Справа № 755/4039/20
про залишення заяви без руху
"18" березня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заяво подружжя, яке має дітей,-
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулись заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заяво подружжя, яке має дітей.
Згідно заявлених вимог, заявники просять суд розірвати шлюб між заявниками та визначити місце поживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_4 .
12 березня 2020 року вказану заяву було передано в провадження судді
Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до змісту ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Як убачається зі змісту позовної заяви та нотаріально посвідченого договору між батьками про визначення місце проживання, виховання та матеріальне забезпечення дитини (аліментів і додаткових витрат) від 03 березня 2020 року, заявники дійшли згоди стосовно місця проживання, участі у вихованні та утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, заявниками заявлено вимогу щодо визначення місця проживання дитини, що суперечить мотивуванню заяви.
Крім того, розгляд в порядку окремого провадження будь-яких спорів, у тому числі стосовно визначення місця проживання дитини, діючим Цивільним процесуальним кодексом України не передбачений.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, заявникам необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків заяви заявники мають подати заяву в новій редакції, виклавши мотивувальну частину заяви у спосіб, передбачений законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заяво подружжя, яке має дітей - залишити без руху та запропонувати заявникам в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.