Справа № 755/4481/20
№ 1-кс/755/1556/20
"20" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, із середньою освітою, розлученому, маючому на утриманні малолітніх дітей 2012 р.н. та 2015 р.н., працюючому неофіційно вантажником, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040002034 від 14.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
20 березня 2020 року слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи судимим, 07.02.2020 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебував у приміщенні торгової зали магазину «Коло», де свою підприємницьку діяльність здійснює ТОВ «АРІТЕЙЛ», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 30, де останній побачив стелаж із кавою та в цей час, у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи з корисливих мотивів з метою власного протиправного збагачення, підійшов до торгівельного стелажу з кавою, звідки таємно, повторно викрав належне ТОВ «АРІТЕЙЛ» майно, а саме: каву розчинну «Jacobs Monarch», 90 г, 2 пачки, загальною закупівельною вартістю 83 гривні 10 копійок та «Jacobs Monarch», 60 г, 4 пачки, загальною закупівельною вартістю 55 гривень 62 копійок, тобто, на загальну суму товару 388 гривень 68 копійок. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , зберігаючи при собі таємно викрадене майно, направився до лінії кас. Після цього, ОСОБА_4 , зберігаючи при собі викрадений ним товар, пройшов лінію касової зони, умисно за нього не розрахувався та залишив приміщення торгової зали. У подальшому, ОСОБА_4 з викраденим майно, з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ТОВ «АРІТЕЙЛ» матеріального збитку на загальну суму 388 гривень 68 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення, повністю підтверджується зібраними у матеріалах кримінального провадження доказами.
19 березня 2020 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики. Таким чином, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Враховуючи викладене, існує необхідність у визначені суми застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як саме такий розмір застави буде достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра є обґрунтованою, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчиняти інші злочини, впливати на свідків та перешкоджати іншим чином на встановлення істини у кримінальному провадженні, раніше судимий. Зокрема, просив визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки він добровільно зізнався у скоєному та сам добровільно з'явився до суду. Зазначив, що він не має наміру переховувати від органів досудового розслідування та суду і буде з'являтись за кожним викликом, йому необхідно працювати, оскільки має двох малолітніх дітей, яким потрібна його допомога.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Поряд з цим, положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою Цієї статті.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Так, відповідно до практики Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, 8eгieз А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, що виправдати подальше розслідування або звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка особа стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою розслідування кримінальної справи на підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або розвіяти підозру.
Разом з тим, відповідно до частини першої ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, виключно, у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною другою ст.183 КПК України визначено перелік злочинів, підстав та умов, за наявності яких слідчий суддя має право задовольнити клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до якої тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, у разі, якщо особа переховувалася від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню, тощо. Проте, таких обставин у справі не встановлено. Зокрема, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_4 перешкоджав кримінальному провадженню, а доводи слідчого про ймовірні наміри порушити обов'язок щодо дотримання належної процесуальної поведінки, є неаргументованими та не підтверджуються даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Поряд з цим, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує положення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтвердити існування такого ризику.
Враховуючи, що інших достатніх та обґрунтованих підстав, крім тяжкості злочину, у клопотанні слідчого не зазначено, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені у клопотанні мотиви не можуть служити підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту.
З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи поряд з цим, що підозрюваний працює неофіційно, має постійне місце проживання у м. Києві, слідчий суддя приходить до висновку, що тримання підозрюваного під вартою є надмірним запобіжним заходом, який покликаний забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
Таким чином, докази та обставини, на які посилається слідчий в клопотанні та прокурор у судовому засіданні, не дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, негативно впливати на хід розслідування справи кримінального провадження, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні, вважає достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні належним чином не доведено підстави необхідності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
А тому, клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, при цьому, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який з урахуванням вищезазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, одночасно з цим, слідчий суддя вважає за необхідне, згідно з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 відповідні обов'язки.
За таких обставин, керуючись вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 208, 309, 310, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчої Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, строком на 60 днів до 18 травня 2020 року.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання та роботи.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: