ун. № 759/5952/18
пр. № 1-кп/759/111/20
13 березня 2020 року Святошинський районний суд міста Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12018100080000998 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'яне Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не судимого, не працюючого,
сторони кримінального провадження:
прокурор: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
потерпілий: ОСОБА_10
представник потерпілого: ОСОБА_11
захисник: ОСОБА_12
обвинувачений: ОСОБА_7
ОСОБА_7 30.01.2018 року близько 10 год. 00 хв., перебуваючи у своєму автомобілі BMW 520 сірого кольору, номерний знак « НОМЕР_1 », який знаходився на Гостомельському шосе ( неподалік смт. Гостомель) у м. Києві, використовуючи невстановлений гострий предмет, скоїв умисне вбивство ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, у вересні 2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 було укладено договір підряду, згідно якого, ОСОБА_7 мав виконати ремонтні роботи у помешканні, яке належить ОСОБА_13 та остання надала ОСОБА_7 аванс 12000 доларів США.
29 січня 2018 року ОСОБА_7 написав розписку ОСОБА_13 , згідно якої ОСОБА_7 зобов'язався повернути ОСОБА_13 аванс в сумі 9700 доларів США, оскільки ним матеріали для ремонту куплені не були, гроші зобов'язався повернути до 14.02.2018 року.
Далі 30.01.2018 року близько 9 год. 00 хв. ОСОБА_7 на своєму власному автомобілі BMW 520, сірого кольору, номерний знак « НОМЕР_1 », приїхав до будинку АДРЕСА_2 , де з вказаного будинку вийшла ОСОБА_13 , яка сіла у зазначений автомобіль на заднє сидіння з метою поїздки до кв. АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , де ОСОБА_7 повинен був показати ОСОБА_13 хід виконаної роботи його бригадою.
Після того, як ОСОБА_13 сіла до автомобіля ОСОБА_7 , останній поїхав в сторону смт. Гостомель в Київській області, при цьому повідомивши ОСОБА_13 про те, що йому необхідно забрати ремонтників з його бригади.
Далі приблизно о 9 год. 30 хв., рухаючись по Гостомельському шосе у м. Києві ( неподалік смт. Гостомель), ОСОБА_7 з'їхав на узбіччя та зупинився, після чого між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 виник словесний конфлікт з приводу того, куди вони їдуть.
В ході вказаного словесного конфлікту, ОСОБА_7 маючи умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_13 , наніс останній удар ліктем своєї руки в область обличчя, після чого невстановленим гострим предметом наніс один удар ОСОБА_13 в область шиї. Після отримання зазначеного поранення ОСОБА_13 похилилась на ліву сторону заднього сидіння, де втратила свідомість і померла. Смерть ОСОБА_13 настала від різаного поранення шиї, з ушкодженням магістральної судини шиї, з розвитком крововтрати та шоку.
Усвідомлюючи, що ОСОБА_13 мертва, ОСОБА_7 вирішив позбавитись тіла, а саме, поїхав до озера неподалік села Горенка в Київській області, де витягнув за руки тіло ОСОБА_13 з автомобіля та залишив на грунтовому покритті та зник з даного місця, не повідомляючи нікого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав частково, при цьому на заперечив час, місце вчинення злочину, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_13 та свою причетність до їх заподіяння, однак не погоджується з кваліфікацією вчиненого злочину, та обставин при яких ним було заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_13 . Він не мав умислу на вбивство ОСОБА_13 і що причиною конфлікту також була неправомірна поведінка ОСОБА_13 .
При цьому ОСОБА_7 пояснив, що у нього з потерпілою ОСОБА_13 були робочі відносини. Він проводив ремонт в її квартирі. Ніяких проблем у нього з ОСОБА_13 не було.
30.01.2018 року він під'їхав на власному автомобілі на вулицю Чорнобильську в м. Києві до потерпілої ОСОБА_14 , забрав її, після чого вони разом поїхали до робітників, які проводили у неї ремонт.
Коли вони повертали в сторону м. Ірпінь, в автомобілі виникла поломка, через що він зупинився і хвилин 5 ремонтував автомобіль. Після чого, вони поїхали дальше і проїжджаючи через ліс у них почався конфлікт. ОСОБА_13 просила повернутися назад. Він зупинився, а ОСОБА_13 схопила його за шию та почала душити. Це відбулося о 10 год. ранку. Він намагався її заспокоїти, заламував її руки. У нього в цей час в руках опинився гострий предмет, який він забрав у ОСОБА_13 і яким наніс їй ушкодження. Також він вдарив її ліктем правої руки в голову, а потім повернувся до ОСОБА_13 , яка сиділа на задньому сидінні та вдарив її рукою в обличчя, після чого, ОСОБА_13 втратила свідомість і він побачив біля неї багато крові. Він злякався і проїжджаючи по Варшавській трасі в м. Києві та не знаючи що робити і які дії має вчинити, зупинився перед м. Гостомель, витягнув ОСОБА_13 з автомобіля, а також її речі, та залишив її там і втік з місця. Коли приїхав додому, намагався витерти кров в автомобілі, хотів викликати швидку медичну допомогу, але злякався. Приїхавши додому він нікому про ці події не розповідав. В подальшому його затримали працівники поліції. У вчиненому розкаюється, жалкує про те, що сталося і готовий нести покарання, разом з тим, наполягає на тому,що не мав умислу на позбавлення життя загиблої.
Захисник вважав винуватість обвинуваченого в умисному вбивстві недоведеною, вважає, що останній захищався від нападу потерпілої, а тому просив постановити виправдувальний вирок.
Крім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 його винуватість в судовому засіданні повністю доведена показами потерпілого, свідка та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а у своєму взаємозв'язку є достатніми для того, щоб вважати обвинувачення доведеним поза розумним сумнівом.
Так, потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що останні два тижні до вказаної події його донька ОСОБА_16 проживала у них в м. Києві. Постійне місце проживання доньки було в м. Алма-Ата. Вона була представником фірми в Казахстані та Узбекистані. Там проживала разом із своїм сином. Вона розлучена, син навчався в місто Кельн, а сама вона в цей час перебувала в місті Києві та займалася ремонтом квартир. Вона була дуже діловою, енергійною, життєрадісною людиною.
Вона розповідали про свої проблеми, що робить ремонт в квартирі. Йому також відомо, що у його доньки та обвинуваченого ОСОБА_7 були деякі непорозуміння. ОСОБА_7 проводив ремонт в її квартирі, забрав гроші, організацію робіт взяв на себе, але так нічого і не зробив. Коли донька приїхала, побачила, що нічого практично не було зроблено, у них з ОСОБА_7 почалися конфлікти. Вона разом з юристом та ОСОБА_7 підрахували залишок, який становив 9 тисяч сімсот доларів.
Вона скаржилася на якість ремонту, що він був дуже не якісний та поганий. 29 січня 2017 вона зателефонувала і сказала, що залишиться жити в іншому місці і не буде їм телефонувати так як у неї багато роботи, сказала, що зустрінеться з ними 04 лютого 2017 року для того, щоб забрати з дачі речі, які їй потрібні для життя. Вона поїхала, і не було від неї ніяких дзвінків. 4 лютого він поїхав на дачу, щоб знайти доньку, її там не було і на дзвінки вона не відповідала. Він зателефонував дружині, попросив знайти телефони подруг, та спитати чи не зв'язувалась вона з ними.
Дружина зателефонувала їм, і вони всі сказали, що з вівторка 30 числа, її ніхто не бачив. Він сказав дружині, щоб та негайно телефонувала до поліції. Коли він приїхав з дачі, вдома вже була поліція, яка почала проводити слідчі дії.
В понеділок їх викликали на допит, їх там допитували та одночасно допитували обвинуваченого ОСОБА_7 . Пізніше слідчі їм показали фотокартку вбитої жінки, та поїхали на впізнання трупу в морг.
Він з дружиною не поїхав, поїхав юрист і обвинувачений. Пізніше під вечір їм сказали, що обвинувачений зізнався, що він вбив їх доньку.
Так їм стало відомо, про обставини загибелі їхньої доньки. Слідчий сказав, що обвинувачений показав це місце.
Також йому уже стало відомо, що в день вбивства донька телефонувала своєму сину, вже з автомобіля, коли вона їхала з обвинуваченим. Вона йому сказала, що вона дуже стривожена , ОСОБА_7 веде себе дуже підозріло. Вона повідомила сину на німецькій мові, що їй дуже страшно. Потім вона зателефонувала ОСОБА_17 , і також повідомила, що їй страшно, вона хвилюється. Вона йому зателефонувала , що зустріч не відбудеться, що вона затримується.
Його донька була дуже порядною людиною, ніколи би не кинулася з ножем на когось. Просить призначити обвинуваченому ОСОБА_7 максимальне покарання яке передбачене законом.
Просить також задовольнити його цивільний позов до ОСОБА_7 на суму 5 080 292 грн. матеріальної шкоди та 10 000 000 грн. моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він співправцював з ОСОБА_19 , надавав їй юридичну допомогу з різних правових питань.
Йому відомо, що у квартирі ОСОБА_13 потрібно було зробити ремонт і вона попросила у нього про допомогу. Він назвав обвинуваченого ОСОБА_7 , який займається ремонтними роботами. Вони разом зустрілися, поспілкувалися на об'єкті, де ОСОБА_20 сказала, що бере ОСОБА_7 в якості працівника, не підписуючи ніяких документів, так як це було пов'язано з тим, що вона йому довіряла.
ОСОБА_7 була видана велика сума коштів, а роботи не були проведені через те у них виникли конфлікти.
Він говорив з ОСОБА_13 по телефону, яка сказала, що вона зараз з обвинуваченим їдуть клеїти обої, і щоб вони перенесли їх зустріч на годину дня, потім вона йому написала, що вони в лісі і їй не комфортно і тривожно але не пояснювала причини. Обвинувачений був винен ОСОБА_13 кошти.
Пізніше він взнав про смерть ОСОБА_13 .
Вина обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні також доводиться даними, які містить:
висновок експерта №466 від 16.03.2018 року, який ґрунтується на додаткових дослідженнях (акти №259 від 05.03.2018 року, №151 від 15.02.2018 року, № 372 від 20.02.2018), згідно якого, при дослідженні трупу ОСОБА_13 , 1968 року народження, виявлені наступні ушкодження:
А) різане поранення шиї: різана рана ( рана №1) на передній поверхні шиї у верхній третині, по ходу ранового каналу котрої ушкоджені м'які тканини шиї, підшкірний м'яз шиї, під'язиково-грудини м'яз шиї, передня яремна вена, дрібні судини шиї;
Б) різана рана на правій кисті ( різана рана №2), різана рана на лівій кисті (рана№3);
В) подряпина на підборідді.
Враховуючи характер та зовнішній вигляд ушкоджень, інтенсивність та окраску крововиливів в ділянках ушкоджень, дані судово-гістологічного дослідження ( відсутність клітинної реакції в ділянках ушкоджень), слід вважати, що ушкодження в п.п. 1А), Б), В) виникли в короткий проміжок часу, який становить до 30-40 хвилин до настання смерті, від гострого предмету маючого ріжучі властивості.
Ушкодження описане в п.1.А), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя ( небезпека для життя різане поранення шиї з ушкодженням магістральної судини шиї, крововтратою та шоком) та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Ушкодження описані в п. 1. Б) мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та не знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті.
Ушкодження, яке описано в п.1. В) має ознаки легкого тілесного ушкодження та не знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті.
2( 2,3,8). Смерть ОСОБА_13 ,1968 року народження настала від різаного поранення шиї, з ушкодженням магістральної судини шиї, з розвитком крововтрати та шоку, на що вказує: вищеописане ушкодження в п. 1А); нерівномірне понижене кровонаповнення судин внутрішніх органів; деліпідізація спонгіоцитів наднирника вогнищево; « світлі» клітини Краєвського в печінці; деякі ознаки шунтування кровоточу в нирці.
Враховуючи ступінь вираженості трупих явищ на момент дослідження трупа в морзі, причину смерті, а також умови та місцезнаходження трупа до моменту його виявлення, промерзання трупу, слід вважати, що ймовірна давність настання смерті може становити біля 9-10 діб з моменту дослідження трупа в морзі.
3(6). Після отримання ушкоджень ОСОБА_13 прожила короткий проміжок часу, котрий становить 30-40 хвилин, та могла скоювати активні дії.
4(7). При судово-токсилогічному досліджені крові від ОСОБА_13 , 1968 року народження не було виявлено спиртів чи наркотичних речовин, що свідчать про те, що на момент отримання тілесних ушкоджень вона була тверезою. ( т.1, а.с. 176-180);
висновок експерта №10-1/342 від 12.03.2018 року, за яким на наданих на дослідження камінні та фрагментах рослин ( у постанові слідчого - « змив речовини бурого кольору під №1»), виявлено кров людини. Встановлені генетичні ознаки ( ДНК-профіль) слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин, таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин та зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 1.68х10-33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше ніж у 1 з 5,97х10-32 осіб ( т.1, а.с.197-200, 203-205);
висновок експерта №10-1/343 від 12.03.2018 року, за яким на наданих на дослідження камінні та фрагментах рослин ( у постанові слідчого - « змив речовини бурого кольору під №2»), виявлено кров людини. Встановлені генетичні ознаки ( ДНК-профіль) слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин, таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин та зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 1.96х10-35. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше ніж у 1 з 5,09х10-34 осіб ( т.1, а.с.208-211, 214-216);
висновок експерта №10-1/339 від 12.03.2018 року, за яким на наданих на дослідження камінні та фрагментах рослин ( у постанові слідчого - « змив речовини бурого кольору під №3»), виявлено кров людини. Встановлені генетичні ознаки ( ДНК-профіль) слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин, таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові, виявлених на камінні та фрагментах рослин та зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 2.84х10-37. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше ніж у 1 з 3,52х10-36 осіб ( т.1, а.с.219-222, 225-227);
висновок експерта №10-1/341 від 20.03.2018 року, за яким у наданих на дослідження змивах автомобіля, а саме: з керма ( об'єкт №1) виявлено клітини з ядрами; коробки передач, лівої передньої ручки дверцят , правої передньої ручки дверцят, правої задньої ручки дверцят, лівої задньої ручки дверцят, виявлено поодинокі клітини з ядрами; лівої задньої ручки дверцят виявлено кров людини та поодинокі клітини з ядрами.
Встановлені генетичні ознаки ( ДНК-профілі) слідів крові та поодиноких клітин з ядрами у змиві із лівої задньої ручки дверцят автомобіля та клітин з ядрами у змиві з керма автомобіля, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, додаток 1).
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та поодиноких клітин з ядрами виявлених у змиві із лівої задньої ручки дверцят автомобіля не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Походження слідів крові та поодиноких клітин з ядрами виявлених у змиві із лівої задньої ручки дверцят від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 виключається.
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами у змиві з керма автомобіля збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених у змиві з керма автомобіля та зразка букального епітелію ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 складає 2,72x10-39. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 3, 68 x10-16 осіб.
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та поодиноких клітин з ядрами виявлених у змиві із лівої задньої ручки дверцят автомобіля збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові та поодиноких клітин з ядрами, виявлених у змиві із лівої задньої ручки дверцят автомобіля та зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 1,16 x10-17. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 8,66 x10-16 осіб.
Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами у змиві з керма автомобіля не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Походження клітин з ядрами у змиві з керма автомобіля від ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключається. ( т.1 а.с.230-235, 236-238, 239-244).
Також винуватість обвинуваченого в умисному вбивстві доводиться даними, які містять:
рапорт старшого о/у ВКП Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_21 від 06.02.2018 року про надходження заяви від гр. ОСОБА_22 , про відсутність з 04.02.2018 року її дочки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та проведення оперативно розшукових заходів та викриття в результаті розгляду заяви гр. ОСОБА_22 - гр. ОСОБА_7 , який зізнався у вбивстві гр. ОСОБА_13 та місцезнаходженні трупа. ( т.1 а.с.108);
заява ОСОБА_7 про надання добровільної згоди на проведення огляду його автомобіля BMW 520 сірого кольору, номерний знак « НОМЕР_1 », ( т.1, а.с.109);
протокол огляду автомобіля від 05.02.2018 року, схема до протоколу огляду місця події та фото таблицями до вказаного протоколу огляду ( т.1, а.с. 110-115, 116, 117-122), на яких зображено орієнтуюче зображення місця події ( панорама), автомобіль, його місцезнаходження та наявність в середині автомобіля плям бурого кольору, які виявлені під обшивкою задніх сидінь в салоні автомобіля, компакт - диск з відеозаписом огляду місця події від 05.02.2018 року ( а.с.123, т.1);
протокол огляду місця події від 06.02.2018 року згідно якого ОСОБА_7 в присутності понятих сів в автомобіль «VW», вказав напрям руху його автомобіля з ОСОБА_13 , його конфлікт з нею, місце де він залишив ОСОБА_13 після спричинення їй тілесних ушкоджень ( т.1, а.с.124-131),
компакт-диски з відеозаписами огляду місця події від 06.02.2018 року за участю ОСОБА_7 ( т.1, а.с.123, 132), на яких документовані дані, що зафіксовані у відповідному протоколі слідчої дії;
протоколом огляду трупа від 06.02.2018 року об'єктом якого є ОСОБА_13 , яка має ознаки насильницької смерті, що узгоджується і з даними експертних досліджень ( т.1, а.с.133-139) та план-схема розташування цих ушкоджень на трупі ОСОБА_13 , а саме передній зоні шиї, долонної зони кисті ( т.1.а.с.140-141);
схема до протоколу огляду місця події ( т.1, а.с. 142), та ілюстрованими таблицями до огляду місця події від 06.02.2018 року), згідно яких, в Київській області біля села Горенка на полі знайдено труп жінки з нанесеними ранами, речовину бурого кольору, сліди протектора автомобіля, речі ОСОБА_13 зі слідами бурого кольору;
протокол додаткового огляду місця події ( трупа) ОСОБА_13 в приміщенні Київського бюро судово-медичної експертизи від 09.02.2018 року та план схеми розташування тілесних ушкоджень на трупі ( до протоколу огляду місця події), на яких зазначено розташування тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , - рана на правій руці між великим та вказівним пальцем, рана на праві руці між великим та вказівним пальцями, рана на шиї у вигляді порізу, ( т.1. а.с. 151-158);
протокол огляду місця події від 06.02.2018 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_18 надав документи: договір підряду між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 на виконання ремонтних робіт ( т.1 а.с.159-161), які підтверджують договірні відносини між обвинуваченим та загиблою.
Колегія суддів бере до уваги, що всі вказані документовані дані в деталях узгоджуються з показаннями потерпілого, свідка, а також і самого обвинуваченого, який не заперечував своєї причетності до заподіяння тілесних ушкоджень загиблій ОСОБА_13 та способу їх нанесення.
Зважаючи на характер та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, які безумовно спричинили смерть ОСОБА_13 , поведінку обвинуваченого відразу після заподіяння таких ушкоджень, а саме те, що він приховав сліди злочину (вирішив позбавитись тіла, а саме, вивіз ще живу ОСОБА_13 до озера неподалік села Горенка в Київській області, де витягнув її за руки з автомобіля та залишив у безлюдному місці, що позбавляло її шансу вижити чи принаймні, отримати будь-яку допомогу, та зник з даного місця, а у подальшому змив кров потерпілої в салоні автомобіля), суд критично оцінює твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що у нього не було умислу позбавити ОСОБА_13 життя. Ці доводи захисту не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, спростовуються показами потерпілого, свідка та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Безпідставним вважає суд і доводи обвинуваченого про нібито протиправну поведінку загиблої, яка спровокувала конфлікт між ними. Як визнав сам обвинувачений, в день його зустрічі з потерпілою відносини в них не були конфліктними, він згодився відвезти потерпілу на місце виконання ремонтних робіт саме за її проханням, натомість він за власною ініціативою змінив маршрут руху, що і стало причиною хвилювань з боку потерпілої, про що вказував потерпілий та свідок, натомість він не реагував на її зауваження. Пояснити таку свою поведінку обвинувачений в судовому засіданні не зміг.
За таких обставинах суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченому ч.1 ст. 115 КК України повністю доведена, а тому його злочинні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує тяжкість злочину, який згідно з вимогами ст. 12 КК України є особливо тяжким, проте враховує і дані про особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та в побуті характеризується позитивно. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №118 від 20.02.2018 року, у період правопорушення, в скоєнні якого ОСОБА_7 підозрюється ( 30.01.2018 року), він не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, за своїм психічним станом у період правопорушення, в скоєнні якого ОСОБА_7 підозрюється ( 30.01.2018 року), він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час у ОСОБА_7 не виявлено ознак будь-якого психічного розладу, він не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, за своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_7 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження, та давати відносно них відповідні свідчення ( т.1 а.с.190-194). Відтак обвинувачений є осудним.
За таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_7 слід призначити у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що потерпілому ОСОБА_10 заподіяна матеріальна та моральна шкода, підстави якої доведені проаналізованими доказами, а тому заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню, а саме на доведену документами суму 84 968 грн. (9 155 + 5 550 + 33 400 + 1 165 + 2 550 + 3 000 + 14 500 + 417 + 256 + 1 911 + 102 + 357 + 259 + 627 + 647 + 566 + 606 - витрати на поховання та у зв'язку з цим) матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної шкоди, а в іншій частині - належить відмовити в позові за його не обгрунтованістю.
Речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Тримання під вартою обвинуваченого, враховуючи обране судом покарання належить залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України колегія суддів, -
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 12 ( дванадцяти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 обчислювати з дня його затримання, тобто 06.02.2018 року.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в ДУ « Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь потерпілого ОСОБА_10 84 968 грн. грн. матеріальної шкоди, а в іншій частині на суму 4 995 324 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь потерпілого ОСОБА_10 500 000 грн. моральної шкоди, а в іншій частині на суму 9 500 000 грн. - відмовити.
Судові витрати за проведені експертизи в розмірі 107 895 грн. 04 коп. - стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Речові докази по справі: особисті речі потерпілої та обвинуваченого - повернути належним володільцям; автомобіль BMW 520, номерний знак « НОМЕР_1 » - повернути належному володільцю; - змиви, фрагменти тканин з автомобіля, які знаходяться на зберіганні в камері схову Святошинського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.
Апеляція на вирок може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3