних суджень та висловлювань, а є твердженнями про факти, яких у дійсності не існували. Факт поширення недостовірної, негативної інформації щодо ОСОБА_6 здатен викликати до нього недовіру та неповагу, є принизливим для честі і людської гідності позивача. Позитивна ділова репутація ОСОБА_6 підтверджується видатними результатами у спорті, у бізнесі та політиці, політичній службі. Такі відомості є загальновідомими і не підлягають доведенню. Розміщений інформативний матеріал, який не відноситься до жодного виду експертиз був складений від імені Незалежної медійної ради, яка не має статусу юридичної особи, отже його авторами є підписанти: ОСОБА_7 - голова НМР та ОСОБА_5 - секретар НМР. Власником веб-сайту https //mediarada.org/ua , де було розміщено висновок з оспорюванню інформацією, є Громадська організація «Центр демократії та верховенства права». За таких обставин представник позивача просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_6 на повагу до честі,гідності та недоторканості ділової репутації інформацію, а саме: «Надалі Незалежна медійна рада воліє перейти до аналізу тих висловлювань, які, на її думку,розпалюють національну ворожнечу і ненависть…» «Так, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 у цих передачах називають спікера Парламенту ОСОБА_10 ідеологом вбивств в Одеському будинку профспілок, а також порівнюють його з нацистами, що розстрілювали євреїв в Бабиному Яру. Фактично, такі висловлювання є нічим іншим, як звинуваченнями у сповідуванні нацистської ідеології паном ОСОБА_10 »; «… у цих висловах є пряме звинувачення у вчиненні особою найсерйозніших злочинів. Ототожнення когось із нацистами т фашистами є таким, що розпалює ворожнечу…»; «… такі висловлювання загрожують внутрішніми протистояннями в Україні, посиленням фізичного тиску на телеканали, а також загрожують більшим розколом населення. Такий розбрат може призвести до негативних наслідків для демократичного суспільства та спричинити його розвал»; « ОСОБА_12 є основним фігурантом і щодо порушення іншої норми законодавств - а саме заборони популяризації чи пропаганди органів держави агресора та інших окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України»; «…він стверджує, що світ не визнає Російську Федерацію як агресора, стверджує про недоведеність присутності російських військових сил на Донбасі - а далі каже про те, що Росія захищає свої інтереси. Такі висловлювання мають ознаки виправдання дій Росії на території України, а тому Незалежна медійна рада вбачає у трансляції цих двох передач ознаки порушення телеканалом « NewsOne»заборони на трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визначають правомірною окупацію території України», оприлюднену та поширену відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі інтернет на веб-сайті https //mediarada. org /ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язати ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та Громадську організацію «Центр демократії та верховенства права» протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ними інформацію, а саме: «Надалі Незалежна медійна рада воліє перейти до аналізу тих висловлювань, які, на її думку,розпалюють національну ворожнечу і ненависть…» «Так, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 у цих передачах називають спікера Парламенту ОСОБА_10 ідеологом вбивств в Одеському будинку профспілок, а також порівнюють його з нацистами, що розстрілювали євреїв в Бабиному Яру. Фактично, такі висловлювання є нічим іншим, як звинуваченнями у сповідуванні нацистської ідеології паном ОСОБА_10 »; «… у цих висловах є пряме звинувачення у вчиненні особою найсерйозніших злочинів. Ототожнення когось із нацистами т фашистами є таким, що розпалює ворожнечу…»; «… такі висловлювання загрожують внутрішніми протистояннями в Україні, посиленням фізичного тиску на телеканали, а також загрожують більшим розколом населення. Такий розбрат може призвести до негативних наслідків для демократичного суспільства та спричинити його розвал»; « ОСОБА_12 є основним фігурантом і щодо порушення іншої норми законодавств - а саме заборони популяризації чи пропаганди органів держави агресора та інших окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України»; «…він стверджує, що світ не визнає Російську Федерацію як агресора, стверджує про недоведеність присутності російських військових сил на Донбасі - а далі каже про те, що Росія захищає свої інтереси. Такі висловлювання мають ознаки виправдання дій Росії на території України, а тому Незалежна медійна рада вбачає у трансляції цих двох передач ознаки порушення телеканалом « NewsOne » заборони на трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визначають правомірною окупацію території України» шляхом розміщення у верхній частині головної сторінки веб-сайту https // mediarada .org /ua повідомлення такого змісту: «Спростування. Ми, голова Незалежної медійної ради ОСОБА_18 та секретар Незалежної медійної ради ОСОБА_17 повідомляємо, що поширена нами інформація, яка міститься в матеріалі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » протягом ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, про те, що ОСОБА_12 звинувачує спікера Парламенту ОСОБА_10 у вчиненні найсерйозніших злочинів, називає його ідеологом вбивств в Одеському будинку профспілок, який сповідує нацистську ідеологію та порівнює його з нацистами; вислови ОСОБА_15 призводять до розпалювання ворожнечі, загрожують внутрішнім протистоянням в Україні, посиленням фізичного тиску на телеканали, а також загрожують більшим розколом населення, можуть призвести до негативних наслідків для демократичного суспільства та спричинити його розвал, містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України, є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності»; стягнути у різних частинах з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та Громадської організації «Центр демократії та верховенства права» на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1536 грн.80 коп., а також понесені ним витрати, пов'язані із розглядом справи.
15.09.2019 р. у даній справі відкрито провадження, з урахуванням положень ст.ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Представником ГО «Центр демократії та верховенства права» подано відзив на позов. зазначено, що реалізуючи своє конституційне право на використання та поширення інформації , а також інформації, яка може становити суспільний інтерес ГО розповсюдив висновок Незалежної медійної ради - громадського моніторингового та консультативного органу. Позивач, стверджуючи, що поширена щодо нього інформація була недостовірною. не надав жодних доказів, що могли б довести наявність такого твердження. Більш того, позивач у своїй заяві не наводить конкретної інформації з наведених цитат, яка, на його думку, є недостовірною. Інформація наведена Радою є оціночним судженням, у висновку також узагальнюються вислови осіб, надається оцінка висловам позивача та роблять висновки. Громадська організація повністю відкидає твердження позивача стосовно того, що у висновку Незалежної медійної ради його було звинувачено у скоєнні злочину - зазначено лише суб'єктивну думку щодо оцінки висловлювань з точки зору українських та міжнародних стандартів, при цьому жодних тверджень або навіть пропущень про наявність складу злочину текст не містить. Також відповідачем наголошується, оскільки позивач є публічною особою, межі критики відносно нього є набагато ширшими та його може бути піддано ретельному громадському контролю. Крім того, необхідно взяти до уваги відсутність обгрунтувань порушення особистих немайнових прав позивача, доказів на підтвердження спричинення реальної а не гіпотетичної шкоди, не вказано причинно - наслідковий зв'язок між текстом висновку та шкодою, яка могла бути заподіяна.
ОСОБА_5 у відзиві на позов вказав наступне. Вказуючи на те, що відповідач є автором твору ( висновку), доказів на підтвердження такої обставини позивачем Висновки незалежної медійної ради, як свідчить їх зміст - представлені як єдина позиція цього органу, виняток може становити окрема думка члена ради. Отже, ОСОБА_5 , секретар Ради, як особа, що виконує організаційно - координаційні функції, не є належним відповідачем у справі. Юридичний статус засновників Незалежної медійної ради варто розглядати під кутом права на свободу висловлювання. Також зазначив, щодо оціночних суджень викладених у висновку щодо висловів публічної особи.
ОСОБА_7 також надала відзив на позов, де зокрема. зазначила. Незалежна медійна рада діє на підставі Положення . висновки ухвалюються шляхом головування. Голова Ради та Секретар, незалежно від їхньої позиції зобов'язані підписати таке рішення та оприлюднити. Таким чином, ОСОБА_7 не є належним відповідачем по справі. Крім того зазначила, що оспорювана інформація не містить фактичних даних. А лише оціночні судження . при цьому позивач не оспорює свої фрази, а фактично оспорює фрази, які є результатом аналізу саме його висловлювань. Тези, які позивач вважає недостовірною інформацією містять позицію, тобто оцінку певних блоків інформації і з формою викладення які на її (Ради) думку.
У відповіді на відзив ГО «Центр демократії та верховенства права» представник ОСОБА_6 наголосив, що відповідачі поширювали саме інформацію. В позові безпосередньо зазначені цитати висновку, які не є оціночними судженнями, що підтверджується наданими відеоматеріалами. Також, не дивлячись на е, що позивач є публічною особою, свобода вираження думки не є абсолютною, відповідно до рішень ЄСПЧ щодо положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідачі могли б користуватися гарантіями, передбаченими конвенцією, якби при поширюванні оспорюваної інформації вони виконали б свій обов'язок діяти добросовісно, на підставі перевірених фактів.
В запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_16 вказав щодо, що висновки ради завжди представлені як єдина позиція органу , а не особиста позиція того чи іншого члена Ради. Крім того - обов'язок доведення обставин належить позивачу, з огляду на виключення з ЦК України ч. 3 ст. 277. Також серед іншого наголосив, що позов очевидно має штучний характер.
В свою чергу у відповідь на відзив представник ГО «Центр демократії та верховенства права» наголосив, що представником позивача не вказано яка саме фраза або речення з наведених цитат висновку містить фактичні твердження про реально існуючи події. При цьому не зазначено жодних додаткових аргументів, які б спростовували доводи відповідача викладені у відзиві.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити в повному обсязі.
Представник ГО «Центр демократії та верховенства права», ОСОБА_16 просили відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу за її відсутності.
Вислухавши пояснення та доводи учасників процесу, дослідивши надані докази та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову з огляду на наступне.
Встановлено і не заперечується сторонами, що в мережі інтернет інтернет на веб-сайті https/ / mediarada.org / ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 викладено інформаційний матеріал , який має назву « ІНФОРМАЦІЯ_11» протягом ІНФОРМАЦІЯ_6 у вигляді висновку Незалежної медійної ради.
Як свідчать матеріали справи, незалежна медійна рада є постійним громадським моніторинговим та консультативним органом, який не відноситься до органів виконавчої влади і не має статусу юридичної особи.
Разом з тим, що також не заперечувалось учасниками процесу, інформаційний матеріал підписано Головою ради - ОСОБА_7 та Секретарем Ради ОСОБА_5 .
Також не заперечується учасниками процесу та обставина, що у вищезазначеному інформаційному матеріалі містять в собі фрази зазначені представником ОСОБА_6 як інформація, яка є недостовірною і має бути спростована у спосіб, вказаний в позовній заяві, а саме:
«Надалі Незалежна медійна рада воліє перейти до аналізу висловлювань, які, на її думку, розпалюють національну ворожнечу та ненависть…»
« Так ОСОБА_12 та ОСОБА_9 у цих передачах називають спікера Парламенту ОСОБА_10 ідеологом вбивств в Одеському будинку профспілок, а також порівнюють його з нацистами, що розстрілювали євреїв в Бабиному Яру. Фактично, такі висловлювання є нічим іншим, як звинуваченнями у сповідуванні нацистської ідеології паном ОСОБА_10 »;
«… у цих висловах є пряме звинувачення у вчиненні особою найсерйозніших злочинів. Ототожнення когось із нацистами т фашистами є таким, що розпалює ворожнечу…»; «… такі висловлювання загрожують внутрішніми протистояннями в Україні, посиленням фізичного тиску на телеканали, а також загрожують більшим розколом населення. Такий розбрат може призвести до негативних наслідків для демократичного суспільства та спричинити його розвал»;
« ОСОБА_12 є основним фігурантом і щодо порушення іншої норми законодавств - а саме заборони популяризації чи пропаганди органів держави агресора та інших окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України»;
«…він стверджує, що світ не визнає Російську Федерацію як агресора, стверджує про недоведеність присутності російських військових сил на Донбасі - а далі каже про те, що Росія захищає свої інтереси. Такі висловлювання мають ознаки виправдання дій Росії на території України, а тому Незалежна медійна рада вбачає у трансляції цих двох передач ознаки порушення телеканалом «NewsOne»заборони на трансляції телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визначають правомірною окупацію території України».
Згідно по положень ст.. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Положеннями ст. 27 Конституції України кожен має право на повагу його гідності.
Приписами ст. 270 ЦК України встановлені види особистих немайнових прав, зокрема, право на повагу до гідності та честі, що відповідно до вимог ст. 269 ЦК України належать фізичній особі довіку.
В свою чергу відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже підставою для задоволення позову є наявність всіх вищенаведених складових правопорушення.
Разом з тим, Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає в свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Саме такі роз'яснення надав Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».
Приписи ст. 30 Закону України «Про інформацію», також визначають, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Також у п. 21 зазначеної постанови Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення, що при розгляді такої категорії справ суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Крім того, Пленум Верховного Суду України у зазначеній постанові (п. 21) наголосив, статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
Як вбачається зі структури та змісту інформаційного матеріалу, цитати зазначені представником позивача як інформація, яка підлягає спростуванню є думками, узагальненням, оцінкою та баченням певних обставин Незалежної медійної ради внаслідок аналізу висловлювань ОСОБА_6 , які лунали на телеканалі «NewsOne» протягом ІНФОРМАЦІЯ_6.
Зазначене підтверджується тим, що безпосередньо до аналізу висловлювань позивача Незалежною медійною радою зауважено, що аналіз здійснюється на її думку. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на необхідності розрізняти твердження щодо фактів та оціночні судження.
Про неможливість довести правдивість оціночних суджень як частину фундаментального права, охопленого статтею 10 Конвенції ЄСПЛ вказує в рішенні «Лінгенс проти Австрії».
У справі «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України» Європейський суд з прав людини наголошує - щоб розрізняти твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань.
Також необхідно взяти до уваги особу позивача ОСОБА_6 , який є публічною особою, і має бути готовий, що його висловлювання будуть перебувати під ретельним громадським контролем, стати предметом публічного обговорення та бути піддані гострій критиці.
Враховуючи вищенаведене, характер інформації, яка зазначена представником позивача як така, що підлягає спростуванню, дає підстави стверджувати, що остання не є твердженням щодо фактів, а є висловлюванням оціночних суджень.
Крім того, суд має наголосити, що згідно роз'яснень, які містяться в п. 9, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у справах про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
За положеннями ст. 435 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутністю доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор.
В свою чергу ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено, що автором вважається особа, яка зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.
Разом з тим, ОСОБА_7 підписала інформаційний матеріал будучи головою Незалежної медійної ради, а ОСОБА_5 як секретар Ради.
За таких обставин, відповідачі не можуть вважатися належними, оскільки поставили свій не як фізичні особи, а як особи, які виконують свої організаційно-розпорядчі функції в Незалежній медійній раді.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,133-141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, Законом України «Про інформацію», ст.ст. 200, 269, 270,277,299 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , Громадської організація «Центр демократії та верховенства права» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.03.2020 року.
Суддя: