23 березня 2020 року
м. Київ
справа № 560/2453/19
адміністративне провадження № К/9901/4413/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 560/2453/19 за позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
17 лютого 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для зазначення підстав на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та подання документів, з яких можна буде визначити сукупний розмір доходу відповідача за попередній рік або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
16 березня 2020 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла заява про виконання ухвали суду разом з довідкою про доходи станом на 26 лютого 2020 року.
Разом з тим, скаржник до заяви документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд звільнити його від сплати судового збору з огляду на відсутність коштів для його сплати.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону Закон № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження заявленого клопотання скаржником додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, та з посиланням на цю відомість вказує про його незадовільний стан.
Слід відзначити, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Втім, на підставі наявних та доданих документів не має можливості достовірно пересвідчитись у розмірі отриманого доходу відповідачем за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, оскільки, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік, бо з відомості вбачається, що відповідач з четвертого кварталу займається підприємницькою діяльністю. Не виключена можливість утримання цінних паперів або мати в своєму володінні, користуванні чи розпорядженні такі об'єкти матеріального світу (матеріальні або нематеріальні активи, в тому числі що надають прибуток), що вказують на заможній стан такої особи.
В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності скрутного майнового стану скаржника, які б дали змогу суду враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення відповідача від сплати судового збору, як того він просить, окрім наведеного вище, також слід було надати до суду податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний період 2019 року, та інші документи на розсуд скаржника, що дасть змогу суду повно та об'єктивно розглянути клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Отже, за наведених обставин, у задоволенні клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору належить відмовити.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 19 лютого 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо будуть усунені обставини, які зумовили її повернення.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 560/2453/19 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов