Справа № 761/4268/20
Провадження № 1-кс/761/2961/2020
19 лютого 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 30.12.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 191 001 000 098 34 від 15.10.2019,-
До Шевченківського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 від 30.12.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 191 001 000 098 34 від 15.10.2019.
Скарга обґрунтовується тим, що СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 120 191 001 000 098 34 від 15.10.2019за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
30 грудня 2019 року постановою слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 закрито зазначене кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Заявник вважає вказану постанову незаконною та передчасною, оскільки на його думку, слідчий перед закриттям кримінального провадження надав належної оцінки зібраним матеріалам.
Враховуючи викладене, заявник просить слідчого суддю скасувати вказану постанову в даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні заявник підтримав подану скаргу, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.
Слідчий за викликом в судове засіданн я не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що в провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 120 191 001 000 098 34 від 15.10.2019за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
30 грудня 2019 року постановою слідчого СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в місті Києві ОСОБА_5 закрито вказане кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Вказана постанова обґрунтована тим, що слідчий послався на тлумачення поняття умисного вбивства науково-практичним коментарем та виклав норми Кримінального процесуального кодексу України, не надавши відповідного аналізу фактичним обставинам справи та не співставив їх із нормативно-правовою базою для належного мотивування та обґрунтування, не надав правової оцінки зібраним доказам, у зв'язку з чим передчасно дійшов відповідного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим в даному кримінальному провадженні винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, однак зазначена постанова не містить належного обґрунтування та оцінки зібраним доказам в ході розслідування провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Othersv. Bulgaria), пп. 103 etseq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikuluv. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 etseq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gulv. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова від 30.10.2019 року про закриття кримінального провадження носить в собі формальний характер процесуального рішення без дотримання вимог п.2 ч.5 ст.110 КПК України.
За таких обставин, дана скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючисьст.ст. 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 30.12.2019 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120 191 001 000 098 34 від 15.10.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1