ун. № 759/16725/19
пр. № 2-о/759/66/20
05 березня 2020 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Марко Я.Р., за участю секретаря судових засідань Шапаренка О.С., розглянувши матеріали заявиОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про встановлення факту постійного проживання,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою, в якій просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, внаслідок її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 з лютого 2017 року постійно проживав разом зі своєю матір'є ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 була власницею кв. АДРЕСА_2 ., що підтверджується інформаційною довідкою КВ-2019 № 33169, виданою 27.08.2019 року КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», згідно якою, ОСОБА_3 є власницею Ѕ частини квартири відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською РДА м. Києва від 05.12.1995 року № НОМЕР_3 та Ѕ частини квартири відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого КДНК № 12 від 02.04.2004 року № 6-880. Після продажу власної квартири позивач у лютому 2017 року постійно проживав зі своєю матір'ю. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача померла. 10.09.2019 року позивач звернувся до ПН КМНО Незнайка Є.В. з заявою про прийняття спадщини, однак останнім було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та зазначено, що відсутній факт спільного проживання позивача разом з матір'ю.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.10.2019 року відкрито провадження у справі.
14.11.2019 року від заінтересованої особи ПН КМНО Незнайко Є.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутності нотаріуса на підставі наявних у суду матеріалів.
Крім того, 24.02.2020 року від представника заявника адвоката Стригуна М.А. надійшло клопотання про долучення письмових пояснень по справ від ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
У судове засідання 05.03.2020 року учасники справи не з'явились. Про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи з додатками, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився у батьків ОСОБА_13 та ОСОБА_2 син - ОСОБА_1 , свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві 08.08.2019 року, серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 (а.с. 7).
З долученої до матеріалів справи інформаційної довідки КВ-2019 № 33169 від 27.08.2019 року виданої КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що кв. АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі: Ѕ ч. свідоцтво про право власності на житло, виданого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва від 05.12.1995 року № НОМЕР_3; Ѕ ч. свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 12 від 02.03.2004 року № 6-880 (а.с. 8).
Довідкою про реєстрацію місця проживання особи встановлено, що ОСОБА_1 з 30.01.2017 року по 13.02.2017 року проживав за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 9).
Постановою ПН КМНО Незнайко Є.В. від 10.09.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії щодо отримання спадщини смерті матері ОСОБА_2 , оскільки відсутній факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 (а.с. 10).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої, другої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України , суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб.
Згідно зі статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з матір'ю, ОСОБА_1 посилався на те, що встановлення такого факту необхідно для вирішення його спадкових прав після смерті матері.
З долучених письмових пояснень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які надані адвокату Стригуну М. А ., вбачається, що останні підтвердили факт проживання сина ОСОБА_1 разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно для оформлення спадкових прав, а тому подана заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Я.Р. Марко