ун. № 759/4756/20
пр. № 3/759/2246/20
20 березня 2020 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Степанова Сніжана Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, який працює водієм у ТОВ «НВКП АвтоІР-К», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 08 березня 2020 року о 10:10 годин, ОСОБА_1 , рухаючись по автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп», 19 кілометр в місті Києві, керував транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний номер НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови державного виконавця від 23 серпня 2019 року, виконавче провадження № 59874658.
ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що не знав про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження зі стягнення аліментів, оскільки таке було відкрито на підставі судового наказу, який винесено у його відсутність, та копію якого, так само як і копію постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримував, а отримав лише 17 березня 2020 року безпосередньо у державного виконавця. Крім цього, як повідомив йому державний виконавець, постанову про відкриття виконавчого провадження йому надсилали за місцем реєстрації, де він не проживає. Крім цього зазначив, що аліменти на дитину сплачував шляхом грошових переказів за домовленістю з колишньою дружиною. Також не знав про наявність встановленого відносно нього обмеження у праві керування транспортним засобом, та дізнався про нього лише коли його зупини працівники поліції. Відразу після цього звернувся до державного виконавця та постановою останнього від 19 березня 2020 року тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом відносно нього було скасовано. Просив закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повісти, п було повідомлено 17 березня 2020 року за допомогою телефону. Крім цього мотивував клопотання про відкладення розгляду справи необхідністю оформлення правової допомоги та введенням карантину.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Крезе О.О. надав до суду заяву у якій зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня, та надав копію постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19 березня 2020 року.
Суддя вважає, що клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає виходячи з наступного. ОСОБА_1 у своєму клопотанні посилався на необхідність оформлення правової допомоги, разом з цим, до суду надійшла заява від захисника останнього - адвоката Крезе О.О., що свідчить про те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на оформлення правової допомоги. Щодо відкладення розгляду справи у зв'язку із запровадженням карантину, то ОСОБА_1 надав до суду свої пояснення по суті, з приводу протоколу, та відповідно до вимог ст. 268 КУпАП його явка не є обов'язковою, у зв'язку із чим, суддя вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Судом було досліджено наступні докази по справі: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 311184 від 08 березня 2020 року; копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 14 лютого 2020 року у виконавчому провадженні № 59874658; копію постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19 березня 2020 року у виконавчому провадженні № 59874658; копію акту державного виконавця від 04 вересня 2019 року; копії офіційного попередження ОСОБА_1 від 17 березня 2020 року.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення.
Так, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначає, що не знав про наявність встановленого відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки не отримував такої постанови. Крім цього, не знав і про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження зі стягнення аліментів, оскільки таке було відкрито на підставі судового наказу, який винесено у його відсутність, та копію якого, так само як і копію постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримував, а отримав лише 17 березня 2020 року безпосередньо у державного виконавця, що підтверджується копією офіційного попередження ОСОБА_1 від 17 березня 2020 року.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскільки до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність встановленого відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, суддя вважає, що в його діях відсутня вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із викладеним, суддя вважає необхідним закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ч. 3 ст. 126, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя С.В. Степанова